про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5175/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Глибока) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які полягають у безпідставному взяттю на обліку ОСОБА_1 та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг";
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які полягають у втручанні в інформаційно-комунікаційну систему Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зміні достовірних відомостей щодо ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів " ІНФОРМАЦІЯ_3 " щодо ОСОБА_1 , про те, що 27.02.2017 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних 2 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Глибока) на підставі п. 3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" щодо ОСОБА_1 про те, що 27.02.2017 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних 2 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Глибока) на підставі п. 3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано п.4, 5, 9, 11 ч.5 ст. 160 КАС України.
Так, пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Проте, як слідує із змісту позовної заяви, позивачем не сформульовано чітко і конкретизовано позовні вимоги, оскільки позивач просить визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які полягають у безпідставному взяттю на обліку ОСОБА_1 та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", які полягають у втручанні в інформаційно-комунікаційну систему Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зміні достовірних відомостей щодо ОСОБА_1 , а також щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів " ІНФОРМАЦІЯ_3 " щодо ОСОБА_1 , про те, що 27.02.2017 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних 2 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Глибока) на підставі п. 3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За наведених обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та навести відповідне обґрунтування таким вимогам.
Стосовно п.11 ч.5 ст. 160 КАС України.
Позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку з наведеним, позивачу необхідно подати позовну заяву із дотриманням вимог ч.5 ст.160 КАС України.
Окрім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Отже, сума судового збору за звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 968,96 грн (3028,00 грн*0,4*0,8, у зв'язку з подачею позову через електронний суд).
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить 3 вимоги немайнового характеру, за які необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 грн, однак в матеріалах справи наявний доказ сплати судового збору на суму 968,96 грн.
У зв'язку з викладеним вище, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити : отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Глибока) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Маренич