31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6415/25 пров. № А/857/26954/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
суддя(і) у І інстанції Дмитрук В.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 17 червня 2025 року,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №140/6415/25 у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у відкритті провадження суддя виходив із того, що спір у цій справі є тотожним спору у справах №140/31963/23 та №140/6374/24, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. При цьому суддя зауважив, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень у справах №140/31963/23 та №140/6374/24, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися.
Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1 , який вважає висновки суду передчасними, з неповним з'ясуванням обставин справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виконуючи рішення у справах №140/31963/23 та №140/6374/24 відповідач здійснив нові неправомірні дії, а тому вважає, що такі позовні вимоги можуть розглядатись лише в порядку нового судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони мають співпадати) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2024 Волинським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №140/31963/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким адміністративний позов задоволено частково, вирішено:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.10.2020 включно із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3989,55 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному розмірі за період з 01.03.2018 по 05.10.2020 включно із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3989,55 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
5. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахування індексації грошового забезпечення.
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
7. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у відмові у здійснені перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, та грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 05.10.2020 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
8. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, та грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 05.10.2020 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
9. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2020 по 30.09.2020.
10. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2020 по 30.09.2020.
11. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до ІНФОРМАЦІЯ_1 грошового атестату щодо його розмірів грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 за період з 01.01.2020 по 05.10.2020.
12. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 грошовий атестат щодо розмірів грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 за період з 01.01.2020 по 05.10.2020.
13. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у обчисленні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення по справі №140/2660/22 від 21.04.2023 з 01.01.2014 по місяць, що передує місяцю фактичного виконання рішення суду.
14. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення по справі №140/2660/22 від 21.04.2023 з 01.01.2014 по місяць, що передує місяцю фактичного виконання рішення суду.
15. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №140/31963/23 набрало законної сили 14.05.2024.
Окрім того, 03.10.2024 Волинським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №140/6374/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким адміністративний позов задоволено повністю та вирішено:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпеченні, з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/6374/24 набрало законної сили 29.01.2025.
12.06.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив:
1) визнати протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18030,50 грн, без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судових рішень по справі №140/31963/23;
2) стягнути недоотримане грошове забезпечення в розмірі 18030,50 грн, у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судових рішень по справі №140/31963/23;
3) визнати протиправними дії щодо утримання військового збору в розмірі 5 відсотків із суми 283796,39 грн, при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судових рішень по справі №140/31963/23;
4) стягнути недоотримане грошове забезпечення в розмірі 3,5 відсотка в сумі 9932,87 грн, у вигляді утриманого військового збору при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судових рішень по справі №140/31963/23;
5) визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вони обраховуються, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 в адміністративній справі №140/6374/24;
6) зобов'язати здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вони обраховуються, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 в адміністративній справі №140/6374/24, та з урахуванням раніше виплачених сум;
7) визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2017 роки з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вони обраховуються, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 в адміністративній справі №140/6374/24;
8) зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2017 роки з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вони обраховуються, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 в адміністративній справі №140/6374/24, та з урахуванням раніше виплачених сум;
9) визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05.10.2020 із розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
10) зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05.10.2020 із розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконуючи судові рішення у справі №140/31963/23 відповідач вчинив нові протиправні дії, не здійснивши належної компенсації податків та застосував завищені податки. Позивач наголошує, що отримав грошове забезпечення за 2015-2020 роки, будучи військовослужбовцем, при цьому Закон України №140-ІХ прийнято лише 10.10.2024. Окрім того звертає увагу на те, що грошове забезпечення на виконання рішень суду відповідачем обраховано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а компенсацію за відпустку - станом на 01.01.2018. Також стверджує, що позивач звертався до відповідача з приводу неправомірного обрахунку грошового забезпечення, однак останній проігнорував звернення позивача, що є фактичною відмовою у вирішення порушених питань.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника, що предметом позову у справі №140/6415/25 є саме питання правомірності обрахунку грошового забезпечення та його розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі №140/31963/23, де не здійснювалась перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум грошового забезпечення.
На думку суду апеляційної інстанції, у справі №140/6415/25 виникли нові спірні правовідносини, які підлягають дослідженню в ході її розгляду.
Тобто, позивачем заявлені інші підстави позову у справі №140/6415/25, які підлягають правовій оцінці, на відміну від тих, які заявлені у справі №140/31963/23.
Таким чином, проаналізувавши вказані справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що незважаючи на те, що у справі №140/31963/23 та у справі №140/6415/25 є однакові сторони та частково збігається предмет позову (матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення), однак у цих справах різні підстави позову (фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову).
Отже, висновки суду першої інстанції про тотожність предмету і підстав позову в справах №140/31963/23 та №140/6415/25 є помилковими.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що при відмові у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 суддя першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, а тому оскаржувану ухвалу від 17.06.2025 слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 140/6415/25 та направити справу для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар