вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4211/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради (51660, м. Верхівцеве, Кам'янського району, Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 75; ідентифікаційний код 43983317)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення 37 047 грн. 50 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3995/25 від 01.08.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" 37 047 грн. 50 коп. - проведеної оплати за недоотримане паливо.
Також просить стягнути з відповідача 3 028 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того Відділом освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради було подано другий примірник позовної заяви (вх.№33524/25 від 01.08.2025) з додатками через систему "Електронний суд".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 повернуто Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради (51660, м. Верхівцеве Кам'янський район, Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 75; ідентифікаційний код 43983317) другий примірник позовної заяви (вх.№33524/25 від 01.08.2025) з доданими до неї документами без розгляду.
Позивачем подано клопотання (вх.№35096/25 від 12.08.2025), в якому зазначено, що позивач на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 року надає позовну заяву (з зазначенням індексу відповідача), а також Договір №10/2022/67 від 23.11.2022 у придатному для читання вигляді.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 18.08.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 19.08.2025 о 10:23 год. (а.с. 54).
Суд вважає за необхідне зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 18.08.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 27.10.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Відділом освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради, як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальником, було укладено договір поставки від 23.11.2022 №10/2022/67 (надалі - Договір) (а.с. 44).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування товару: ДК 021:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-95 в кількості 3 975 літрів, дизпаливо Energy в кількості 9 430 літрів на загальну суму 689 110 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (пункт 1.2 Договору).
Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.199 (пункт 1.3 Договору).
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору (пункт 2.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна сума договору: 689 110 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 4.1 Договору умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (пункт 4.2 Договору).
Пунктом 4.4 Договору визначено, що постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікацій підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою Покупця та при наявності в нього паспорту.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1 Договору).
Підпунктом 5.2.1 Договору визначено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.2.2 Договору).
Згідно з пунктом 5.3 Договору умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (пункт 6.1 Договору).
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (пункт 6.3 Договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (пункт 10.1 Договору).
Даний договір діє до 31.12.2022 року (пункт 10.2 Договору).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за укладеним Договором в частині оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень (а.с. 11-12), а саме:
- від 29.11.2022 №1729 (внутрішній номер 241236952) на суму 198 750 грн. 00 коп.
- від 29.11.2022 №1730 (внутрішній номер 241237162) на суму 490 360 грн. 00 коп.;
Як вбачається, за видатковою накладною від 23.11.2022 № 0010/0000107 та специфікацією №0104/0000107-С до видаткової накладної (а.с. 10) позивачем отримано від відповідача скрет-картки, які дають право на отримання пального на автозаправних станціях на загальну суму 689 110 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, зокрема:
- дизпалива Energy в кількості 9 430 літрів за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 490 360 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- бензину А-95 в кількості 3 975 літрів за ціною 50 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ за 1 літр; на загальну суму 198 750 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідач не забезпечив відпуск з АЗС бензину А-95 в кількості 730 літрів на суму 37 047 грн. 50 коп.
На підтвердження вказаного позивачем надано копію бухгалтерської довідки від 04.06.2025 (а.с. 16).
Також в матеріалах справи містяться копії скретч-карток номіналом 15 та 20 літрів на отримання бензину А-95 в загальній кількості 730 літрів (а.с. 13-15).
Також позивачем надано копію акту від 05.06.2025 про фіксацію відмови АЗС у відпуску пального, складеного представниками позивача щодо АЗС за адресою - м. Верхівцеве, вул. Нова, 1 (а.с. 17, 20-21), відповідно до якого АЗС зачинена та не працює, що підтверджується наступними фактами: - відсутня інформація на табло та відсутній персонал (працівники АЗС); - вхідні двері АЗС зачинено, наявна табличка з надписом "Не працює"; - на паливо-роздавальних колонках наявні таблички за надписом "Не працює"; - відсутні будь-які промислові та продовольчі товари на вітринах магазину АЗС.
В матеріалах справи міститься копія претензії від 05.06.2025 №357, згідно з якою позивач вимагає від відповідача у випадку неможливості забезпечити відпуску ПММ за Договором протягом 10-ти календарних днів з дати отримання даної претензії повернути сплачену на користь відповідача вартість бензину А-95 в кількості 730 літрів на суму 37 047 грн. 50 коп. (а.с. 18).
Позивач зазначає, що зі свого боку виконав свої зобов'язання за Договором належним чином й у повному обсязі, проте відповідач не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за Договором з поставки товару, а також не повернув грошові кошти у розмірі 37 047 грн. 50 коп., що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому не було йому поставлено, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У підпунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами, на виконання зобов'язань за Договором позивач здійснив оплату на суму 689 110 грн. 00 коп. та отримав скретч-картки на отримання пального на автозаправних станціях на загальну суму 689 110 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, зокрема:
- дизпалива Energy в кількості 9 430 літрів за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 490 360 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (9 430 х 52,00).
- бензину А-95 в кількості 3 975 літрів за ціною 50 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ за 1 літр; на загальну суму 198 750 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (3 975 х 50,00).
Позивач також зазначає, що в порушення умов Договору відповідач не забезпечив відпуск з АЗС бензину А-95 в кількості 730 літрів на суму 37 047 грн. 50 коп.
На підтвердження вказаного позивачем надано копію бухгалтерської довідки від 04.06.2025.
Також позивачем надано копію акту від 05.06.2025 про фіксацію відмови АЗС у відпуску пального, складеного представниками позивача щодо АЗС за адресою: м. Верхівцеве, вул. Нова, 1, відповідно до якого АЗС зачинена та не працює, що підтверджується наступними фактами: - відсутня інформація на табло та відсутній персонал (працівники АЗС); - вхідні двері АЗС зачинено, наявна табличка з надписом "Не працює"; - на паливо-роздавальних колонках наявні таблички за надписом "Не працює"; - відсутні будь-які промислові та продовольчі товари на вітринах магазину АЗС.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3.1 Договору загальна сума договору складає 689 110 грн. 00 коп. З наданих позивачем копій платіжних доручень вбачається, що на виконання умов Договору позивачем здійснено сплату за товар на суму 689 110 грн. 00 коп. При цьому, відповідно до видаткової накладної від 23.11.2022 № 0010/0000107 та специфікацієї №0104/0000107-С до видаткової накладної (а.с. 10) позивачем отримано від відповідача скрет-картки, які дають право на отримання пального на автозаправних станціях на загальну суму 689 110 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, зокрема:
- дизпалива Energy в кількості 9 430 літрів за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 490 360 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- бензину А-95 в кількості 3 975 літрів за ціною 50 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ за 1 літр; на загальну суму 198 750 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Отже, з видаткової накладної вбачається, що вартість 1 літру бензину А-95 складає 50 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, вартість 3 975 літрів бензину А-95 складає, відповідно, 198 750 грн. 00 коп. (50,00 х 3 975).
Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору не поставив 730 літрів бензину А-95 на суму 37 047 грн. 50 коп. та надає на підтвердження копію бухгалтерської довідки позивача від 04.06.2025.
Суд вважає за необхідне зауважити, що у вказаній довідці позивачем зазначено, що ціна за 1 літр Бензину А-95 складає 50 грн. 75 коп., що не відповідає Договору та видатковій накладній від 23.11.2022 № 0010/0000107, оскільки в останній ціна одного літру бензину А-95 зазначена на рівні 50 грн. 00 коп. Так, якби ціна 1 літру бензину А-95 складала 50 грн. 75 коп., то загальна вартість 3 975 літрів бензину, яку повинен поставити відповідач за Договором мала складати 201 731 грн. 25 коп. (50,75 х 3 975), а не 198 750 грн. 00 коп., як зазначено у видатковій накладній. Відповідно, й сума Договору мала б бути більшою, ніж 689 110 грн. 00 коп., а також позивач мав би сплатити кошти за товар, що має бути поставлений за Договором у розмірі більшому, ніж сплачено останнім.
Після перевірки розрахунку судом, з урахуванням умов Договору та видаткової накладної, заборгованість відповідача перед позивачем за товар - бензин А-95, що не був поставлений за Договором складає 36 500 грн. 00 коп. (730 х 50 грн. 00 коп.).
Проте, грошові кошти, що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому відповідачем не було поставлено, в розмірі 36 500 грн. 00 коп., відповідачем не повернуто, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи міститься копія претензії від 05.06.2025 №357, якою позивач вимагає від відповідача у випадку неможливості забезпечити відпуску ПММ за Договором, протягом 10-ти календарних днів з дати отримання даної претензії повернути сплачену на користь відповідача вартість бензину А-95 в кількості 730 літрів на суму 37 047 грн. 50 коп.
На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачеві позивачем надано копію фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 05.06.2025 (поштове відправлення №5166000315790), при цьому, копію опису вкладення у цінний лист позивачем не надано. З наданої копії фіскального чеку не вбачається, що у поштовому відправленні на адресу відповідача містилася саме вказана претензія, проте вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
З наданої копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення №5166000315790 було вручено представнику відповідача 12.06.2026, про що свідчить підпис представника на повідомленні (а.с. 22).
Проте, відповідачем грошові кошти в розмірі 36 500 грн. 00 коп. позивачеві не повернуто, доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача з претензією до відповідача подальше звернення позивача з позовом до суду, строк повернення коштів в розмірі 36 500 грн. 00 коп., сплачених за товар, що не був поставлений є таким, що настав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачеві товару, за який позивачем була здійснена оплата, на залишкову суму 36 500 грн. 00 коп. відповідачем не надано, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати.
Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи дають підстави вважати вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже, сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 386 грн. 60 коп. - витрат на сплату судового збору.
За клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради (51660, м. Верхівцеве Кам'янського району Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 75; ідентифікаційний код 43983317) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) про стягнення 37 047 грн. 50 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради (51660, м. Верхівцеве Кам'янського району Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 75; ідентифікаційний код 43983317) 36 500 (тридцять шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 60 коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
31.10.2025