Справа № 420/33730/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» до Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» до Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни щодо прийняття постанови від 26.09.2025 року, постановленої у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни від 26.09.2025 року, постановлену у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень;
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни щодо незупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження»;
- зобов'язати в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолову Аліну видати постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про арешт коштів боржника є протиправною та підлягає оскарженню боржником (Акціонерним товариством “Одеський припортовий завод»), оскільки її видання суперечить положенням Закону України “Про виконавче провадження», які зобов'язують виконавців зупинити провадження виконавчих дій відносно боржників, що перебувають у стані приватизації. Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. У цьому випадку, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації (частина 7 статті 35 Закону України “Про виконавче провадження»). Вказаний обов'язок є безумовним. Тобто, законодавець визначив державним та приватним виконавцям один єдиний правомірний варіант правової поведінки у випадку внесення боржника до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Іншого варіанту правової поведінки, існування якого обумовлювало б дискрецію виконавців у питанні зупинення провадження виконавчих дій відносно боржника, що перебуває у стані приватизації, - законодавець не передбачив. Відтак, після внесення боржника до переліку об'єктів малої або великої приватизації виконавець зобов'язаний зупинити провадження абсолютно всіх дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення (вказане правило стосується й накладення виконавцем арешту на кошти боржника та майно боржника). За таких обставин, вважається, що до закінчення процедури приватизації рахунки Акціонерного товариство “Одеський припортовий завод» мають особливий правовий статус та не можуть бути арештовані в рамках виконавчого провадження. Відтак, в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолова Аліна діяла усупереч приписам Закону України “Про виконавче провадження», неправомірно не зупинила провадження виконавчих дій в рамках зведеного виконавчого провадження №78189957 та, більше того, неправомірно винесла постанову про арешт коштів Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод».
Ухвалою від 14.10.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 20.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити з урахуванням особливостей ст.287 КАС України.
28.10.2025 року за вх№ЕС 113546/25 від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника.
30.10.2025року за вх№ЕП/17287/25 від відповідача на виконання ухвали суду від 20.10.2025року надійшли засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78189957.
Відзив на адміністративний позов не надано.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
На виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) знаходиться зведене виконавче провадження № 78189957, боржник Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод».
26.09.2025 року у межах зведеного виконавчого провадження №78189957 в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасоловою Аліною Сергіївною винесено постанову від 26.09.2025 року, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафі, яка становить 4617636,40 грн.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Згідно ч. 7 ст. 35 Закону 1404-VIII у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Тобто, включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
Судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 08 червня 2018 року № 767 прийнято рішення про приватизацію об'єкта державної власності - державного пакета акцій розміром 99,5667% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», що становить 795 083 903 штук акцій.
16 січня 2019 року Кабінетом Міністрів України винесено розпорядження № 36-р «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності», п. 1 якого затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності (далі - перелік) згідно з додатком.
Згідно додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р від 16 січня 2019 р. до Переліку внесено ПАТ “Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539), розмір пакета акцій (частки) - 99,5667 %.
При цьому, матеріали даної справи не містять доказів скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 36-р в частині внесення ПАТ “Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539), до переліку об'єктів великої приватизації державної власності.
Суд враховує, що законодавцем в основу норми, визначеної у п.12 ч.1 ст.34 Закону №1404-VІІІ, покладено принцип обов'язковості зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, будь-яких виключень правова конструкція зазначеного пункту не передбачає.
Вказана норма (обмеження права) встановлена законодавцем з метою забезпечення платного відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями, прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
Наведений вище висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021р. у справі №908/4782/15, від 05.07.2021р. у справі №910/2644/20, від 14.04.2021р. у справі №923/566/20, від 10.11.2020р. у справі №910/5812/19 та від 20.10.2020р. у справі №910/7300/19.
Окрім того, норма п.12 ч.1 ст.34 Закону №1404-VІІІ в установленому чинним законодавством порядку неконституційною не визнавалася.
Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації (частина перша статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації (частина друга цієї ж статті Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що у випадку включення державного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу (державне підприємство) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства.
Порушення державою обов'язку забезпечити виконання чинного судового рішення в розумний строк не є підставою для покладення на неї боргу, який за цим рішенням учасник цивільного обороту має сплатити кредиторові. Останній може претендувати на отримання від держави компенсації за неналежне виконання нею позитивного матеріального обов'язку з виконання чинного рішення суду. Розмір такої компенсації залежить від багатьох чинників, зокрема від поведінки кредитора, боржника, держави, їхнього становища, складності виконавчого провадження тощо. Україна має запровадити юридичний механізм для виплати компенсацій за затримки з виконанням державою чинних судових рішень, ухвалених на користь кредиторів, зокрема у тих випадках, коли державне підприємство тривалий час перебуває у процедурі приватизації.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16 пункти 58-60.
В постанові від 07 грудня 2022 року по справі № 908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що встановлені законодавцем обмеження як на вчинення дій у виконавчому провадженні щодо цього боржника (пункт 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VІІІ), так і стосовно припинення (закриття) провадження у справі про його банкрутство (пункт 4-3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній на час закриття провадження у справі про банкрутство) є такими, що спрямовані на здійснення державою контролю за користуванням відповідним майном відповідно до загальних інтересів, зокрема інтересів у запобіганні відчуженню майна, що складає майновий комплекс, через неприватизаційні процедури (виконавче провадження, провадження у справі про банкрутство) й отриманні найбільшої ціни під час його приватизації зі збереженням виробництва у стратегічній галузі економіки. Тому встановлені з цією метою зазначені обмеження є легітимними, тобто відповідають абзацу другому статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
За таких підстав, оскільки як на момент винесення в.о. начальником відділу оспорюваної постанови, так і на момент розгляду справи в суді, спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», не змінені, не втратили чинність та не визнанні неконституційними, є обов'язковими до виконання та підлягали застосуванню, а відтак суд дійшов висновку, що бездіяльність в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни щодо незупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження» є протиправною, а постанова від 26.09.2025 року, постановлена у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень, прийнята необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття.
При цьому, як вбачається з вищевикладеного, протиправність дій відповідача виражається саме в прийнятті постанови від 26.09.2025 року про арешт коштів боржника.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни щодо прийняття постанови від 26.09.2025 року, постановленої у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень; визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни від 26.09.2025 року, постановлену у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень, підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни, постановленої у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, від 26.09.2025 року про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень;
Крім того, позивач просить суд зобов'язати в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолову Аліну видати постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження».
Разом з тим, приписами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону 1404-VIII чітко визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Згідно з ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Тобто, саме до компетенції виконавця належить вирішення питання прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих шляхом винесення постанов у обов'язкових випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, а відтак відсутні підстави для зобов'язання в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолову Аліну видати постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 4844,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» (65481, Одеська область, місто Южне, вул. Заводська, 3, ЄДРПОУ 00206539) до Південного відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65481, Одеська область, Одеський район, м. Південне, пр-т Миру, 16, ЄДРПОУ 35056497) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни щодо незупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №78189957 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження».
Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни від 26.09.2025 року, постановлену у межах зведеного виконавчого провадження №78189957, про арешт коштів боржника (Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод») у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4 617 636,40 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Південного відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65481, Одеська область, Одеський район, м. Південне, пр-т Миру, 16, ЄДРПОУ 35056497) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» (65481, Одеська область, місто Южне, вул. Заводська, 3, ЄДРПОУ 00206539) судовий збір у розмірі 4844,80 грн.(чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні, вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя Самойлюк Г.П.