Справа № 420/35940/24
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 листопада 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 20.11.2024 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій представник позивача просить суд:
справу розглянути без участі позивача;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2018 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не взяття на облік, не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , нездійснення перерахунку розміру пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області взяти на облік ОСОБА_1 , перерахувати розмір пенсії з 22.09.2015 року, поновити виплату пенсії та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 22.09.2015 року до дати фактичної виплати в січні 2020 року, за невиплату пенсії з 09.07.2018 року та за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
- від 25.11.2024 року позовну заяву залишено без руху;
- від 16.12.2024 року клопотання представника позивача щодо звільнення від сплати судового збору задоволено; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у АДРЕСА_1 . Надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. 22.09.2015р. рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019р. визнано протиправним та скасовано рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 : зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з дати звернення - 22 вересня 2015р. та здійснювати виплату на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.08.2024 року повідомлено, що нарахована заборгованість на виконання рішення суду за період з 22.09.2015 по 08.07.2018 була перерахована в січні 2020 року на особистий рахунок гр. ОСОБА_1 на ПАТ КБ «Приватбанк». Додатково надано інформацію про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії за період з 22.09.2015 року по 31.01.2020 року. Нарахування пенсії за період з 09.07.2018 року по 31.07.2024 року не проводились. 30.09.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою та просив: - взяти на облік, перерахувати розмір, поновити з 09.07.2018р., виплатити компенсацію втрати частини доходів з 22.09.2015р. до дати фактичної виплати в січні 2020 року, за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі та за невиплату пенсії з 09.07.2018 року, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОщадБанк» відповідно зазначеним в заяві реквізитам. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.10.2024 року повідомлено, що пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), (далі - Порядок №22-1), передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Заява приймається за умови пред'явлення паспорту громадянина України або іншого документа, що підтверджує вік особи, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 встановлено, що після поновлення виплати раніше призначеної пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії. Отже, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналом паспорту громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, або без приїзду в Україну надіслати поштовим відправленням на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, заяву про поновлення виплати пенсії, копію паспорта громадянина України, документи про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвідченні дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально, а також документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою. Для взяття на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 може звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами наступних документів: паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та документом про фактичне проживання в Одеській області. Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не взяття на облік, не здійснення перерахунку розміру пенсії, не поновлення виплатити з 09.07.2018р., не виплати компенсації втрати частини доходів з 22.09.2015р. не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
25.12.2024 року ГУПФ України в м. Києві подало суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 17.05.2019 по справі № 826/6379/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити громадянину ОСОБА_1 пенсію за віком з 22 вересня 2015 року. Частиною другою статті 14 та статтею 370 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Таким чином, відповідно до зазначеного рішення суду, позивачу було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.09.2015 у розмірі 974,27 грн. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про нарахування заробітної плати після 01.07.2000, а позивачем не було надано документів про нарахування заробітної плати до 01.07.2000, пенсію було призначено без врахування заробітної плати. Також, паспорт позивача, громадянина України НОМЕР_1 , виданий 16.07.1996 органом 2606, був дійсний до 08.07.2018, у зв'язку із чим виплату пенсії позивачу було здійснено по зазначену дату. Для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії позивачу рекомендувалось звернутися до Управління та подати відповідну заяву про поновлення пенсії встановленого зразка згідно пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Позивач не звертався до Управління щодо здійснення перерахунку пенсії, тому дії Управління не можуть визнаватися протиправними в зазначеній частині позовних вимог. Отже, позовна вимога щодо здійснення перерахунку пенсії є передчасними, оскільки Управління не відмовляло у даному перерахунку.
26.12.2024р. від відповідача ГУ ПФУ в м. Києві до суду надійшли копії документів пенсійної справи позивача.
30.12.2024 року ГУПФ України в Одеській області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 з 22.09.2015. Представник позивача 30.09.2024 звернувся до Головного управління із заявою про взяття на облік, здійснити перерахунок пенсії, поновити пенсію з 09.07.2018р., виплатити компенсацію втрати частини доходів з 22.09.2015 р. до дати фактичної виплати в січні 2020 року, за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі та за невиплату пенсії з 09.07.2018 року, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОщадБанк» відповідно зазначеним в заяві реквізитам. Оскільки заяву подано без дотримання вимог Порядку № 22-1, її розгляд здійснено відповідно до Закону України “Про звернення громадян» та листом від 15.10.2024№ 28262-26853/Н-02/8-1500/24 надано відповідь, яка мала інформаційно - роз'яснювальний характер. Рішення про відмову на підставі заяви не виносилось. До заяви позивача не надано документ щодо підтвердження фактичного місця проживання в Одеській області. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналом паспорту громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, або без приїзду в Україну надіслати поштовим відправленням на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про поновлення виплати пенсії, копію паспорта громадянина України, документи про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвідченні дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально, а також документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою. Для взяття на облік до Головного управління позивач може звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами наступних документів: паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та документом про фактичне проживання в Одеській області. Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання Головне управління перерахувати розмір пенсії з 22.09.2015, поновити виплату пенсії та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 22.09.2015 р. до дати фактичної виплати в січні 2020 року, за невиплату пенсії з 09.07.2018 року та за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі, то дані вимоги є безпідставними, оскільки Головним управлінням не було припинено виплату пенсію. Відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації, оскільки пенсія Головним управлінням не призначалась та затримки в її виплаті не було. Вимоги зобов'язання здійснити певні дії зобов'язуючого характеру, то відповідно до ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює її виплату. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії. Оскільки повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 2002 року проживав у АДРЕСА_1 . Надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019р. визнано протиправним та скасовано рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з дати звернення - 22 вересня 2015р. та здійснювати виплату на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок (а.с.51-57).
01.07.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою та просив: повідомити про стан виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року по справі № 826/6379/18; надіслати довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 22 вересня 2015 року по червень 2024р. та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії; виплатити компенсацію втрати частини доходу за періоди невиплати пенсії з дати звернення із заявою про призначення пенсії; пенсію виплачувати в АТ "Ощадбанк" відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам (а.с.33).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 29.07.2024 року повідомлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 року по справі № 826/6379/18 було зобов'язано Головне управління призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 22 вересня 2015 року, яке було виконано в межах резолютивною частини та ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.09.2015 у розмірі 974,27 грн. Враховуючи, що паспорт громадянина України ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , виданий 16.07.1996) був дійсний до 08.07.2018, тому виплату пенсії здійснено по дату дійсного документу. Кошти в розмірі 32694,61 грн. були нараховані в січні 2020 року через банківську установу ПАТ КБ «Приватбанк». Для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні підстави (а.с.43).
З доданої до листа "довідки - перерахунок" дата розрахунку 12.12.2019 року за період (з 22.09.2015р. по 08.07.2018р.) в графі "вид перерахунку" зазначено - "макетна обробка" в графі особливості зазначено, «не підлягає масовому перерахунку», «призначено за рішенням суду в твердому розмірі» (а.с.58-60).
04.08.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою та просив: повідомити підстави нездійснення перерахунку розміру пенсії; перерахувати розмір пенсії в порядку передбаченому Законом; надіслати довідку про нараховану та виплачену пенсію за період з 22 вересня 2015 року по липень 2024р. (а.с.30).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28.08.2024 року повідомлено, що нарахована заборгованість на виконання рішення суду за період з 22.09.2015 по 08.07.2018 була перерахована в січні 2020 року на особистий рахунок гр. ОСОБА_1 на ПАТ КБ «Приватбанк». Додатково надано інформацію про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії за період з 22.09.2015 року по 31.01.2020 року. Нарахування пенсії за період з 09.07.2018 року по 31.07.2024 року не проводились (а.с.168-169).
30.09.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою та просив: - взяти на облік, перерахувати розмір, поновити з 09.07.2018р., виплатити компенсацію втрати частини доходів з 22.09.2015р. до дати фактичної виплати в січні 2020 року, за невиплату пенсії у встановленому законом розмірі та за невиплату пенсії з 09.07.2018 року, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОщадБанк» відповідно зазначеним в заяві реквізитам (а.с.28-29).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.10.2024 року повідомлено, що пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Заява приймається за умови пред'явлення паспорту громадянина України або іншого документа, що підтверджує вік особи, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 встановлено, що після поновлення виплати раніше призначеної пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії. Отже, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналом паспорту громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, або без приїзду в Україну надіслати поштовим відправленням на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, заяву про поновлення виплати пенсії, копію паспорта громадянина України, документи про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвідченні дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально, а також документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою. Для взяття на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 може звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами наступних документів: паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та документом про фактичне проживання в Одеській області (а.с.44-46).
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не взяття на облік, не здійснення перерахунку розміру пенсії, непоновлення виплатити з 09.07.2018р., не виплати компенсації втрати частини доходів з 22.09.2015 року не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, у зв'язку з чим змушений звернутись до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 24, ч. 1 ст. 46 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Гарантоване громадянам Конституцією України право на соціальний захист передбачене в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та в Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 1, ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.
Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.49, ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не було укладено. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон.
Однак, рішенням Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року п. 2 ч. 1 ст. 49, друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009, вбачається, що оспорюваними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 07.10.2009 року порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням рішення Конституційного суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера.
Відсутність законодавчо встановленого механізму поновлення виплати пенсії, припиненої у зв'язку з виїздом громадянина України на постійне місце проживання за кордон, або переведення з одного виду пенсії на інший, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлений статтею 46 Конституції України.
Також, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п. 51 цього рішення). У п. 54 рішення зазначено, що наведених вище міркувань достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, враховуючи те, що рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною, суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 щодо неконституційності положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст.51 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу УПФ має право відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 червня 2018 року по справі №577/50/17-а та у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України має враховуватися судом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач за своєю трудовою діяльністю отримав право на призначення пенсії за віком в Україні, має право на пенсію, виплату якої було припинено, відповідач зобов'язаний відновити виплату пенсії позивачу як громадянину України, який виїхав на постійне місце проживання за кордон.
Відповідно до п. 1.5, 1.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, заява, зокрема, про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Днем звернення за поновленням виплати пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
З матеріалів справи вбачається, що уповноважений представник позивача звернувся до відповідача із заявою про поновлення нарахування та виплати позивачу пенсії з 09.07.2018 року.
Згідно з п. 2.8, 2.22, 2.23 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача до заяви додано документи, зокрема: копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію нотаріально засвідченої довіреності.
Згідно із п. 4.1, 4.10 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
При цьому, ГУПФ України в Одеській області по суті заяву про взяття на облік, поновлення та перерахунок пенсії не розглянув та відповідне рішення про взяття на облік, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України не прийнято.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не вчинено дій, передбачених Порядком № 22-1 щодо розгляду заяви про поновлення та перерахунку пенсії позивача, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду його заяви.
При цьому, оскільки вказаним листом відповідача не було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, має місце саме протиправна бездіяльність відповідача, а не його дії.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, суд звертає увагу що, оскільки заява позивача по суті не розглядалася, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, які передбачають можливість виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про поновлення виплати та перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2018 року з урахуванням висновків суду, що наведені у рішенні суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищезазначене та за результатами оцінки наявних у справі доказів суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню і з відмовою у позові до ГУПФ України у м.Києві, яке не допустило протиправних дій щодо позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260-262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду його заяви про взяття на облік, поновлення виплати та перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву про взяття на облік, поновлення виплати та перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053).
Суддя М.М. Аракелян