Справа № 420/17549/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за віком у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила суд:
1. Прийняти позовну заяву та розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження так як предметом позовної заяви є оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025 ОР 155250021096.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби(за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради починаючи з 25.01.2024 року з урахуванням уже отриманих сум пенсії.
4. Звернути рішення до негайного виконання в межах одного місяця.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач звертає увагу, що 02 квітня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 420/7370/24, яке набрало законної сили 31 березня 2025 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 18.04.2025 № 0900-0306-9/21649 повідомило, що оскільки в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду першої інстанції від 31.03.2025 по справі № 420/7370/24 відсутня інформація щодо зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), то перерахунок буде проведено без врахування вищевказаних довідок. 09.05.2025 року ОР № 155250021096 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було прийнято Рішення про відмову в перерахунку пенсії, при цьому відмова ґрунтувалась на тому, що в ході перегляду стажу державної служби ОСОБА_1 згідно листа від 07.05.2025 № 1500-0306-9/88283 після вилучення зі спеціального стажу періоду роботи, який був помилково врахований (з 17.04.2015 по 01.05.2016 на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення Управління обласної ради майнових відносин) стаж державної служби заявниці складатиме 15 років 4 місяці. Також вказано, що долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії відповідно до Закону № 889, оскільки посада головного спеціаліста відділу закупівель Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради не відноситься до посад державної служби. Позивач вважає, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025 ОР 155250021096 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
26.06.2025 року позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якому заперечив проти наведених доводів та аргументів. Зокрема, вказує, що висновки відповідача 1 викладені у відзиві на позовну заяву не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, викладеними без доказів та такими, що порушують конституційні права позивача на отримання пенсії у розмірі, який розрахований відповідно до вимог діючого законодавства України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
(б) Позиція Відповідачів
26.06.2025 та 04.07.2025 року від відповідачів ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшли відзиви на позовну заяву, які за своїм змістом ідентичні. Заперечуючи проти позову, відповідачі просять відмовити в задоволенні позову та вказують на те, що до ГУ ПФУ в Одеській області було надано заяву, яку за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято Рішення ОР №155250021096 від 09.05.2025, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з огляду на наступне. 25.01.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), яка перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області, звернулася із заявою щодо переходу із пенсії за віком на пенсію за віком відповідно Закону України “Про Державну службу»(далі Закон № 889). На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду першої інстанції від 31.03.2025 по справі № 420/7370/24 до стажу державної служби ОСОБА_1 враховано період роботи на посаді головного бухгалтера Тростянецької сільської ради з 01.12.1995 по 20.04.2007. Долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії відповідно до Закону № 889, оскільки посада головного спеціаліста відділу закупівель Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради не відноситься до посад державної служби. Після вилучення зі спеціального стажу періоду роботи, який був помилково врахований (з 17.04.2015 по 01.05.2016 - на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення Управління обласної ради з майнових відносин) стаж державної служби заявниці, станом на 01.05.2016 складатиме 15 років 4 місяці. Відповідно право на призначення зазначеного виду пенсії відсутнє, оскільки на дату набрання чинності Законом № 889 ОСОБА_1 не працювала на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців. Враховуючи вищезазначене вирішено відмовити в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права. Рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №155250021096 від 09.05.2025 про відмову в перерахунку позивачу пенсії - є законним та обґрунтованим. Що стосується вимоги зобов'язання Головного управління здійснити призначення та виплату пенсії, то відповідно до ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює її виплату. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії. Оскільки повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до складу державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. У зв'язку з цим, стягнення з Головного управління судових витрат призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та до порушення норм чинного законодавства. З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
ІІІ. Процедура та рух справи
09.06.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов залишив без руху.
16.06.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 січня 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення на пенсію за іншим Законом на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» надавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби(за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2024 ОР 155250021096 відмовлено у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що у заявниці відсутні 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, станом на день набрання чинності Закону № 889-VІІІ. До стажу було враховано періоди роботи з 06.12.2010 по 08.08.2011, з 16.08.2011 по 08.10.2013, з 20.02.2014 по 01.05.2016 та становить 5 років 8 днів.
10 червня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 420/7370/24 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. А саме: Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2024 №ОР155250021096 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2024 та зарахувати до її стажу державної служби період роботи на посаді головного бухгалтера Тростянецької сільської ради з 01.12.1995 по 20.04.2007.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року по справі № 420/7370/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.
02 квітня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 420/7370/24, яке набрало законної сили 31 березня 2025 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 18.04.2025 № 0900-0306-9/21649 повідомило, що оскільки в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 420/7370/24 відсутня інформація щодо зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), то перерахунок буде проведено без врахування вищевказаних довідок.
09.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було прийнято Рішення ОР № 155250021096 про відмову в перерахунку пенсії, при цьому відмова ґрунтувалась на тому, що в ході перегляду стажу державної служби ОСОБА_1 згідно листа від 07.05.2025 № 1500-0306-9/88283 після вилучення зі спеціального стажу періоду роботи, який був помилково врахований (з 17.04.2015 по 01.05.2016 на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення Управління обласної ради майнових відносин) стаж державної служби заявниці складатиме 15 років 4 місяці. Також вказано, що долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії відповідно до Закону № 889, оскільки посада головного спеціаліста відділу закупівель Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради не відноситься до посад державної служби.
Позивач вважає, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025 ОР 155250021096 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
IV. Джерела права та висновки суду
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 420/7370/24 суд встановив: «Повертаючись до вищенаведених законодавчих норм, суд звертає увагу сторін на тому, що критерій «віку» та «страхового стажу» ОСОБА_1 не є спірними. Натомість спірним є критерій «стажу державної служби» ОСОБА_1 до 01.05.2016, який повинен становити не менше 10 років.» «Більш того, на момент набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, 01.05.2016 позивачка працювала на посаді головного спеціаліста в Управлінні обласної ради з майнових відносин. Відтак, позивачем дотримані всі умови, які визначені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.»
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР та на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином, період роботи на відповідних посадах в міській раді з зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17 від 13.05.2021 у справі № 623/198/17 та від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17.
Слід зазначити, що згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 60 років.
Згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років по 31 грудня 2023 року.
Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , починаючи з 01.12.1995 року по 20.07.2007 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Тростянецької сільської ради, з 06.12.2010 року по 17.01.2011 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу адміністрування державного реєстру виборців апарату Одеської обласної державної адміністрації, з 18.01.2011 року по 08.08.2011 року працювала на посаді головного спеціаліста в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, з 16.08.2011 по 08.10.2013 працювала на посаді провідного спеціаліста в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі Одеської області, з 20.02.2014 року по 16.04.2015 року працювала на посаді головного спеціаліста в Департаменті розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, з 17.04.2015 року по 30.12.2016 року працювала на посаді головного спеціаліста в Управлінні обласної ради з майнових відносин, з 19.04.2017 року по 12.07.2017 року працювала на посаді головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з 13.07.2017 року по 25.01.2024 року працювала на посаді головного спеціаліста в департаменті Економічного розвитку Одеської міської ради і стаж роботи в органах влади на посадах віднесених до категорій державних службовців склав 23 років 9 місяців і 10 днів.
Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ займала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та мала страховий стаж понад 30 років, то вважаю правомірним твердження, що позивачка набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- ХІІ.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати видані Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради від 25.01.2024 р. № 161 та від 25.01.2024 р. № 159, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Порядку №622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу.
Такими довідками є: 1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); 2) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); 3) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159.
Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу».
Окремо суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1, належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у її переведенні на інший вид пенсії.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).
Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заявлені безпідставно.
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, здійснюючи переведення, відповідач повинен врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради, з метою встановлення заробітної плати для призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови від 4 вересня 2018 року у справі №826/1934/17, від 9 листопада 2018 року у справі №823/217/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №826/8837/17) справи, які розглядаються за правилами адміністративного судочинства, повинні максимально відповідати принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права, оскільки основна ідея/мета системи адміністративних судів полягає у тому, щоб захистити "малу людину" від "великої держави", в особі її багаточисленних суб'єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Статтею 13 зазначеної Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та адекватним наявним обставинам.
Ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття та зазначеній нормі міжнародного права. Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №826/4175/16 Великої Палати Верховного суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 (провадження №11-778апп18).
За таких умов задля належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025 ОР 155250021096 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради починаючи з 25.01.2024 року з урахуванням уже отриманих сум пенсії; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Щодо клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду за один місяць, суд зазначає наступне.
Так відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3)поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1)у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Таким чином, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Разом з тим, положеннями КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, стаття 371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Так, негайному виконанню підлягає, зокрема, судове рішення, яким присуджено виплату пенсії, тобто задоволено вимогу позивача про стягнення конкретно визначеної суми пенсії, з якої і виокремлюється сума стягнення за один місяць.
Таким чином, при вирішенні питання, чи є підстави допустити негайне виконання рішення, суду необхідно встановити, яких саме спірних правовідносин стосується предмет спору та який саме обрано спосіб захисту порушених прав особи.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
В той же час, задоволені позовні вимоги не стосуються зазначених категорій справ, в тому числі присудження виплати пенсії за період, у якому вона не виплачувалася, оскільки ґрунтуються на здійсненні перерахунку вже призначеної та отримуваної пенсії, розмір якої обчислений відповідачем без врахування вимог діючого законодавства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у зверненні рішення суду до негайного виконання.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
VI. Розподіл судових витрат
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025 ОР 155250021096.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024 р. № 161 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби(за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024 р. № 159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради починаючи з 25.01.2024 року з урахуванням уже отриманих сум пенсії.
4.В задоволенні клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду - відмовити.
5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, 76018, ЄДРПОУ 20551088.
Суддя Оксана БОЙКО