Справа № 420/29375/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 27 серпня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні у зменшеному розмірі;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Одеській області на користь ОСОБА_3 132575,35 грн недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у сумі 6311,09 грн за кожен день прострочення у період з 01.08.2025 до дня ухвалення рішення у справі, але не більше ніж за 6 місяців;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, ухваленого за результатами розгляду цієї справи.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 у період з 31.08.2007 до 31.07.2025 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області (далі - Управління СБУ, Відповідач). При цьому, при звільненні з військової служби відповідач виплатив ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу не у повному обсязі.
Позивач зазначає, що він має право на виплату йому відповідних коштів за період з 31.08.2007 (дня останнього зарахування на службу) до 31.07.2025, тобто за 17 повних календарних років, що не заперечується відповідачем. Відповідно до довідки, виданої Управлінням СБУ, грошове забезпечення ОСОБА_4 за липень 2025 року (останній місяць служби) складало 85032,50 грн та включало: посадовий оклад - 6630,00 грн; оклад за військовим званням - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років - 4055,00 грн; надбавка за роботу умовах режимно-секретних обмежень - 995,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 12165,00 грн; надбавка за проходження служби у підрозділі А - 8110,00 грн; премія - 51463,77 грн; індексація грошового забезпечення - 133,23 грн. При цьому, як вбачається зі змісту статті 15 Закону № 2011-XII, ОСОБА_5 має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у Службі безпеки України, тобто 722776,25 грн (порядок розрахунку: 85032,50 грн * 17 років * 50%). У то же час, Управління СБУ протиправно виплатило одноразову грошову допомогу при звільненні у значно меншому розмірі - 590200,90 грн (різниця складає 132575,35 грн), що свідчить про право ОСОБА_1 на стягнення на його користь вказаної різниці.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що ОСОБА_1 має право на виплату йому відповідних коштів за період з 31.08.2007 (дня останнього зарахування на службу) до 31.07.2025, тобто за 17 повних календарних років.
Відповідно пункту 4 глави 1 розділу V Наказу 515/ДСК-2018 одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримує військовослужбовець на день звільнення. Ця допомога виплачується на підставі наказу по особовому складу. На день звільнення з військової служби грошове забезпечення ОСОБА_1 розраховане у загальній сумі 69435,40 грн., виходячи з наступних видів: 1. Посадовий оклад відповідно 35 тарифного розряду - 6630,00 грн. 2. Оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн. 3. Надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 4055,00 грн. 4. Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу - 994,50 грн. 5. Надбавка за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років - 12165,00 грн. 6. Надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 8110,00 грн. 7. Премія в розмірі 543% посадового окладу (встановлена з 31.07.2025 наказом начальника УСБУ в Одеській області від 31.07.2025 №469-ос/дск) - 36000,90 грн.
При цьому відповідач вказує, що згідно пункту 3 глави 13 розділу ІІІ Наказу 515/ ДСК-2018 граничні розміри премій військовослужбовцям визначаються Головою СБ України в залежності від займаної посади та напряму діяльності відповідних підрозділів системи СБ України, в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення у кошторисі СБ України на відповідний бюджетний рік. Відповідно до пункту 10 наказу ЦУ СБУ від 06.10.2023 №385/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.10.2023» військовослужбовцям, граничні розміри премій яких визначені колонкою 2 додатку 6 (Граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців підрозділів “А» регіональних органів СБ України, яким встановлена надбавка передбачена главою 6 розділу III Інструкції) до цього наказу, перед зарахуванням у розпорядження чи звільненням з військової служби, переміщенням військовослужбовців по службі або переведенням в установленому порядку до інших військових формувань встановлюється преміювання у граничних розмірах, що визначаються згідно з колонкою 3 додатку 6. Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби ОСОБА_1 розраховується наступним чином: 69435,40грн *50%*17 = 590200,90 грн. Саме така сума зазначена в повідомленні про нараховані та виплачені суми, належні військовослужбовцю при звільненні від 12.08.2025 №188 (додається) і виплачена ОСОБА_1 12.08.2025. В той же час, Позивач для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , помилково використав данні виданої Управлінням довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачене за липень 2025 року (останній місяць служби), яке складало 85032,50 грн, замість грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого на день звільнення з військової служби, яке склало 69435,40 грн. Позивач помилково включив до цієї суми премію за період з 01.07.2025 до 30.07.2025 в розмірі 784% посадового окладу (50302,45 грн) та з 31.07.2025 в розмірі 543% посадового окладу (1161,32 грн), замість премії в розмірі 543% посадового окладу (36000,90 грн), розрахованої на день звільнення, що є порушенням пункту 4 глави 1 розділу V Наказу 515/ДСК-2018.
Також відповідач зазначив у відзиві, що індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців. Таким чином, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за липень 2025 в сумі 133,23 грн не може бути включена в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку ст.262 КАС України без повідомлення (виклику) сторін.
15 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про долучення документів до матеріалів справи.
Станом на 31 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачка та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 (далі - позивач), у період з 31.08.2007 року до 31.07.2025 проходив військову службу в Управлінні служби безпеки України в Одеській області (далі - відповідач).
Як вбачається з наказу Управління служби безпеки України в Одеській області № 467-ОС/дск від 31.07.2025 року полковника ОСОБА_3 (Б-009388), співробітника Служби безпеки України, який наказом першого заступника Голови Служби безпеки України від 21 липня 2025 року № 953-ОС/дск звільнений за підпунктом «б» пункту 61, підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України виключено зі списків особового складу Управління з 31 липня 2025 року.
Відповідно до вказаного наказу: «…Вислуга років для призначення пенсії станом на 31 липня 2025 року складає: календарна 29 років 11 місяців 01 день, навчання немає, пільгова 15 років 11 днів. загальна 44 роки 11 місяців 01 день (розрахунок вислуги років для призначення пенси від 24 червня 2025 року № 65/14/3429дск).
Виплатити полковнику ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 повних календарних років служби (за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби) згідно з пунктом 3 глави 1 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України № 515/ДСК-2018 р.».
Отже, ОСОБА_1 має право на виплату йому відповідних коштів за період з 31.08.2007 (дня останнього зарахування на службу) до 31.07.2025, тобто за 17 повних календарних років, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до довідки, виданої Управлінням СБУ, грошове забезпечення ОСОБА_4 за липень 2025 року (останній місяць служби) складало 85032,50 грн та включало: посадовий оклад - 6630,00 грн; оклад за військовим званням - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років - 4055,00 грн; надбавка за роботу умовах режимно-секретних обмежень - 995,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 12165,00 грн; надбавка за проходження служби у підрозділі А - 8110,00 грн; премія - 51463,77 грн; індексація грошового забезпечення - 133,23 грн.
Позивач вважає, що як вбачається зі змісту статті 15 Закону № 2011-XII, він має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у Службі безпеки України, тобто 722776,25 грн (порядок розрахунку: 85032,50 грн * 17 років * 50%).
При цьому, як зазначив відповідач у відзиві, на день звільнення з військової служби грошове забезпечення ОСОБА_1 розраховане у загальній сумі 69435,40 грн., виходячи з наступних видів:
1. Посадовий оклад відповідно 35 тарифного розряду - 6630,00 грн.
2. Оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн.
3. Надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 4055,00 грн.
4. Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу - 994,50 грн.
5. Надбавка за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років - 12165,00 грн.
6. Надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 8110,00 грн.
7. Премія в розмірі 543% посадового окладу (встановлена з 31.07.2025 наказом начальника УСБУ в Одеській області від 31.07.2025 №469-ос/дск) - 36000,90 грн.
Таким чином, одноразова грошова допомога, яка була виплачену позивачу при звільненні з військової служби, розрахована відповідачем наступним чином: 69435,40грн *50%*17 = 590200,90 грн.
Позивач вважаючи, що Управління СБУ протиправно виплатило одноразову грошову допомогу при звільненні у значно меншому розмірі - 590200,90 грн (різниця складає 132575,35 грн), що свідчить про право позивача на стягнення на його користь вказаної різниці, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано приписами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року №1294, постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частина друга статті 15 Закону № 2011-XII встановлює, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено частиною дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії особливого періоду та воєнного стану.
Як вбачається з наказу Управління СБУ, позивач звільнений з військової служби саме через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено частиною дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Отже, ОСОБА_1 має право на виплату йому відповідних коштів за період з 31.08.2007 року (дня останнього зарахування на службу) до 31.07.2025 року, тобто за 17 повних календарних років, що не заперечується відповідачем.
Відповідно пункту 4 глави 1 розділу V Наказу 515/ДСК-2018 одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримує військовослужбовець на день звільнення. Ця допомога виплачується на підставі наказу по особовому складу.
Судом встановлено, що на день звільнення з військової служби грошове забезпечення ОСОБА_1 розраховане у загальній сумі 69435,40 грн., виходячи з наступних видів:
1. Посадовий оклад відповідно 35 тарифного розряду - 6630,00 грн.
2. Оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн.
3. Надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 4055,00 грн.
4. Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу - 994,50 грн.
5. Надбавка за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років - 12165,00 грн.
6. Надбавка військовослужбовцям підрозділів спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням - 8110,00 грн.
7. Премія в розмірі 543% посадового окладу (встановлена з 31.07.2025 року наказом начальника УСБУ в Одеській області від 31.07.2025 №469-ос/дск) - 36000,90 грн.
Згідно пункту 3 глави 13 розділу ІІІ Наказу 515/ ДСК-2018 граничні розміри премій військовослужбовцям визначаються Головою СБ України в залежності від займаної посади та напряму діяльності відповідних підрозділів системи СБ України, в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення у кошторисі СБ України на відповідний бюджетний рік. Відповідно до пункту 10 наказу ЦУ СБУ від 06.10.2023 №385/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.10.2023» військовослужбовцям, граничні розміри премій яких визначені колонкою 2 додатку 6 (Граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців підрозділів “А» регіональних органів СБ України, яким встановлена надбавка передбачена главою 6 розділу III Інструкції) до цього наказу, перед зарахуванням у розпорядження чи звільненням з військової служби, переміщенням військовослужбовців по службі або переведенням в установленому порядку до інших військових формувань встановлюється преміювання у граничних розмірах, що визначаються згідно з колонкою 3 додатку 6.
Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби ОСОБА_1 розрахована наступним чином: 69435,40грн *50%*17 = 590200,90 грн.
Саме така сума зазначена в повідомленні про нараховані та виплачені суми, належні військовослужбовцю при звільненні від 12.08.2025 року №188 і виплачена ОСОБА_1 12.08.2025 року.
В той же час, позивач для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , помилково використав данні виданої Управлінням довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачене за липень 2025 року (останній місяць служби), яке складало 85032,50 грн, замість грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого на день звільнення з військової служби, яке склало 69435,40 грн.
Позивач помилково включив до цієї суми премію за період з 01.07.2025 року до 30.07.2025 року в розмірі 784% посадового окладу (50302,45 грн) та з 31.07.2025 в розмірі 543% посадового окладу (1161,32 грн), замість премії в розмірі 543% посадового окладу (36000,90 грн), розрахованої на день звільнення, що є порушенням пункту 4 глави 1 розділу V Наказу 515/ДСК-2018.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що в цій частині одноразова грошова допомога при звільненні розрахована відповідачем вірно, а отже в задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
При цьому у відзиві відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, а відтак індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за липень 2025 в сумі 133,23 грн не може бути включена в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , відносно чого суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що оскільки, частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №826/3398/17.
Згідно з частинами 2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Також суд зазначає, що під час розгляду даної справи суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 викладені у постанові від 6 лютого 2019 року, відповідно до яких, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
З приводу не включення відповідачем до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Так, статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII), згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Суд зауважує, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Отже, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, саме тому і повинна включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Такий висновок суду узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року в справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Також правовий висновок щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого розраховується одноразова грошова допомога при звільненні, індексації грошового забезпечення висловлений Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2021 року в справі № 620/561/20.
Таким чином, суд вважає, що одноразова грошова допомога при звільненні мала розраховуватися відповідачем з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
З урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у невключенні при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення та зобов'язання Управління служби безпеки України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних років служби відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням індексації грошового забезпечення та попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Щодо заявлених позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України “Про компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону №2050-III, п.8 Порядку №159 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналізуючи положення вказаного Закону та порядку Верховний Суд в постанові від 11.12.2020 року у справі №200/10820/19-а дійшов правового висновку, що з огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію (постанова ВС від 17.11.2021 у справі №460/4188/20).
Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду (постанова ВС від 18.08.2023 у справі №460/4166/21).
Компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Невиплата такої індексації є порушенням прав особи та саме з цього часу виникає право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Отже вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні є передчасними, так само як і є передчасними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, оскільки на виконання даного рішення суду відповідачем ще не проведено перерахунок та не здійснено виплату перерахованої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
В свою чергу визначальними обставинами для виплати компенсації та середнього заробітку є дати як нарахування так і фактичної виплати вказаних доходів. Відтак, вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими і передчасними.
На переконання суду, враховуючи встановлені обставини справи та приведені вище правові норми, наразі підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні відсутні, та зокрема, у зв'язку з відсутністю фактичної виплати позивачу заборгованості по одноразовій грошовій допомозі при звільненні не вдається за можливе встановити період прострочення та здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку № 159.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у невключенні при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Управління служби безпеки України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних років служби відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням індексації грошового забезпечення та попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, м. Одеса, Одеська обл., 65045, код ЄДРПОУ 20001645).
Суддя С.О. Cтефанов