ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22343/25
провадження № 1-кп/753/2292/25
"23" жовтня 2025 р. Дарницький районний суду міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003216 від 27.08.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, який перебуває на тимчасовому обліку у військовій частина НОМЕР_1 , у військовому званні "старший солдат", одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
Історія провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 21 жовтня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003216 від 27.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою від 22 жовтня 2025 року справу призначено до підготовчого судового засідання на 23 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратри у сфері оборони Центрального регіону про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи клопотання
Вимоги клопотання прокурора узагальнено зводяться до такого:
- ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
- відповідні обставини підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;
- наявні обставини, які свідчать про те, що не зменшився ризик вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, щодо: (1) переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення;
- застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Позиції учасників
23 жовтня 2025 року під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, просив його задовольнити. Прокурор вказав, що строк, продовжений ухвалою слідчого судді від 29.08.2025, закінчується 28.10.2025, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор зауважив, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Потерпілий у підготовчому судовому засідання, підтримав заявлене клопотання прокурором, просив таке задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просили задовольнити клопотання прокурора частково, обравши більш м'який запобіжний захід. Захисник, якого підтримав обвинувачений, під час підготовчого судового засідання зазначив, що прокурором не у повній мірі доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо наявності таких не надано жодних доказів та підтвердження їх обґрунтування. Захисник вважав доцільним застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, який буде домірним для обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання та долучені до нього матеріали, а також заперечення, дійшов таких висновків.
Мотиви суду
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У процесуальному законі зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Отже, домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного районного суду міста Києва від 29.08.2025 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 28.10.2025. Також на обвинуваченого покладено було відповідні обов'язки.
Так, в обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може:
1) переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого;
2) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України);
Оцінюючи наявність заявлених ризиків, колегія суддів виходить з такого.
Ризик переховування від суду
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов'язаний із злочинами проти життя та здоров'я, що спричинило смерть людини. Санкція частини 2 статті 121 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років.
Тож, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Ризик впливу на свідків та потерпілого
Слушним є і ризик впливу на потерпілого та свідків. Зважаючи на те, що судовий розгляд ще не розпочато та зазначені особи безпосередньо судом ще не допитані.
КПК України встановлює, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України), тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Водночас факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його, адже ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показань, у тому числі з метою його виправдання та уникнення відповідальності.
Суд також зважає на те, що у цьому випадку обвинувачення значним чином ґрунтується на показаннях свідків, які по суті стосуються діянь ОСОБА_6 , то відповідно саме він може бути зацікавлений у зміні чи відмові від показань.
Отже, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого є реальним та зумовлює необхідність запобіжного заходу.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
Водночас суд не погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором не надано будь-яких доказів, які б свідчили про схильність обвинуваченого ОСОБА_6 до протиправної поведінки, наявність у нього кримінального минулого.
При цьому із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є військовослужбовцем Збройних Сил України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення є недоведеним і має виключно припущуваний характер, а тому не може бути врахований як підстава для застосування запобіжного заходу.
Отже, враховуючи надані матеріали, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, тому суд вважає обґрунтованою необхідність у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Щодо можливості застосувати більш м'який запобіжний захід
Сторона захисту просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням наведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас суд зауважує, що нічний домашній арешт, хоч і полягає у забороні обвинуваченому залишати житло у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим.
Суд вважає, що обставини, які враховувались під час досудового розслідування в ході обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 після направлення обвинувального акта до суду не змінилися, і підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу наразі відсутні.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
З урахуванням того, що судом застосовується до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого, наслідки їх невиконання.
З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені у висунутому обвинуваченні та дані матеріалів клопотання, на обвинуваченого слід покласти також обов'язок не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
Такий обов'язок за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_6 .
Термін дії обов'язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , визначити до 21 грудня 2025 року включно.
Висновок
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, позицій сторін та їхній доводів, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на викладене та керуючись статтями 2, 7, 176-177, 181, 314-316, КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду строком на шістдесять днів, тобто до 21 грудня 2025 року включно.
Здійснення контролю за виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків доручити прокурору ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100020003216 від 27.08.2025.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0.25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1