29 жовтня 2025 рокусправа № 380/7448/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №134350023282 від 07.11.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу: період отримання допомоги по безробіттю з 12.11.1997 по 11.08.1998; період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 03.12.1998 по 24.12.1998; період здійснення догляду за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду з 01.05.2013 по 01.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступного дня після досягнення нею пенсійного віку (з 27.07.2024).
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 12.07.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, за результатами розгляду цієї заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням №134950023282 від 19.07.2024 відмовило у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. До страхового стажу пенсійним органом не зараховано періоди з 01.05.2013 по 01.07.2024, з 15.05.2000 по 15.08.2000, з 15.05.2001 по 19.07.2001, з 10.05.2002 по 15.08.2002, оскільки інформація про зазначені періоди роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу. З урахуванням зауважень пенсійного органу позивач 31.10.2024 повторно звернулась з заявою про призначення пенсії за віком, до якого додатково долучила необхідні документи про підтвердження спірного страхового стажу. За результатами розгляду цієї заяви та документів за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішенням №134950023282 від 07.11.2024 повторно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період з 01.05.2013 по 01.07.2024 згідно з наданими довідками органів соцстраху, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 від 31.10.2024.
Із рішенням відповідача №134950023282 від 07.11.2024 позивач не згідна, вважає його таким, що прийняте з порушенням законодавства України, оскільки спірні періоди страхового стажу підтверджуються необхідними документами. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 17.04.2025 суддя залишив позовну заяву без руху
Ухвалою судді від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Від головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким. Позивач 31.10.2024 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява про призначення пенсії з доданими документами розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Згідно з наданими до заяви документами про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка) страховий стаж складає 19 років 11 місяців 3 дні. До страхового стажу не зараховано період 01.05.2013-01.07.2024 згідно з довідками № 02-2445 від 26.06.2024, №№ 02-3654; 02-3655; 02-3656; 02-3657; 02-3658; 02-3659; 02 3660; 02-3661; 02-3662; 02-3663; 02-3664; 02-3665 від 18.10.2024, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 від 31.10.2024. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 07.11.2024 прийняте рішення № 1349500023282 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначення пенсії є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України. Вказує, що позивачем не наведено та не надано достатньо доказів, які б свідчили про протиправність винесеного рішення, а відтак позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Від позивачки надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта.
Позивач 12.07.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду цієї заяви Управління обслуговування громадян №21 ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 23.07.2024 № 1300-5224-8/131144 повідомило, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134950023282 від 19.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону-1058 з тієї підстави, що страховий стаж особи 19 років 02 місяці 21 день. При цьому у вказаному Рішенні про відмову в призначенні пенсії №134950023282 від 19.07.2024 ГУ ПФУ у Львівській області зазначено: Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 31 рік.
Страховий стаж особи 19 років 02 місяці 21 день .
Результати розгляду документів, доданих до заяви: «За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період догляду за особою з інвалідністю з 01.05.2013 по 01.07.2024 згідно довідки №02-2445 від 26.06.2024, оскільки інформація про зазначений період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу;
- період з 15.05.2000 по 15.08.2000 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутні дані наказу про звільнення та інформація про зазначений період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Зазначений період потребує додаткового підтвердження первинними документами чи результатами перевірки, в тому числі за заявою власника трудової книжки.
- період з 15.05.2001 по 19.07.2001, з 10.05.2002 по 15.08.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки інформація про зазначений період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Зазначений період потребує додаткового підтвердження первинними документами чи результатами перевірки, в тому числі за заявою власника трудової книжки.
У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу з січня 2027 року по грудень 2027 року включно від 24 до 34 років, та після досягнення віку 65 років з наявності страхового стажу не менше 15 років.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів 27.07.2029. Після повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто».
Позивач 31.10.2024 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви долучила довідки про підтвердження виплати допомоги на догляд за особою з інвалідністю ІІ групи за період з 2013 року по 2024 рік.
За результатами розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення № 134950023282 від 07.11.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування підстави відмови у рішенні зазначено, що згідно з наданими до заяви документами про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка) страховий стаж складає 19 років 11 місяців 3 дні. До страхового стажу не зараховано період 01.05.2013-01.07.2024 згідно з довідками № 02-2445 від 26.06.2024, №№ 02-3654; 02-3655; 02-3656; 02-3657; 02-3658; 02-3659; 02 3660; 02-3661; 02-3662; 02-3663; 02-3664; 02-3665 від 18.10.2024, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 від 31.10.2024.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Судом встановлено, що на момент звернення позивач досягла 60-річного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік.
Відтак позивачу необхідно 31 рік страхового стажу.
Суд встановив, що спірним у цій справі є питання можливості зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.05.2013 по 01.07.2024.
Згідно з пунктом 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно із вимогами пункту «ж» частини 1 статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.
Зі змісту статті 41 Закону №1058-IV слідує, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 (втрата чинності від 25.09.2020, підстава постанова Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 2). Установлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 17, ст. 1188), проводяться до дати призначення таким фізичним особам іншої виплати на догляд, установленої законодавством, або до 31 грудня 2022 року (пункт 2).
Суд зазначає, що питання визначення осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також підстави і порядок нарахування та сплати єдиного внеску передбачені Законом №1058-IV, Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178, відповідно до яких визначальним у вирішенні питання права на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є надання соціальних послуг хворій особі, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачці призначено допомогу на догляд за особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу з травня 2013 року.
Згідно з довідками Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області №№ 02-3654 від 18.10.2024, 02-3654 від 18.10.2024, 02-3655 від 18.10.2024, 02-3656 від 18.10.2024, 02-3657 від 18.10.2024, 02-3658 від 18.10.2024, 02 3659 від 18.10.2024, 02-3660 від 18.10.2024, 02-3661 від 18.10.2024, 02-3662 від 18.10.2024, 02-3663 від 18.10.2024, 02-3664 від 18.10.2024, 02-3665 від 18.10.2024 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Яворівської РДА та отримує допомогу на догляд за інвалідом ІІ групи в період з травня 2013 року по вересень 2024 року.
За таких обставин суд зазначає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по здійсненню догляду за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу свідчить про те, що вона відноситься до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону № 1788-XII.
Таким чином, оскільки позивач отримувала компенсацію як особа, що здійснювала догляд за особою з інвалідністю, то вона належить до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону №1788-XII, та підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, як особа яка надавала соціальні послуги.
При цьому, невиконання уповноваженим органом покладеного на нього обов'язку нарахувати та сплатити єдиний внесок не є підставою для не зарахування до страхового стажу періоду надання соціальних послуг хворій особі з інвалідністю, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.
Відсутність даних про сплату страхових внесків не може позбавляти особу права на зарахування стажу, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача період здійснення нею догляду на непрофесійній основі та отримання компенсації за надання соціальних послуг по догляду за особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу з 01.05.2013 по 01.07.2024.
Суд також враховує, що під час звернення до відповідача позивачкою було долучено необхідні документи.
Таким чином відмова відповідача в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача є протиправною.
Щодо зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю з 12.11.1997 по 11.08.1998 та періоду отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 03.12.1998 по 24.12.1998 то суд звертає увагу, що згідно з оскаржуваним рішенням відповідача такі періоди було зараховані ОСОБА_1 до страхового стажу, а тому не є спірними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію суд зазначає, що питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654), яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання наявності права на пенсію (підрахунку загального стажу) є прерогативою пенсійного органу і суд не вправі замість пенсійного органу вдаватись до підрахунку стажу, чи прийняття рішення про призначення пенсії, тому на переконання суду для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області після зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу повторно розглянути заяву позивача від 31.10.2024 та вирішити питання призначення їй пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі.
Крім цього суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134950023282 від 19.07.2024 про відмову в призначенні пенсії згідно з заявою 12.07.2025.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №134350023282 від 07.11.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період здійснення догляду за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу з 01.05.2013 по 01.07.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.10.2024 про призначення пенсії за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан