29 жовтня 2025 рокусправа № 380/6266/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25а, код ЄДРПОУ 35601501) (далі - позивач, ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ»), звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач, митний орган), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400020/2 від 31.01.2025 та №UA209000/2025/000036/2 від 10.02.2025;
- визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000096 від 31.01.2025 та №UA209190/2025/000057 від 10.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів не обґрунтовано підстави використання другорядного методу визначення митної вартості товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою від 07.04.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 21.04.2025 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача 24.04.2025 подав відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27.02.2024 між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай (Продавець), в особі генерального менеджера Li Hong, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» Україна (Покупець), в особі директора Рудича В.В., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт №119, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання вимог Контракту №119 від 28.02.2024 відповідно до проформи-інвойсу HS01-24071-24097 від 25.11.2024 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю - 31296,68 USD (дол. США).
З метою митного оформлення вказаного товару 30.01.2025 представник позивача подав електронну митну декларацію №25UA209140002329U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митних декларацій.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 31296,68 USD (дол. США).
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №25UA209140002329U2 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:
- Пакувальний лист (Packing list) HS01-24071-24097 від 25.11.2024;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-24097-SKIF-ZLJ від 16.10.2024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-24071-24097 від 25.11.2024;
- Коносамент (Bill of lading) UTRUST24111891 від 03.12.2024;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 28.01.2025;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT5232500000853 25C52312001 від 10.01.2025;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 18.10.20244
- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 05.12.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №053796 від 23.01.2025;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №054292 від 28.01.2025;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр.№7775 від 28.01.2025;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №119 від 27.02.2024;
- Внутрішній договір (контракт) доручення 0101-Т/24 від 01.01.2024;
- Внутрішній договір (контракт) доручення 1919-Т/24 від 09.10.2024;
Договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020;
- Інші некласифіковані документи - лист отримувача №9 від 20.01.2025;
- Інші некласифіковані документи - опис вантажу від 30.01.2025;
- Копія митної декларації країни відправлення №422720240001249911 від 30.11.2024.
Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.
Однак, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400020/2 від 31.01.2025, в графі 33 якого вказано:
«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі - МКУ), за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Під час розгляду документів було виявлено наступне: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Слід зазначити, що з урахуванням наданих до митної декларації документів у тому числі додатково наданих на вимогу митного органу, встановлено наступне:
- у гр.16 та гр.23 поданої до митного оформлення CMR № б/н від 28.01.2025 міститься штампи перевізника Global Ocean and Land. Слід зазначити, що документи, які визначають договірні відносини з Global Ocean and Land та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні;
- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування транспортно експедиційних витрат № 054292 від 28.01.2025. Необхідно зазначити, що дата складання рахунка 28.01.2025, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 30.01.2025. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Гданськ-Рава Руська не були відомі у повному обсязі;
- експортна декларація № 422720240001249911 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, гр. "країна призначення" вищевказаної декларації містить запис "POL", що суперечить умовам угоди.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (товари (2, 6)).
На вимогу декларантом додатково надіслано: прайс-лист, платіжна інструкція, заявка, лист декларанта. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митниця прийняла рішення про відмову в митному оформленні за заявленою митною вартістю.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: Товар № 2 - МД №UA50010/2024/8374 від 25.10.2024, де митна вартість товару становить 2,34 дол. США за кг. Товар № 6 - МД №UA500580/2024/3467 від 05.11.2024, де митна вартість товару № 17 становить 4,08 дол. США за кг. Коригування на умови поставки, розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000096.
Суд також встановив, що 18.01.2024 між Компанією CHONGQING TOHO-RONGKEE ELECTRONICCHON- AND MACHINERY CO., LTD, Китай, в особі генерального менеджера Zeng Jian, що іменується надалі «Продавець» з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ», в особі директора Рудича В. В., що діє на підставі Статуту, що іменується надалі «Покупець», з іншої сторони, укладено Контракт №118 згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються - Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракта.
На виконання вимог Контракту №118 від 18.01.2024 відповідно до проформи-інвойсу TH2024-1916 від 25.09.2024 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю - 39281,00 USD (дол. США).
З метою митного оформлення вказаного товару 10.02.2025 представник позивача подав електронну митну декларацію №25UA209190003470U8 відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митних декларацій.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 39281,00 USD (дол. США).
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №25UA209190003470U8 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:
- пакувальний лист (Packing list) TH2024-1916 від 11.11.2024;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) TH2024-1916 від 25.09.2024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) TH2024-1916 від 11.11.2024;
- Коносамент (Bill of lading) UTRUST24111932 від 08.12.2024;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №216 від 05.02.2025;
- Супровідний документ Т1 №5PL322080NS806AK3 від 03.02.2025;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25С5102А0593/00010 від 16.01.2025;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару від 27.09.20244;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару від 02.12.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 054700 від 03.02.2025;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 054910 від 05.02.2025;
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно експедиційних послуг №6776 від 04.02.2025;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №7957 від 05.02.2025;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 20.09.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №118 від 18.01.2024;
- Договір про надання послуг митного брокера №181223-МБ від 18.12.2023;
- Договір (контракт) про перевезення №0101-Т/24 від 01.01.2024;
- Договір (контракт) про перевезення №1919-Т/24 від 09.10.2024;
- Заявка №3 від 15.11.2024;
- лист від 03.02.2025;
- опис від 10.02.2025;
- Копія митної декларації країни відправлення №425820240001401868 від 02.12.2024.
Однак, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000036/2 від 10.02.2025, в графі 33 якого вказано:
«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Під час розгляду документів було виявлено наступне: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Слід зазначити, що з урахування наданих до митної декларації документів у тому числі додатково наданих на вимогу митного органу, встановлено наступне:
- за власним бажанням декларантом надано експортну митну декларацію. У поданій митній декларації країни відправлення № 425820240001401868 від 02.12.2024 відправник відповідає задекларованому відправнику. Однак, інші графи даної митної декларації містять відомості, що не відповідають задекларованим, а саме: у графі порт доставки зазначено Україна (фактичний порт доставки Гданськ), відсутні відомості про отримувача товару (зазначено - TO ORDER);
- до митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ про здійснення оплати за транспортні послуги № 6776 від 04.02.2025 року у графі призначення платежу якого зазначено оплата компенсації перевезення морським транспортом згідно рахунку № 054700 від 03.02.2025 у сумі 91583,27 грн, ПДВ 83,45 грн. Однак відповідно до вказаного вище рахунку сума транспортних послуг складає 139783,11 грн (в тому числі ПДВ 83,45 грн);
- до митного оформлення надано рахунки на відшкодування витрат на перевезення № 054910 від 05.02.2025, необхідно зазначити, що дата складання документів 05.02.2025, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR № 216 від 05.02.2025) вантаж перетнув кордон 07.02.2025. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Гданськ Рава-Руська не були відомі у повному обсязі.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ4.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На запит митного органу інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано не було, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митниця прийняла рішення про відмову в митному оформленні за заявленою митною вартістю.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: Товару № 1 - МД № UA80720/2025/001449 від 03.02.2025, де митна вартість товару № 5 з схожими характеристиками становить 2,35 дол. США за кг; Товару № 2 - МД № UA209190/2025/2151 від 27.01.2025 де митна вартість товару № 4 з схожими характеристиками становить 1,75 дол. США за кг; Товару № 5 - МД № UA209190/2025/2151 від 27.01.2025 де митна вартість товару № 5 з схожими характеристиками становить 4,07 дол. США за кг; Товару № 6 - МД № UA100380/2024/346325 від 13.11.2024 де митна вартість товару № 1 з схожими характеристиками становить 1,82 дол. США за кг; Товару № 8 - МД № UA209190/2025/2151 від 27.01.2025 де митна вартість товару № 6 з схожими характеристиками становить 2,10 дол. США за кг. Коригування на умови поставки, розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA203190/2025/000057.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та карток відмови.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №25UA209140002329U2 від 30.01.2025 та №25UA209190003470U8 від 10.02.2025, щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «Скіф Інвест» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракти №119 від 27.02.2024, №118 від 18.01.2024 містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-проформи HS01-24097-SKIF-ZLJ від 16.10.2024, TH2024-1916 від 25.09.2024 та рахунки-фактури HS01-24071-24097 від 25.11.2024 та TH2024-1916 від 11.11.2024 визначають вартість товару.
Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Щодо твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про те, що «Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Експортна мд не містить відміток митних органів», суд зазначає таке.
Так, надані з митним оформленням копії митної декларації країни відправлення №422720240001249911 від 30.11.2024 та №425820240001401868 від 02.12.2024 у відповідних графі містить дату їх складання, тобто - дату експорту, та на таких проставлена відмітка митного органу країни відправлення, у зв'язку з чим доводи митного органу є безпідставними.
В свою чергу суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).
При цьому, посилаючись на заявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
В оскаржуваних рішеннях митний орган вказує, що у гр.16 та гр.23 поданої до митного оформлення CMR № б/н від 28.01.2025 міститься штампи перевізника Global Ocean and Land. Слід зазначити, що документи, які визначають договірні відносини з Global Ocean and Land та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Посилання відповідача на те, що в автотранспортних накладних внесено реквізити фірми Global Ocean and Land суд до уваги не приймає та зазначає, що такі відомості в CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Крім цього суд зазначає, що в експортних митних деклараціях міститься посилання на рахунки-фактури (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-24071-24097 від 25.11.2024 та TH2024-1916 від 11.11.2024 які було долучено під час митного оформлення. Ці інвойси HS01-24071-24097 від 25.11.2024 та TH2024-1916 від 11.11.2024 видані до контрактів №119 від 27.02.2024, №118 від 18.01.2024.
Щодо зауважень митного органу про те, що до митного оформлення надано рахунки на відшкодування витрат на перевезення № 054292 від 28.01.2025 та від № 054910 від 05.02.2025, проте відповідно до відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 30.01.2025 та 07.02.2025 відповідно. Тобто, на момент виставлення рахунків, витрати на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі, суд зазначає наступне.
Між позивачем, як клієнтом, та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», як експедитором, укладено Договір №1919-Т/24 від 09.10.2024 про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, згідно з умовами якого експедитор зобов'язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.
Відповідно до приписів пунктів 2.1.-2.2. Договору №1919-Т/24 від 09 жовтня 2024 року організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується Сторонами. Заявка є додатком та невід'ємною частиною Договору.
В Заявці визначаються характеристика вантажу, його особливості, вартість вантажу, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови.
У відповідності з наведеними положеннями договорів позивачем надано митному органу заявки на транспортно-експедиторське обслуговування. В поданих заявках чітко прописані усі необхідні позивачу послуги та вартість їх надання експедитором, у зв'язку з чим, дата виставлення в подальшому експедитором рахунку не має жодного значення для встановлення складових витрат на перевезення.
Суд зазначає, що МК України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.
Суд звертає увагу, що з метою підтвердження понесених декларантом витрат на транспортування заявленої до оформлення партії товарів позивачем надано контролюючому органу Лист № 7775 від 28.01.2025 (довідка про транспортні витрати), Лист № 7957 від 05.02.2025 (довідка про транспортні витрати), Рахунок на оплату № 053796 від 23.01.2025, Рахунок на оплату № 054292 від 28.01.2025, у відповідності до умов укладеного з ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» Договору № 1919-Т/24 від 09.10.2024 про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, заявку про надання транспортно-експедиторських послуг №3 від 15.11.2024, платіжну інструкцію №6776 від 04.02.2025, Рахунок на оплату № 054910 від 05.02.2025, Рахунок на оплату № 054700 від 03.02.2025, у відповідності до умов укладеного з ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» Договору № 1919-Т/24 від 09.10.2024 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів.
В свою чергу, при прийнятті оскаржуваних рішень митним органом не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу на митну вартість дати виставлення рахунку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2025/400020/2 від 31.01.2025 та №UA209000/2025/000036/2 від 10.02.2025 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000096 від 31.01.2025 та №UA209190/2025/000057 від 10.02.2025 теж слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5775,19 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400020/2 від 31.01.2025 та №UA209000/2025/000036/2 від 10.02.2025.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000096 від 31.01.2025 та №UA209190/2025/000057 від 10.02.2025.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Домобудівна, 25а, код ЄДРПОУ 35601501) судовий збір в сумі 5775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 19 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан