Справа № 758/186/25
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
23 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О. О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019 в розмірі 34 932,99 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.10.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №26200000444748. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого 28.03.2024, згідно умов договору факторингу № 28/03/24 АТ «Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) відступлено право вимоги за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019 на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно, ТОВ «Цикл Фінанс» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл Фінанс») становить 34 932,99 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту: 16 505,30 грн, заборгованість по відсотках: 18 427,69 грн. Із зазначених підстав позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 для розгляду даної справи було визначено головуючого суддю Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 09.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.10.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26200000444748, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором (пункт 1.1. кредитного договору).
Відповідно до пункту 1.2. договору сторони погодили умови кредитування: ліміт кредитної лінії - 30 000 грн; строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 48% річних. У разі не повернення суми кредиту в терміни, клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов'язання в розмірі 56% річних; пільговий період - 67 днів; розмір процентної ставки протягом пільгового періоду - 0,01% річних.
Згідно пункту 1.4. договору реальна річна процентна ставка за кредитом становить 58,89%.
Отже, уклавши даний кредитний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір оформлений сторонами у письмовій формі.
На підтвердження виконання АТ «Банк Кредит Дніпро» зобов'язання з перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019 позивачем надано копію виписки по особистому рахунку відповідача за період з 09.10.2019 року по 27.03.2024, з якої вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» перераховано кредитні кошти на особистий рахунок ОСОБА_1 , як це передбачено умовами кредитного договору.
Встановлено також, що 28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до акту приймання-передачі прав вимоги за вказаним договором факторингу АТ «Банк Кредит Дніпро» передало, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло право грошової вимоги станом на дату підписання сторонами договору згідно з реєстром боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, що є додатком № 1 до договору, сума загальної заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019 становить 34 932,99 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 18 427,69 грн - залишок прострочених відсотків.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Заборгованість за Кредитним договором виникла на підставі користування відповідачем кредитними коштами, які після вдалого використання відповідач відмовився повертати чим грубо порушив взяті на себе зобов'язання.
Як встановлено судом, на момент подання позовної заяви зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, а ні новому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статі 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо (інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Доказів виконання ОСОБА_1 боргових зобов'язань перед позивачем суду не надано.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Цикл Фінанс», яке набуло право вимоги до останньої за договором факторингу, суми заборгованості за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019.
Разом із цим, вирішуючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019, станом на 27.03.2024 загальна сума її заборгованості за вказаним договором становить 34 456,78 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 17 951,48 грн - залишок прострочених відсотків.
У той же час, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, що є додатком № 1 до вказаного договору факторингу, сума загальної заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019, яка перейшла до ТОВ «Цикл Фінанс», становить 34 932,99 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 18 427,69 грн - залишок прострочених відсотків.
Обґрунтованого розрахунку вказаних сум боргу, що перейшли до нового кредитора за договором факторингу, матеріали справи не містять.
Як зазначено у позовній заяві, на дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг відповідача за кредитним договором становить 34 456,78 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 17 951,48 грн - залишок прострочених відсотків.
Ураховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими саме такий розмір заборгованості відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у вказаному вище розмірі, тобто у загальній сумі 34 456,78 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 17 951,48 грн - залишок прострочених відсотків.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №8212 від 27.12.2024 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В частині вирішення питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступного висновку.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №26200000444748 від 09.10.2019 у загальному розмірі 34 456,78 грн, з яких: 16 505,30 грн - залишок простроченого кредиту, 17 951,48 грн - залишок прострочених відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу в розмірі 3000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. О. Ковбасюк