про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
Справа № 500/4892/25
30 жовтня 2025 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 28 серпня 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 28 серпня 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Одночасно з позовною заявою представником позивача додано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 21.08.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період 01.01.2020 по 28.08.2024, у якій вказати інші причини поважності пропуску цього строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Представником позивача 28.08.2025 подано заяву про поновлення строку для звернення до суду.
Однак, суд відхилив такі доводи позивача, як необґрунтовані, оскільки як зазначалося вище, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, за змістом якого якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).
Проте суд зауважує, що вже визнав ці підстави неповажними для поновлення строку на звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 28.08.2024.
Крім того представник у заяві вказує, що позивачем не було одержано письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших щомісячних основних та додаткових видів 01.01.2020 по 28.08.2024, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року за останньою займаною посадою заявника, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 01.01.2020 по 28.08.2024.
Зазначає, що позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, з якими було ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця.
Проте суд зауважує, що залишаючи позовну заяву без руху вказував позивачу на те, що питання порядку обчислення строків звернення до суду у справах про стягнення грошового забезпечення за періоди до і після 19.07.2022 було предметом розгляду Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23, а відповідні висновки викладені у постанові від 21.03.2025.
Правові висновки Верховного Суду у цій справі зводяться до того, що перерахунок грошового забезпечення після звільнення зі служби за період з 19.07.2022 регулюється нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У пункті 77 цієї постанови Верховного Суду вказано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду факти не свідчать про наявність обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду, після звільнення з військової служби. Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не наведено. Така заява не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого законом строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску цього строку, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 28.08.2024.
Керуючись статтями 123, 171, 243, 248, 256 КАС України суд
Визнати неповажними інші підстави для поновлення строку, в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 19.07.2022 по 28.08.2024.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду в частині позовних вимог: за період 19.07.2022 по 28.08.2024.
В решті позовних вимог продовжити розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 30 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.