Справа № 500/1204/25
31 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі, відповідач), в якому просить ухвалити рішення про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 98806,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків. Вказує, що згідно довідки про наявність податкового боргу, ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі - 98806,08 грн. (основний платіж). Заборгованість по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла у зв'язку із несплатою узгоджених податкових/грошових зобов'язань нарахованих відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.03.2024: №0039462-2407-1915-UА61040150000098181 на суму 32439,40 грн.; №0039463-2407-1915-UA61040150000098181 на суму 33059,35 грн.; №0039465-2407-1915-UA61040150000098181 на суму 33307,33 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому, на думку контролюючого органу, грошові зобов'язання визначені в них, вважається узгодженими. Просить врахувати, що ОСОБА_1 виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми "Ф" №0004796-1303-1900 від 22.08.2024, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався, відтак, Головне управління ДПС звернулось до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення узвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
07.04.2025 представник ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.03.2024 за №0039465-2407-1915-UA61040150000098181, №0039463-2407-1915-UA61040150000098181 та №0039462-2407-1915-UA61040150000098181, складені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22.08.2024 № 0004796 -1303-1900, сформовану Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 зазначено наступне. Вважає, що у відповідності до абзацу 2 п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці 1 вказаного підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить врахувати, що до спірних податкових повідомлень-рішень, складених відносно ОСОБА_1 , не було додано детального розрахунку сум податку, та вони не містять таких обов'язкових даних, як: об'єкт нерухомості, його адресу місцезнаходження, площу, ставки та надані пільги зі сплати податку, що є прямим порушенням зазначеної вище норми Податкового кодексу України. На думку ОСОБА_1 , зі сторони податкового органу дане порушення вимог п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України не є лише формальним, оскільки позбавляє платника податків розуміння того, за якою формулою і за які саме об'єкти нараховано податок, зокрема, позбавляє платника податків розуміння того, яка ставка податку була застосована, та які пільги вплинули на розрахунок податку, тим більше з врахуванням відсутності у вільному доступі інформації про ставку податку на нерухоме майно та пільги, які застосовуються. Крім цього, на думку ОСОБА_1 , у зв'язку із протиправністю податкових повідомлень-рішень, протиправною є і податкова вимога, як похідний документ від податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 10.04.2025 постановлено зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, залишити без руху.
Ухвалою суду від 23.04.2025 постановлено заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви задовольнити, прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, об'єднати вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги з первісним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 13.05.2025 о 10:00 год.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду додаткові пояснення, які суд розцінює як відзив на зустрічний позов, в якому заперечив проти зустрічного позову, просить відмовити в його задоволенні повністю. Серед іншого, зазначає, що жодних спростувань щодо правомірності визначення бази оподаткування позивачем не зазначено, а вказана база відповідає відомостям згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна за параметром пошуку щодо ОСОБА_1 із відомостями щодо усіх прав власності позивача у період існування такого Державного реєстру прав та історією усіх змін, внесених до такого реєстру. Вказує, що жодних відомостей та тверджень щодо невірно визначеного періоду володіння в межах спірних правовідносин немає, а вказані періоди відповідають розрахункам контролюючого органу та відомостям вищевказаного витягу з реєстру. Також, просить врахувати, що жодних обґрунтувань щодо підстав оскарження податкової вимоги від 22.08.2024 №0004796-1303-1900, якою визначено про наявність станом на 17.11.2024 податкового боргу у сумі 102046,08 грн., згідно позовної заяви у справі №500/1204/25, немає.
13.05.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи до 26.05.2025 о 11:00 год.
Представник ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Серед іншого, просить врахувати, що з належного на праві власності ОСОБА_1 об'єкту нерухомості, на який нараховано податок, лише незначна частина, а саме 71,9 кв. м ( загальна площа), належить до житлової нерухомості, а тому, на думку представника ОСОБА_1 , податковим органом безпідставно збільшено суму податку за кожен рік на 25000,00 грн.
26.05.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 09.06.2025 о 11:00 год.
Представник ОСОБА_1 подав до суду відзив на первісний позов, в якому заперечив проти позову Головного управління ДПС у Тернопільській області, просив відмовити в задоволенні позову повністю, з мотивів, наведених у зустрічній позовній заяві.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду відповідь на відзив на первісний позов, в якому підтримав позовні вимоги за первісним позовом, просив позов задовольнити повністю. Зокрема, наголошує, що предметом даного позову є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
09.06.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 03.07.2025 о 11:00 год.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду заперечення (на відповідь на відзив) за зустрічним позовом, в якому проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Серед іншого, вказує, що ОСОБА_1 20.04.2015 самостійно, в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено тип житлової нерухомості для об'єкту за цілісним реєстраційним номером 584512961224: тип об'єкта "житловий" з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості: "Так"; опис об'єкта: "Загальна площа (кв. м.): 1239,9, житлова площа (кв.м): 54,9.
Представник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких, зважаючи на факт оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень (зустрічний позов у даній справі), вважає, що податкові зобов'язання, які вникли із цих податкових повідомлень-рішень, не є узгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.
03.07.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 16.07.2025 о 11:00 год.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду заперечення на додаткові пояснення представника ОСОБА_2 , в яких вказав, що станом на день звернення до суду з первісним позовом, спірні податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання, визначені в них, вважаються узгодженими та набули статусу податкового боргу, податкова вимога від 22.08.2024 №0004796-1303-1900 була чинною, не була відкликаною. Просить врахувати, що не сплата відповідачем за первісним позовом у добровільному порядку податкової заборгованості, яка станом на час звернення контролюючим органом із позовом до суду становила 98806,08 грн., є підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
16.07.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 24.07.2025 о 12:00 год.
Представник ОСОБА_1 подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), зазначаючи, що податковим органом подано відповідь на відзив, у якій не наведено нових доводів у даній справі, які б містились у попередніх завах по суті.
24.07.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу із занесення до Протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2025 о 10:00 год.
Крім цього, ухвалою суду від 24.07.2025 постановлено у задоволенні заяви адвоката Свірського Т.В. про залишення без розгляду позову Головного управління ДПС у Тернопільській області про стягнення податкового боргу відмовити повністю.
Ухвалою суду від 24.07.2025 постановлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення зустрічної позовної заяви в частині оскарження податкових повідомлень - рішень від 08.03.2024 без розгляду - відмовити повністю.
Ухвалою суду від 24.07.2025 постановлено задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про закриття провадження в частині зустрічних позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22.08.2024 №0004796-1303-1900 - відмовити повністю.
12.09.2025 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи до 23.09.2025 о 10:00 год.
23.09.2025 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи до 21.10.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 21.10.2025, постановленою у відкритому судовому засіданні, вирішено перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження та здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 08.03.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0039462-2407-1915-UA61040150000098181, яким, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2021 рік, в сумі 32439,40 грн.
08.03.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0039463-2407-1915-UA61040150000098181, яким, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2022 рік, в сумі 33059,35 грн.
08.03.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0039465-2407-1915-UA61040150000098181, яким, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік, в сумі 33307,33 грн.
Крім цього, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області сформовано вимогу №0004796-1303-1900 від 22.08.2024, якою повідомлено про наявність у ОСОБА_1 станом на 21.08.2024 податкового боргу у сумі 102046,08 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. У відповідності до пп. 266.3.1. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 266.4.1. ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єкта/ об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Згідно з пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Згідно пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до пп. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом сьомим пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), зокрема, за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку (пункт а).
З викладеного вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об'єкта житлової нерухомості зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, із розрахунку податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021, 2022 та 2023 роки, наданого контролюючим органом, при такому розрахунку застосовано підпункт 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.
У відповідності до підпункту 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
На думку суду, з належного на праві власності ОСОБА_1 об'єкту нерухомості, на який нараховано податок, лише незначна частина, а саме 71,9 кв.м., належить до житлової нерухомості, що підтверджується наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Відтак, на думку суду, податковим органом безпідставно збільшено суму податку за кожен рік на 25000,00 гривень, так як включено у податкове зобов'язання суми податку щодо таких складових частин об'єкта нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , як хліви, гараж, майстерня, погріб, склад, навіс тощо, які загалом становлять площу 1168 кв.м.
Крім цього, Як вбачається із спірних податкових повідомлень-рішень, складених відносно ОСОБА_1 , до них не було додано детального розрахунку сум податку та вони не містять таких обов'язкових даних, як, об'єкт нерухомості, його адресу місцезнаходження, площу, ставки та надані пільги зі сплати податку, що є порушенням норм Податкового кодексу України.
З наведеного мотиву, суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1 з приводу того, що вказані порушення не є формальними, адже у даному випадку ОСОБА_1 позбавлений можливості встановити, за які саме об'єкти нараховано податок, за якою формулою, яка ставка податку та пільги застосовані.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Отож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому податкові повідомлення-рішення від 08.03.2024 №0039465-2407-1915-UA61040150000098181, №0039463-2407-1915-UA61040150000098181, №0039462-2407-1915-UA61040150000098181, складені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
Щодо правомірності винесення відповідачем податкової вимоги від 22.08.2024 за № 0004796 -1303-1900, сформовану Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, суд зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, судом встановлено, що Головним управління ДПС Тернопільській області в порядку п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0004796-1303-1900 від 22.08.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у нього станом на 21.08.2024 податкового боргу у сумі 102046,08 грн.
Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до вказаної податкової вимоги сума податкового боргу ОСОБА_1 виникла по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 98806,08 грн; по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3240,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС в Тернопільській області від 08.03.2024 року №0039465-2407-1915-UA61040150000098181, №0039463-2407-1915-UA61040150000098181 та №0039462-2407-1915-UA61040150000098181, на підставі яких, в тому числі, сформовано спірну податкову вимогу, таку податкову вимогу слід визнати протиправною та скасувати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги підлягає до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом, суд зазначає таке.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно пункту 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як встановлено судом, підставою для звернення до суду з первісним позовом слугувала наявність у ОСОБА_1 заборгованості по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла у зв'язку із несплатою узгоджених податкових/грошових зобов'язань нарахованих відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.03.2024: №0039462-2407-1915-UА61040150000098181 на суму 32439,40 грн.; №0039463-2407-1915-UA61040150000098181 на суму 33059,35 грн.; №0039465-2407-1915-UA61040150000098181 на суму 33307,33 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги задовольнити повністю.
Ввизнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 08.03.2024 №0039465-2407-1915-UA61040150000098181, №0039463-2407-1915-UA61040150000098181 та №0039462-2407-1915-UA61040150000098181.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області форми "Ф" від 22.08.2024 № 0004796 -1303-1900.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 31 жовтня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ 44143637),
відповідач - позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.