Справа №500/5440/25
31 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через представника - адвоката Дзіся Андрія Романовича звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 12.08.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). З 08.09.2022 переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 12.08.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум. За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 27.08.2025 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно з чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Представник позивача звертає увагу на положення статті 40 Закону №1058-IV про те, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відтак обчислення розміру пенсії позивача за віком має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки звернення за пенсією відбулось у 2022 році. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, наголошуючи, що у спірному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. В даному випадку має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. У зв'язку з таким порушенням прав позивач звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. Зазначив, що позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Відповідач вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки немає підстав, оскільки положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку. Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з 30.07.2010 їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
З 08.09.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Листом від 27.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у відповідь на заяву представника позивача повідомило, що позивачу виплачувалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII. З 08.09.2022 на підставі поданої заяви переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовують норми закону в редакції, чинній на час такого переведення.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсій. Підстав для проведення перерахунку пенсійної виплати на даний час немає.
Не погодившись з відмовою відповідача обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає йому на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено судом, з 30.07.2010 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернулася 12.08.2025.
При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулася вперше у вересні 2022 року.
Відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки (що передували року звернення за призначенням пенсії за віком) є протиправними. До задоволення підлягає і похідна позовна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 12.08.2025.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 12.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 31 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мартиць О.І.