іменем України
(заочне)
Справа №377/178/25
Провадження №2/377/211/25
31 жовтня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних, -
До суду з позовною заявою звернувся позивач, в якій, з урахуванням поданої заяви про зміну підстави позову від 04 серпня 2025 року, посилаючись на статті 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 03.10.2014, статті 5, 7, 9, 10, 12-14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189- VIII від 09.11.2017, статті 11, 16, 205, 319, 322, 509, 526, 530, 625, 629, 634, 641-642, 901, 903 ЦК України, просив:
- стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 12 816,79 гривень (відповідно до 32/100 частки), інфляційні втрати в розмірі 2 539,29 гривень, три відсотки річних в розмірі 980,30 гривень;
- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої та холодної води, водовідведення в розмірі 2 275,78 гривень;
- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої та холодної води, водовідведення в розмірі 7 176,70 гривень;
- стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої та холодної води, водовідведення в розмірі 31 006,36 гривень, інфляційні втрати в розмірі 5 395,98 гривень, три проценти річних в розмірі 2 083,15 гривень;
- стягнути з відповідачів судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води. Крім цього, в період часу з 01.11.2014 по 31.07.2017 КП «УЖКГ» було виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). В період виникнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, а саме з 22 грудня 2014 року по 27 червня 2019 року, співвласниками/користувачами квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема були: ОСОБА_3 , в період з 01 листопада 2014 року по 12 липня 2019 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВА № 110587, виданого 04 жовтня 2016 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1073; ОСОБА_4 , в період з 12 квітня 2016 року по 12 липня 2019 року, на підставі договору дарування 68/100 частин квартири серії НАІ № 139174, посвідченого 12 квітня 2016 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Чуприненком О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-309; ОСОБА_2 , в період з 25 листопада 2014 року по 05 травня 2015 року на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 03.11.2020 у справі № 2-749/2010; ОСОБА_1 , в період з 01 листопада 2014 року по 09 вересня 2015 року на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 03.11.2020 у справі № 2-749/2010, а з 09 вересня 2015 року по 12 квітня 2016 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.09.2015. Вказана квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки вказаний будинок підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії, постачання холодної та гарячої води, водовідведення. Такі послуги вказаній квартирі надавалися постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідачі від надання зазначених послуг не відмовлялися, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг не надсилали. Відповідачі споживали надані позивачем послуги, тим самим здійснюючи дії, які відповідно до частини другої статті 642 ЦК України є прийняттям запропонованого договору. Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг і часткової сплати за надані послуги співвласники/користувачі вказаного житлового приміщення: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 приєдналися до умов договору, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і до 01 липня 2019 року. З аналізу платежів за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за вказаною адресою за період з грудня 2014 року по червень 2019 року вбачається, що станом на 01 липня 2019 року наявна несплачена заборгованість, яка становить 53 275 гривень 63 копійки, що свідчить про неналежне виконання відповідачами прийнятих на себе зобов'язань. На підставі частини другої статті 625 ЦК України та у зв'язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення в сумі 7 935,27 гривень, інфляційних втрат за послуги з постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення в сумі 3 063,45 гривень. В зв'язку з тим, що відповідачами зобов'язання порушуються, то у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг, інфляційних втрат, трьох % річних та пені (том 1 а. с. 3-7; том 2 а. с. 1-4).
Ухвалою судді від 12 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних, в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 , відкрито провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 червня 2025 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача витребувано від Славутицького міського суду Київської області належним чином завірену копію рішення Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-749/2010 від 03.11.2010; від приватного нотаріуса Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко Марини Анатоліївни копію нотаріальної справи, заведеної у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу № 907 від 12.07.2019, посвідченого приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко Мариною Анатоліївною, та копію договору купівлі-продажу № 907 від 12.07.2019, посвідченого приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко Мариною Анатоліївною (том 1 а. с. 95-99).
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27 червня 2025 року на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію рішення Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-749/2010 від 03.11.2010, яка надійшла на виконання ухвали судді від 12 травня 2025 року (том 1 а. с. 122-124).
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06 серпня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано із Управління надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області належним чином завірену копію матеріалів приватизаційної справи квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, ухвалою суду долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію нотаріальної справи по договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 12.07.2019 приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко М.А. за реєстровим № 907, яка надійшла від приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Мишко М.А. на виконання ухвали судді від 12 травня 2025 року (том 1 а. с. 231-233).
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21 серпня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду за клопотанням представника позивача було витребувано із Управління надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2014 року по червень 2019 року, а також долучено до матеріалів справи: належним чином завірену копію договору купівлі-продажу квартири серії ННН № 569709, посвідченого 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко Мариною Анатоліївною; належним чином завірену копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.02.2009; належним чином завірену копію Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22170202 від 16.03.2009; копію заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 серпня 2008 року по цивільній справі № 2-349/2008; копію ухвали Славутицького міського суду Київської області від 06 березня 2009 року по цивільній справі № 2-349/2008; копію виконавчого листа, виданого Славутицьким міським судом Київської області 09 січня 2009 року по цивільній справі № 2-349/2008; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 09.09.2015 (том 2 а. с. 15-18).
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як співвідповідачів, відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2025 року на підставі пункту 2 частини другої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду приєднано до матеріалів справи: заяву виконавчого директора Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» Позняка А. про зміну підстави позову від 04.08.2025, яка надійшла на адресу суду 04.08.2025; інформацію № 15-08/1286 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , за період часу з листопада 2014 року по червень 2019 року, яка надійшла до суду 18 серпня 2025 від Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на виконання ухвали суду від 06.08.2025 (том 2 а. с. 25-29).
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29 вересня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано від Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання ухвали суду від 16 вересня 2025 року (том 2 а. с. 127-130).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року закрито провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних, в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 , на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду було долучено до матеріалів справи Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 № 00053706125 від 19.09.2025, який надійшов 23 вересня 2025 року до суду від Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали суду від 16 вересня 2025 року (том 2 а. с. 143-148).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 жовтня 2025 року (том 2 а. с. 149-152).
Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року судовий розгляд справи було відкладено на 29 жовтня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (том 2 а. с. 164-167).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи знаходиться клопотання від виконавчого директора Позняка А.В., в якому він просив розглянути справу без присутності представника позивача, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (том 1 а. с. 120).
Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повторно в призначене судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідачі не надіслали, причини неявки суд не повідомили (том 2 а. с. 168-170).
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 29 жовтня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі (том 2 а. с. 174-176).
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданого 16.02.2009 виконавчим комітетом Славутицької міської ради, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 22170202, виданого 16.03.2009 Комунальним підприємством АРБ Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації, 32/100 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.02.2009 належали на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 (том 1 а. с. 244-245).
Згідно із інформацією № 15-08/1286, виданою 14.08.2025 Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла на адресу суду 18.08.2025 на виконання ухвали суду від 06.08.2025, за даними «Міської інтегрованої інформаційно-реєстраційної системи міста Славутича» та паперової картотеки управління адміністративних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2014 року по червень 2019 року були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.11.1990 по 26.06.2019 (знятий з реєстрації за заявою власника житла); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 03.06.1997 по 06.05.2015 (вибув до с. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області) (том 2 а. с. 23).
З рішення Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2010 року, що набрало законної сили 12 грудня 2010 року, у цивільній справі № 2-749/2010 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» про зміну договору найму житлового приміщення, вбачається, що змінено договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_1 у користування одну ізольовану кімнату розміром 8,7 квадратних метра житлової площі/позиція 5/, залишено в користуванні відповідача ОСОБА_2 одну ізольовану кімнату площею 15,8 квадратних метра житлової площі/позиція2/. Ванну кімнату, кухню, туалет, коридор, лоджії та інші підсобні приміщення залишено в загальному користуванні/позиції 1, 3, 6-9/ (том 1 а. с. 13-14, 105-106).
Як вбачається із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00051057594, сформованого 07 травня 2025 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який надійшов на адресу суду 12 травня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Славутичі Київської області (том 1 а. с. 93-94).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НВА № 110587, виданого 04 жовтня 2016 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1945 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 32/100 часток квартири номер АДРЕСА_2 , які належали померлому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 16.02.2009 на підставі розпорядження про приватизацію житла за № 112 від 13.02.2009 року (том 1 зв. ст. а. с. 130).
За нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною другою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В частині першій статті 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно із статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц.
Таким чином, ОСОБА_3 , відповідач у справі, набув право власності на спадкове майно, у вигляді 32/100 часток квартири номер АДРЕСА_2 , з моменту відкриття спадщини, а саме з 09 серпня 2011 року.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого 09.09.2015 Виконавчим комітетом Славутицької міської ради, 68/100 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 92 від 09.09.2015 (том 1 а. с. 249).
Як вбачається з договору дарування частини квартири серії НАІ № 139174, посвідченого 12 квітня 2016 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Чуприненко О.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 1-309, за цим договором ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_4 безоплатно 68/100 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 129).
Згідно із договором купівлі-продажу квартири серії ННН № 569710, посвідченого 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко М.А. та зареєстрованого в Реєстрі за № 907, ОСОБА_4 , який діяв від свого імені та імені ОСОБА_3 , передав у власність за плату: ОСОБА_4 - 68/100 часток у праві спільної часткової власності квартири, ОСОБА_3 - 32/100 частки у праві спільної часткової власності квартири, а ОСОБА_6 прийняв у власність та оплатив в цілому на умовах цього договору трикімнатну квартиру зі всіма зручностями, яка має 61,2 кв. м загальної площі, з яких 36,0 кв. м житлової площі, що знаходиться в АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 128, 241-242).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.02.2025 № 414071409, власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.07.2019 року є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , виданого 12.07.2019 приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області (том 1 а. с. 74).
Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_4 підключений до загальноміських систем постачання теплової енергії та постачання гарячої води (том 1 а. с. 19).
Не дивлячись на те, що вищевказана квартира не перебувала у власності відповідача ОСОБА_2 , але реєстрація місця проживання та фактичне проживання в ній відповідача з 03.06.1997 по 06.05.2015 підтверджує факт користування нею та володіння вказаною квартирою.
Виходячи з викладеного, в період часу з 22 грудня 2014 року по 27 червня 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , були споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення з особовим рахунком № НОМЕР_4 .
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року було виконавцем послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням втутрішньобудинкових систем) (том 1 а. с. 52).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 430 від 28.07.2017, єдиним постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території м. Славутича з 01.08.2017 є Комунальне підприємство «Славутич-Водоканал» (том 1 а. с. 62-63).
Пунктом 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради 03.03.2023 № 783-17-VІІІ, передбачено, що підприємство створюється з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (том 1 а. с. 38-43).
Таким чином, з 01 листопада 2014 року до 01 серпня 2017 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» було постачальником послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення, а з 01 серпня 2017 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» надає споживачам послуги з постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води.
Постачання теплової енергії позивачем здійснювалося на підставі ліцензії серії АГ № 500119, виданої 01.12.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 № 2700, переоформлена на безстрокову, а також ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які видані на постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництва теплової енергії розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 342 від 26 червня 2017 року (том 1 а. с. 32-37).
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої ).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV (далі Закон № 1875-ІV), чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як зазначено у частині сьомій статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. В такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Закон № 1875-ІV покладав на споживача обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункти 1 і 5 частини третьої статті 20 Закону).
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як зазначено у пункті 18 вказаних Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Договір про надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який є договором приєднання та розроблений на підставі типового договору і був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» (том 1 а. с. 15-18).
Протягом місяця з дня розміщення позивачем на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/about/dogovir-priednannya-oferta/ договору приєднання (оферта) про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свою відмову укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у письмовому вигляді не направили, а тому вважаються такими, що прийняли пропозицію позивача щодо укладення договору.
01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VІІІ до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Як зазначено у частині першій статті 12 Закону № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною першою статті 13 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини третьої цієї статті договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 2189-VІІІ з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Як вбачається з частини п'ятої зазначеної статті, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
За змістом частини сьомої вказаної статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приєдналися до умов договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і до 01.07.2019, за яким КП «УЖКГ» зобов'язалося своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а вони зобов'язалися своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, та був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ».
Згідно з довідкою про заборгованість за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 27 червня 2019 року становить 53 275 гривень 63 копійки (том 1 а. с. 8-10).
Відповідно до довідки про заборгованість ОСОБА_3 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 12 липня 2019 року становить 12 816 гривень 79 копійки (том 2 а. с. 5-7).
Як вбачається з довідки про заборгованість ОСОБА_2 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 05 травня 2015 року становить 2 275 гривень 78 копійок (том 2 а. с. 8).
З довідки про заборгованість ОСОБА_1 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 05 травня 2015 року становить 1 753 гривні 77 копійок (том 2 а. с. 9).
Згідно з довідкою про заборгованість ОСОБА_1 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 24 червня 2015 року по 11 квітня 2016 року становить 5 422 гривні 93 копійки (том 2 а. с. 10).
Відповідно до довідки про заборгованість ОСОБА_4 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 26 травня 2016 року по 12 липня 2019 року становить 31 006 гривень 36 копійок (том 2 а. с. 11-12).
Тарифи на послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що надаються населенню суб'єктом господарювання, який є виконавцем цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП № 146 від 17.10.2014, 1171 від 31.03.2015, № 1101 від 09.06.2016, а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради № 428 від 10.10.2014, № 168 від 22.04.2015, № 401 від 22.09.2016, № 632 від 20.10.2017, № 739 від 08.12.2017 (том 1 а. с. 53-61, 64-70).
Обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 27 червня 2019 року, що становить 22 269 гривень 27 копійок.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунки надані позивачем, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, нараховані відповідачу ОСОБА_3 за період з червня 2017 року по 23 лютого 2022 року складає 2539,29 гривень; розмір трьох процентів річних за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, нарахований за період з 21 травня 2017 року по 23 лютого 2022 року складає 980,30 гривень (том 1 а. с. 24-31).
Вказані розрахунки відповідачем ОСОБА_3 не спростовані.
В даному випадку факт порушення відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджена матеріалами справи.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 05 травня 2015 року в сумі 2 275 гривень 78 копійок; з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 05 травня 2015 року в сумі 1 753 гривні 77 копійок, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 24 червня 2015 року по 11 квітня 2016 року в сумі 5 422 гривні 93 копійки, всього на загальну суму 7 176,70 гривень; з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 22 грудня 2014 року по 12 липня 2019 року в сумі 12 816 гривень 79 копійки, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення в сумі 2 539,29 гривень; три проценти річних за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, в сумі 980,30 гривень, всього на загальну суму 16 336,38 гривень.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення № 189 від 14 лютого 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень (том 1 а. с. 1). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (том 1 а. с. 2).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 2 275,78 гривень (сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 ) х 100 : 25 788,86 (ціна позову) = 8,82 % (відсоток розміру задоволеного позову з відповідача ОСОБА_2 ); 3 028 х 8,82 % :100% = 267,07 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 ); 7 176,70 гривень (сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 ) х 100 : 25 788,76 (ціна позову) = 27,83 % (відсоток розміру задоволеного позову з відповідача ОСОБА_1 ); 3 028 х 27,83 % :100% = 842,69 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 ); 16 336,38 гривень (сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 ) х 100 : 25 788,76 (ціна позову) = 63,35 % (відсоток розміру задоволеного позову з відповідача ОСОБА_3 ); 3 028 х 63,35 % :100% = 1 918,24 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення на загальну суму 2 275 гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення на загальну суму 7 176 гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційні втрати, три проценти річних на загальну суму 16 336 гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 267 гривень 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 842 гривні 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 918 гривень 24 копійки.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса постійного його заняття (роботи) невідомі.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса постійного його заняття (роботи) невідомі.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .
Повне заочне рішення суду складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька