Справа № 420/21825/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначення та виплату одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України № 1216550554-2025-2 від 26.02.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України" від 20.03.2023 року № 2980-IX на підставі її заяви від 10.02.2025 року № 2033.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.10.2024. внаслідок нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався в результаті вибуху ракети в тилу причалу № 12 на території Одеського морського порту за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1, загинув чоловік ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 . Відповідно до Закону України №2980-IX, у позивачки наявні всі підстави для призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Заява за формою та всі необхідні документи для призначення допомоги були подані позивачем в повному обсязі до ГУ ПФУ в Одеській області. Однак, відповідач прийняв рішення №1216550554-2025-2 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, чим порушив права позивачки на отримання вказаної допомоги. Позивач вважає рішення про відмову від 26.02.2025 незаконним, тому звернувся до суду.
Ухвалою від 05.08.2025 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 19.08.2025 надав до суду відзив, в якому заперечує проти його задоволення з огляду на наступне. На виконання п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі- Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2025 4 Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 27.12.2023, для встановлення факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому працював загиблий, до об'єкту критичної інфраструктури, Головним управлінням надіслано письмовий запит до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі -Реєстр ОКІ).
Оскільки 23.02.2025 Головним управлінням отримано відповідь від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, що станом на 21.02.2025 об'єкт, розташований за фактичною адресою: АДРЕСА_1 , до Реєстру ОКІ не внесений. З урахуванням зазначеного, Головним управлінням було винесено рішення про відмову у призначенні одноразової допомоги сім'ї загиблого, одноразової страхової виплати кожній особі, яка має право на виплату (в разі втрати годувальника), та щомісячної страхової виплати особі, яка має на неї право в разі смерті потерпілого за № 1216550554-2025-2 від 26.02.2025. А отже, підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військово агресії Російської Федерації проти України як члену сім'ї загиблого ОСОБА_3 не має. Як слідство, відсутні підстави і для скасування рішень про відмову Позивачу у виплаті такої допомоги.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
09.01.1988 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 09.01.1988 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 працював у ТОВ «НОВОЛОГ» (код ЄДРПОУ 14299669) на посаді такелажника.
ТОВ «НОВОЛОГ» є юридичною особою без підпорядкування. Місце знаходження юридичної особи: площа Митна, буд. 1, місто Одеса. Видами економічної діяльності ТОВ «НОВАЛОГ» за КВЕД - 2010 є: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
ТОВ «НОВОЛОГ», стивідорна компанія в портах Чорного моря, працює на території Одеського морського торгового порту з серпня 1993 року. Оперує причалами №№ 9, 10, 12, 13. Загальна довжина причальної лінії 670 м, максимальною осадкою до 12 м. Площа терміналу - 82054 тис. кв. м.
Актом спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 10.12.2024 р. встановлено, що в результаті нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 07.10.2024 р. о 19 годині 47 хвилин в ТОВ «НОВОЛОГ» з такелажником (черговим) ОСОБА_3 , зазначений нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Позивачка 10.02.2025 р. звернулася до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, в разі смерті ОСОБА_3 . До заяви були долучені наступні документи:
- акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.10.2024, форми Н-1/П, затвердженний 10.12.2024, складеного згідно з додатком 11-1;
- реквізити банку;
- довідка про середню заробіну плату № 1297 від 25.12.2024;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 ;
- свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 09.01.1988;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 09.10.2024;
- довідка про причину смерті ОСОБА_3 від 08.10.2024;
- трудова книжка ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 від 03.11.1981;
- трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 07.08.1982;
- довідка № 1293 від 24.12.2024.
26.02.2025 відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України № 1216550554-2025 -2. Рішення мотивоване тим, що 23.02.2025 ГУ ПФУ в Одеській області було отримано відповідь від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, що станом на 21.02.2025 р. об'єкт розташований за фактичною адресою: м. Одеса, площа Митна, буд. 1 до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 20.03.2023 року N 2980-IX (далі Закон №2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
За ст. 1 Закону № 2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" передбачено, що у разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать. зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;
Статтею 2 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України" передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: 1) особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень; 2) особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень; 3) особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень; 4) у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Згідно ч. ч. 1,6 ст. 3 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 27.12.2023 року № 1396 (далі Порядок № 1396).
За п. 2 Порядку № 1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Перелік необхідних документів, необхідний для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, закріплений п. 10 Порядку № 1396.
За п. 11 Порядку № 1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Статтею 4 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України" визначено підстави, у разі виникнення яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю не здійснюються, а саме:
1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім'ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком:
вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення;
алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
2. Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Для встановлення факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Для цілей цього Порядку до об'єктів критичної інфраструктури належать об'єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об'єкти після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю за умови, що такі об'єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Судом встановлено, що з оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не зазначено та не конкретизовано, на підставі якого нормативно-правового акту позивачу було відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. Більше того мотивація таких актів повинна надавати можливість особі узгодити свої дії з вимогами державного органу та забезпечити захист власних прав шляхом надання пояснень та документів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначення та виплату одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України № 1216550554-2025 -2 від 26.02.2025 не містить посилань на жодну з підстав зазначених у ст. 4 Закону № 2980-IX.
Крім того, правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 року № 1882-IX "Про критичну інфраструктуру".
За п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1882-IX об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування;
сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість;
секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону № 1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Перелік секторів критичної інфраструктури та суб'єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.
За п. 5) ч. 4 ст. 9 Закону № 1882-IX до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема охорона здоров'я.
За ч. 1, ч. 4 Закону № 1882-IX для визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури здійснюється категоризація об'єктів критичної інфраструктури відповідно до категорій критичності, визначених цим Законом.
Секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в банківській та фінансовій системах - Національним банком України, у сферах, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, - такими державними органами.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону № 1882-IX оператор критичної інфраструктури несе відповідальність за достовірність даних, наведених у паспорті безпеки, своєчасність внесення до нього змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури (далі Порядок № 1109) та Перелік секторів критичної інфраструктури (далі Перелік № 1109).
За п. п. 5-7 Порядку № 1109 секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури.
Відомості про об'єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться.
Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають переліки об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності.
Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури подають уповноваженому органові у сфері захисту критичної інфраструктури переліки об'єктів критичної інфраструктури за формою згідно з додатком.
Згідно п. 6 Переліку закріплено, що у секторі 9, що у секторі "транспорт і пошта" підсекторі "морський та внутрішній водний транспорт" із типом основних послуг: "здійснення контролю та нагляду за безпекою судноплавства та мореплавства;
інжинірингова діяльність для будівництва, ефективного використання та утримання об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту;
обслуговування суден, що заходять до морських, річкових портів (терміналів) України, пасажирів, вантажів (вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування, зберігання, перевезення вантажів, пасажирів) обслуговування та утримання внутрішніх водних шляхів, об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
виконання міжнародних зобов'язань України у тому числі: лоцманське проведення суден;
регулювання руху суден технічний нагляд за суднами;
пошук і рятування людей в морі;
гідрографічне забезпечення", - секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури визначено Мінінфраструктури.
Аналізуючи вищевказане, до об'єктів критичної інфраструктури можуть відноситися об'єкти, що відносяться до сектору "траспорт і пошта", враховуючи його специфіку забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг.
Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про критичну інфраструктуру" постановою від 28.04.2023 року № 415 затвердив Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
За п. 7 Порядку № 415 Реєстр формується і ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України.
За п. 12 Порядку № 415 до відкритої інформації у Реєстрі віднесена інформація про: секторальний орган, який подав інформацію до Реєстру; найменування (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса) та код згідно з ЄДРПОУ (РНОКПП - за наявності) оператора критичної інфраструктури, форму власності, країну реєстрації, КВЕД основної діяльності; кінцевого бенефіціарного власника/контролера; реєстровий номер об'єкта критичної інфраструктури; дату внесення інформації про об'єкт критичної інфраструктури до Реєстру вперше.
Згідно п. п. 15-16 Порядку № 415 кожному об'єкту критичної інфраструктури присвоюється реєстровий номер, відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа у Реєстрі. Реєстровим номером об'єкта критичної інфраструктури є унікальний реєстровий номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту критичної інфраструктури під час реєстрації вперше, не повторюється на всій території України, залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта критичної інфраструктури та не змінюється у разі зміни оператора критичної інфраструктури, форми власності, кінцевого бенефіціарного власника/контролера. З моменту присвоєння об'єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідно до п. п. 17-18 Порядку № 415 секторальні органи (створювачі) подають окремо про кожен об'єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру за формою згідно з додатком 1 та додатки до нього в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах або у паперовій формі".
Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
За п. 24 Порядку № 415 відповідальність за достовірність, своєчасність та повноту інформації, поданої уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури України для внесення до Реєстру, несе секторальний орган.
Крім того, за ч. 1 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із встановлення посиленої охорони об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, чоловік позивачки - ОСОБА_3 працював у ТОВ «НОВАЛОГ» на посаді такелажника, загинув при виконанні трудових обов'язків під час ракетної атаки збройними силами рф в тилу причалу № 12 на території Одеського морського порту за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1. Вказані обставини підтверджуються Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 10.12.2024 року.
Судом встановив, що причиною відмови позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, стало те, що ТОВ «НОВАЛОГ», яке здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Розпорядженням начальника Одеської обласної військової адміністрації від 14.04.2023 року за № 231/А-2023 ТОВ «НОВАЛОГ» було визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області. ТОВ «НОВОЛОГ» визнавався критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області також в 2024 та 2025 роках.
Таким чином, ТОВ «НОВОЛОГ» віднесено до підприємств критичної інфраструктури у розумінні Закону № 1882-IX та Порядку № 1109.
Тобто, попри відсутність відомостей у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, на його працівників, що постраждали внаслідок військової агресії російської федерації, поширюються норми Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України», та передбачено призначення та виплата грошової допомоги.
При цьому, обов'язок щодо внесення підприємства до Єдиного переліку (Реєстру) критично важливих підприємств покладений саме на державні органи в разі прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, крім підприємств, установ та організацій, , критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року по справі №912/2797/21, згідно якого зазначено, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивачка, як дружина працівника об'єкта критичної інфраструктури, якому заподіяно смерть на виробництві у зв'язку із ракетним обстрілом з боку рф, має право на виплату допомоги Законом № 2980-IX.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 968,60 грн.
Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 2-9, 12, 139, 242, 246, 250, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначення та виплату одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України № 1216550554-2025 -2 від 26.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України" від 20.03.2023 року № 2980-IX, на підставі її заяви від 10.02.2025 року № 2033.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) судовий збір в сумі 968,60 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА