м. Львів
31 жовтня 2025 рокусправа № 380/14843/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Сумській області №135050004983 від 02 липня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Сумській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 24 червня 2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши у стаж державної служби роботу на посадах в органах державної податкової служби з 27 липня 1990 року до 24 червня 2025, та з урахуванням складових заробітної плати, наведених в довідках №290-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №291-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №102-13-01-10-21 від 24.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII. Вважає вказану відмову протиправною, тому, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Третя особа правом на подання пояснень не скористалась.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 02.09.1985, містить такі записи про роботу позивача:
- 27.07.1990 - прийнято на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів і прибутків кооперативних і громадських організацій Державної податкової інспекції УРСР по м. Дрогобичу;
- 01.07.1991 - переведений на посаду старшого інспектора цього ж відділу;
- 04.11.1992 - присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу;
- 01.01.1993 - зараховано на посаду головного державного податкового інспектора відділу оподаткування колективних підприємців господарських формувань і інших підприємств без відомчого підпорядкування;
- 01.10.1993 - переведено на посаду начальника відділу по контролю за валютними операціями;
- 24.01.1994 - присвоєно персональне звання радника податкової служби ІІІ рангу;
- 27.04.1994 - прийнято присягу державного службовця;
- 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по місту Дрогобичу і утворенням Дрогобицької Державної податкової адміністрації призначений в порядку переводу на посаду начальника відділу валютного контролю Дрогобицької ДПА;
- 27.06.1997 - призначений в порядку переводу на посаду виконуючого обов'язки начальника управління справляння податків з юридичних осіб;
- 18.07.1997 - переведений на посаду начальника управління справляння податків х юридичних осіб;
- 16.02.1998 - Дрогобицька державна податкова адміністрація перейменована в Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Львівської області;
- 16.10.2001 - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника ОДПІ - начальника відділу стягнення податкової заборгованості;
- 12.11.2001 - присвоєно чергове спеціальне звання Радник податкової служби другого рангу;
- 25.11.2003 - переведений на посаду заступника начальника Дрогобицької ОДПІ - начальника управління стягнення податкового боргу;
- 19.01.2005 - присвоєно спеціальне звання Радника податкової служби першого рангу;
- 13.07.2005 - звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування;
- 14.07.2005 - зарахований в порядку переведення на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи;
- 22.09.2005 - переведений на посаду головного державного податкового ревізора інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи;
- 06.04.2006 - у зв'язку з реорганізацією Дрогобицької ОДПІ звільнений з займаної посади в порядку переведення в державну податкову інспекцію у м. Бориславі;
- 07.04.2006 - призначений в порядку переведення з Дрогобицької ОДПІ на посаду виконуючого обов'язки начальника відділу оподаткування юридичних осіб;
- 03.09.2007 - призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника інспекції - начальника відділу оподаткування юридичних осіб;
- 27.04.2009 - звільнений з роботи в порядку переведення в ДПІ у м. Трускавець;
- 28.04.2009 - призначений в порядку переведення на посаду першого заступника начальника ДПІ у м. Трускавець;
- 22.02.2012 - звільнений з посади першого заступника начальника ДПІ у м. Трускавець в порядку переведення для подальшого працевлаштування в ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС;
- 23.02.2012 - призначений в порядку переведення на посаду начальника ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС
- 23.02.2012 - підтверджено спеціальне звання «Радника податкової служби І рангу»;
- 08.07.2013 - звільнений з посади начальника ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС в порядку переведення в Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області;
- 09.07.2013 - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника - начальника Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області;
- 09.07.2013 - присвоєно 10 ранг державного службовця;
- 22.01.2014 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової та митної справи І (першого) рангу;
- 23.02.2015 - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника - начальника Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області;
- 23.01.2018 - звільнений з роботи в порядку переведення до Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Трудова книжка позивача НОМЕР_2 містить такі записи про роботу позивача:
- 24.01.2018 - переведений на посаду заступника начальника - начальника Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області;
- 13.09.2018 - звільнений в порядку переведення в ГУ ДФС у Львівській області;
- 14.09.2018 - у зв'язку зі зміною організаційної структури Головного управління ДФС у Львівській області прийнятий в порядку переведення на посаду начальника Дрогобицької державної податкової інспекції Дрогобицького управління Головного управління ДФС у Львівській області;
- 02.09.2019 - відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнений з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області;
- 03.09.2019 - прийнятий у порядку переведення на посаду начальника Дрогобицької ДПІ Дрогобицького управління Головного управління ДПС у Львівській області; присвоєно 4 ранг державного службовця;
- 11.09.2020 - у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведений на посаду заступника начальника відділу з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Дрогобицької державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області;
- 04.01.2021 - звільнений із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України;
- 05.01.2021 - призначений у порядку переведення з Головного управління ДПС у Львівській області на посаду заступника начальника ДПІ - начальника відділу з надання адміністративних та інших послуг Дрогобицької державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області;
- 05.09.2022 - присвоєно 3 ранг державного службовця;
- 09.12.2024 - у зв'язку із введенням в дію переліку змін до штатного розпису Головного управління ДПС у Львівській області переведений на посаду заступника начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Львівській області;
- 07.03.2025 - переведений на посаду завідувача Дрогобицького сектору інформаційних технологій Головного управління ДПС у Львівській області.
24.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». На момент звернення із заявою продовжував працювати.
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення №135050004983 від 02.07.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII.
Рішення вмотивоване тим, що періоди роботи заявника з 27.07.1990 по 01.05.2016 в податкових органах не зараховано до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу", оскільки відповідно до пункту 17 частини 3 статті 3 Закону України "Про державну службу", дія цього Закону не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Оскільки заявник не має стажу державної служби, то прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу" на підставі заяви від 24.06.2025.
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є право особи на переведення на інший вид пенсії за її вибором.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених чинним на той час законодавством.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно із п. 4 цього Порядку документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов'язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.
За змістом п.5 Порядку №283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
Суд враховує, що Верховним Судом України раніше уже сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) виснував, що аналіз положень ст.37 Закону №3723-XII, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ дає підстави для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Крім того, відповідно до ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Статтею 343 Податкового кодексу України передбачено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача та яке діє на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п.7 ч.2 ст.46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Ці положення знайшли своє повторення у п.п.4, 6 Порядку №229.
Таким чином, і Порядком №283, чинним до 01.05.2016, і діючим Порядком №229, передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 року (справа №586/965/16-а).
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.09.1985 та НОМЕР_2 позивач працював на посадах в органах державної податкової служби з 27.07.1990 по 24.06.2025, що становить 34 років 10 місяців 29 днів.
Отже, спірний період роботи позивача з 27.07.1990 до 24.06.2025 в органах державної податкової служби, який підтверджується записами у його трудовій книжці, мають зараховуватися до стажу державної служби.
Таким чином, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив понад 20 років та позивач продовжував проходити державну службу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (24.06.2025), у нього були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про держану службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 № «Про державну службу», а саме: позивач досяг 60 річного віку, набув загального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив більше 20 років та позивач продовжував працювати на посаді державної служби, а станом на момент звернення за призначенням пенсії держслужбовця становив більше 20 років.
З огляду на викладене, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону 889-VIII є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №135050004983 від 02.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
20.07.2024 набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 (далі - Постанова №823), якою внесені зміни до порядку № 622.
Пунктом 4 Порядку № 622 (в редакції Постанови №823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У матеріалах справи наявні довідки за формою, затвердженою Порядком № 622, а саме: довідка №290-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, яка відповідає Додатку 4 до Порядку № 622 та довідки №291-13-01-10-00-11 від 24.06.2025 та №102-13-01-10-21 від 24.06.2025, які відповідають Додатку 5 до Порядку № 622.
Отже, вищезазначені довідки, які долучалися позивачем до заяви про перехід на інший вид пенсії, безпідставно не враховані відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №135050004983 від 02.07.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону 1058, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Суд зазначає, згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Отже, переведення позивача з одного виду пенсії на інший необхідно здійснити з дати звернення, тобто 24.06.2025.
За наведених обставин, інші позовні вимоги є похідними від першої та підлягають до задоволення шляхом зобов'язання відповідача:
- зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 27.07.1990 до 24.06.2025;
- здійснити з 24.06.2025 переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки №290-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, довідки №291-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №102-13-01-10-21 від 24.06.2025 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №135050004983 від 02.07.2025.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 27.07.1990 до 24.06.2025.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 24.06.2025 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки №290-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, довідки №291-13-01-10-00-11 від 24.06.2025, №102-13-01-10-21 від 24.06.2025 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область; ЄДРПОУ 21108013).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 31.10.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна