31 жовтня 2025 р. № 400/8994/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні в порядку загального провадження адміністративну справу
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
відповідачі1. Миколаївська міська рада в особі Виконавчого комітету, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005, 2. Миколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005,
треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 , АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 , АДРЕСА_8 , ОСОБА_8 , АДРЕСА_9 , ОСОБА_9 , АДРЕСА_10 , ОСОБА_10 , АДРЕСА_11 , ОСОБА_11 , АДРЕСА_12 ,
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_12 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Миколаївської міської ради в особі Виконавчого комітету (далі по тексту - Відповідач) з вимогами : зобов'язати відповідача Миколаївську міську раду усунути антиконституційну норму яка є прямим втручанням в підприємницьку діяльність СПД, а безпосередньо Рішення від 31 травня 2012 року № 17/8, та привести Рішення Миколаївської міської ради від 31 травня 2012 року № 17/8, а саме п. 3.8. (як зазначає відповідач на наявність такого): «Ритуальна служба за умови дотримання суб'єктами господарювання норм, стандартів та правил надання ритуальних послуг забезпечує укладання договорів з ними на виконання послуг. Укладання договорів відбувається в такому порядку: Суб'єкт господарювання (далі - СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім 'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені г встановленому порядку копії) такі документи: - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи: копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності: - перелік послуг, що пропонуються для надання СГ: журнал реєстрації договорів-замовлення та бланк договору замовлення; режим роботи та номер телефону. Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована. Договір про надання послуг укладається на термін до трьох років, але за згодою сторін цей термін може бути іншим. При зміні будь-яких відомостей, указаних у документах, що додаються до заяви, СГ повинен у десятиденний термін письмово повідомити про це ритуальну службу. Забороняється здійснення діяльності з надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності у житловому фонді». У відповідність до нормативних документів відповідно чинної о законодавства України.
Ухвалою від 30.09.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та зобов'язано Відповідача опублікувати оголошення у виданні, в якому був або мав бути офіційно оприлюднений оскаржуваний нормативно-правовий акт.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем здійснюється перешкоджання у роботі позивача, а саме наданні ритуальних послуг не тільки останьому, а й іншим підприємцям, просить привести у відповідність рішення Миколаївської міської ради від 31.05.2012 року №17/8, а саме п.3.8 вказаного рішення, яке на думку позивача є незаконним та таким, що втручається в його підприємницьку дяльність. Вважає протиправним видання правового акту органом місцевого самоврядування, яким встановлено не передбачені Законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Отже, Позивач вважає, що зазначений акт не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону України «Про поховання та похоронну справу», порушує його права на зайняття підприємницької діяльністю, гарантовані ст. 42 Конституції України.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що посилання позивача на те, що він не надає послуг, зазначених в необхідному мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, а лише здійснює доставку померлих на кладовище спеціально оснащеним автомобілем, не свідчить про те, що він не займається видом діяльності, пов'язаним з наданням: ритуальних послуг, оскільки вказаний Перелік не є вичерпним, а містить лише мінімальний перелік видів ритуальних послуг. Зазначене підтверджується доданими ним до позовної заяви документами, зокрема: договором - замовленням на організацію поховання між ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_12 , квітанцією до прибуткового касового ордера № 74 від 20.05.2024, договорами про надання ритуальних послуг від 29.11.2012 № 98, від 12.05.2021 № 24, від16.03.2023 №31.
Вважає, що п. 3.8. «Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/8 (зі змінами), прийнятий у повній відповідності до вимог п. 8.1. Типового положення про ритуальну службу в Україні, що затверджено наказом Державного комітету України з питань житлового - комунального господарства від 19.11.2003 №193 «Про затвердження нормативно - правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», тому просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 04.11.2024 та від 03.04.25 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Ухвалою від 24.02.2025 року суд залучив в якості співвідповідача Миколаївську міську раду.
03.03.25 року суд закрив піготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
В подальшому від сторін надійшли клопотання про розгляду справи за їх відсутності, тому справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, та встановив наступне.
ФОП ОСОБА_12 здійснює підприємницьку діяльність за: КВЕД 96.09 - Надання інших індивідуальниих послуг, н.в.і.у.; КВЕД 96.03 - Організування поховань і надання суміжних послуг; КВЕД 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Позивач стверджує, що здійснює лише транспортування померлих на місце поховання, жодних послуг з передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, не надає.
Тому вважає, що укладення договору з КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» порушує його права, як підприємця на вільне здійснення відповідної діяльності.
Крім того, Позивач зазначив в позові, що рішення Миколаївської міської ради від 31.05.2012 №17/8 «Про затвердження Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва».
Позивач не погоджується з трактуванням п.3.8 в частині обов'язковості для всіх суб'єктів надання ритуальних послугу м.Миколаєві, вважає, що нормативна чатина п. 3.8 не містить імперативної норми.
Спір виник в зв'язку з конфліктною ситуацією, що виникла між Позивачем та директором КП ММР «Миколаївська ритуальна служба», який відмовився пропустити на територію кладовища, та повідомив, що за відсутності договору, тіло померлого може бути завезене на територію лише транспортом комунального підприємства, внаслідок чого родичами померлого було розірвано договір з Позивачем. Подібна ситуація повторилась і з іншими замовниками.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.
Так, спірне рішення Миколаївської міської ради від 31.05.2012 №17/8 «Про затвердження Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва» є нормативно-правовим актом.
Нормами статті 264 КАС визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування за правилами яких і призначено судовий розгляд справи.
Статтею 23 Господарського кодексу України «Відносини суб'єктів господарювання з органами місцевого самоврядування» передбачено, що: Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах. визначених Конституцією України. законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевою самоврядування в містах Києві та Севастополі. іншими законами.
Органи місцевою самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом Відносини органів місцевою самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території. Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.
Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно із ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Правовідносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, урегульовано Законом України "Про поховання та похоронну справу" (далі - Закон), який також встановлює загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих та гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.
За визначенням ст.1 Закону поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону, організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 4 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2004 р. за N 1112/9711 (далі - Необхідний мінімальний перелік вимог), надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб'єктами господарювання інших форм власності.
Частинами 3, 4, 7 ст. 179 ГК України встановлено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору - замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
До Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (далі -Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг), належать: 1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
2. Оформлення свідоцтва про поховання; 3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); 4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; 5. Кремація тіл померлих; 6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; 7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорії. 8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; 9. Запаювання оцинкованої труни; 10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.
Таким чином, ритуальні послуги згідно з Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг надаються або безпосередньо ритуальною службою відповідної територіальної громади, або суб'єктами господарювання, що уклали договір про надання ритуальних послуг з ритуальною службою або сільським головою.
Відповідно до п.п. 1-5 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (далі - Положення), ритуальна служба в Україні відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу" - це спеціалізоване комунальне підприємство, що створюється органом місцевого самоврядування в порядку, установленому Законом.
Ритуальна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншими законами України, нормативно-правовими актами, що приймаються на виконання законів України, а також цим Положенням.
Ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Основними завданнями ритуальної служби в Україні є: здійснення організації поховання померлих і надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності.
Статтею 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу" встановлено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу»: Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції: 1) забезпечує формування державної політики у сфері поховання; 2) затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення;
3) затверджує типове положення про ритуальну службу; 4) встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань; 5) встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Повноваження інших центральних органів виконавчої влади в галузі поховання встановлюються законом.
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
Крім того, Законом України «Про поховання та похоронну справу", зокрема ст. 8, передбачено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції, в тому числі, затверджує типове положення про ритуальну службу.
З метою реалізації закону України «Про поховання та похоронну справу» наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1110/9709, було затверджено Типове положення про ритуальну службу в Україні.
У п. 8, пп. 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні встановлено, що Суб'єкт господарювання (далі - СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи: - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; - копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (Виписка з ЄДР); - перелік послуг, що пропонуються для надання СГ; - режим роботи та номер телефону.
Форма примірного договору про надання ритуальних послуг затверджена Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193.
Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
Отже, пп. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні в Україні містить вичерпний перелік документів, які суб'єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг.
Таким чином, Положення зобов'язує ритуальну службу укласти з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених п.8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, та, відповідно, і суб'єкт господарювання, що працює на ринку ритуальних послуг, зобов'язаний укласти відповідний договір з ритуальною службою.
Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг реалізації предметів ритуальної належності затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-кому пального господарства.
Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах: доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій; визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни: відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни: відкритості, доступності та прозорості структури ціни: оплати тільки тих послуг, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Норма встановлена статтею 23 визначає, що для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та сані гарно-гігієнічних вимог.
Рішення Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/8 «Про затвердження Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва» (далі - Рішення ММР від 31.05.2012 № 17/8) було прийняте з метою врегулювання відносин при наданні ритуальних послуг та функціонування міських кладовищ, відповідальності ритуальної служби, суб'єктів господарювання, які працюють на ринку ритуальних послуг, порядку організації поховань і ритуального обслуговування населення, відповідно до Закону України “Про поховання та похоронну справу», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.03 № 193 “Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України “Про поховання та похоронну справу».
Вказаним Рішенням ММР від 31.05.2012 № 17/8, зокрема п.1, затверджено Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва (далі - Положення).
Пунктом 2 Рішення ММР від 31.05.2012 № 17/8 Комунальному підприємству Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» доручено забезпечити реалізацію та контроль за виконанням Положення.
Пунктом 3 Рішення ММР від 31.05.2012 № 17/8 доручено управлінню громадських зв'язків Миколаївської міської ради організувати роботу щодо висвітлення Положення в місцевих засобах масової інформації.
Пунктом 4 Рішення ММР від 31.05.2012 № 17/8 покладено контроль за виконанням рішення на окремі постійні комісії Миколаївської міської ради та посадових осіб.
Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва визначає заходи щодо здійснення в місті Миколаєві діяльності з поховання померлих громадян, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання.
Це Положення є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, організаціями та приватними особами, які здійснюють супроводження тіла померлого громадянина з моменту смерті до поховання або займаються ритуальним обслуговуванням в м.Миколаєві.
Згідно пункту 3.8 Положення, 3.8. Ритуальна служба за умови дотримання суб'єктами господарювання норм, стандартів та правил надання ритуальних послуг забезпечує укладання договорів з ними на виконання послуг. Укладання договорів відбувається в такому порядку: 3.8.1 Суб'єкт господарювання (далі - СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи: - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; - копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; - перелік послуг, що пропонуються для надання СГ; - журнал реєстрації договорів - замовлення та бланк договору замовлення; - режим роботи та номер телефону.
Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована. 3.8.2. Договір про надання послуг укладається на термін до трьох років, але за згодою сторін цей термін може бути іншим.
При зміні будь-яких відомостей, указаних у документах, що додаються до заяви, СГ повинен у десятиденний термін письмово повідомити про це ритуальну службу. 3.8.3. Забороняється здійснення діяльності з надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності у житловому фонді. ».
Системний аналіз норми вищезазначеного пункту та пп. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні та зокрема ст. 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу", свідчить про те, що затверджене рішенням ММР від 31.05.2012 № 17/8 Положення в частині п.3.8 не суперечить діючому законодавству та жодним ичном не обмежує права Позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності, який надає послуи за КВЕД 96.03 - Організування поховань і надання суміжних послуг .
Більше того Позивачем надано докази того, що він 16.03.2023 року уклав договір з КП Миколаївська ритуальна служба з приводу надання ритуальних послуг, строком до 31.12.2023 року, тобто на момент укладення договору він не мав фактично жодних застережень, щодо порушення його прав, нормами спірного п. 8.3 Положення про порядок поховання та похоронну справу.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник, фактично, з огляду на наявність конфліктної ситуації та недобросовісної конкуренції з боку комунального підприємства «Миколаївська ритуальна служба», отже Позивач обрав невірний та неефективний спосіб захисту порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами п. 2 ч.1 статті 264 КАС України передбачено, що правила даної статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-прравових актів ...органів місцевого самоврядування...
Отже в межах судового розгляду, суд з огляду на вищезазначене, дійшов висновку, що п. 3.8. «Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 31.05.2012 № 17/8 (зі змінами), прийнятий у повній відповідності до вимог п. 8.1. Типового положення про ритуальну службу в Україні, що затверджено наказом Державного комітету України з питань житлового - комунального господарства від 19.11.2003 № 193 «Про затвердження нормативно - правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати по справі покласти на Позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник
Рішення складено в повному обсязі
31.10.25