Справа № 420/22882/25
31 жовтня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової допомоги на оздоровлення за період з 2016 року по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року у справі № 420/15285/24 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 року за період з 01.01.2016року по день її фактичної виплати 09.07.2025 року, відповідно до Закону України"Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу за контрактом в ДПСУ. При цьому, відповідач під час проходження служби невірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення. Лише на виконання рішення суду у справі № 420/2637/25 відповідач здійснив перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за період з 2016 року по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення суду у справі № 420/15285/24. Враховуючи викладене, позивач вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 2016 по день фактичної виплати грошового забезпечення - 09.07.2025.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
24.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги позивача об'єктивно слід визнати неадекватними, необґрунтованими та безпідставними, в зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Як вбачається з позовної заяви, позивач проходив військову службу за контрактом в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2024 року №68-ОС був звільнений з військової служби та в подальшому відповідно наказу начальники НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.03.2024 року №150-ОС виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року по справі №420/15285/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнано протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) жовтень 2014 року, жовтень 2015 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року з урахуванням виплаченої раніше суми індексації та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 року Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі № 420/15285/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації - різниці.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні ОСОБА_1 в про нарахування та виплату індексації- різниці задоволені частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 15.03.2024 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 15.03.2024 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми індексації та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі № 420/15285/24 залишено без змін.
Виплату індексації на виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено 22.01.2025, що підтверджується копією виписки з банку.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, включивши суму індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року та за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року у справі № 420/2637/25 задоволено ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року у справі № 420/15285/24 з врахування постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року у справі № 420/15285/24 з врахування постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Вказане рішення суду набрало законної сили згідно з Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року.
09.07.2025 року управління Служби безпеки України в Одеській області виплатило позивачу 104279,84 грн. грошову допомогу на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 на виконання рішення суду у справі №420/2637/25.
Позивач вважає, що має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст.2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
За приписами ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсію.
Згідно із статтею 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошового забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
В силу приписів пункту 1 Порядку №159, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п. 2 Порядку №159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.
Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Разом з тим, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.
Тобто, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26.02.2020 у справі №826/8319/16, від 31.03.2020 у справі № 817/621/18, від 20.05.2020 у справі №815/2454/18, від 12.05.2022 у справі № 815/3998/16.
Суд встановив, що Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року у справі № 420/2637/25 апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025р. залишено без змін.
09.07.2025 року НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) виплатив позивачу 104279,84 грн. грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №420/2637/25.
Наведене свідчить, що відповідачем на виконання рішення суду виплачено недоплачену суму допомог та компеснацій в межах місячного строку, а тому у позивача відсутнє право на отримання компенсації втрати частини доходу, оскільки така компенсація виплачується, якщо затримка виплати відбулась на один і більше календарних місяців.
Таким чином, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 31 жовтня 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.