справа № 640/29029/21
30 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
12.10.2021 на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) код ЄДРПОУ 26125012, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7/10 (далі відповідач), в якій просила суд:
- визнати протиправною відмову Печерського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо видачі повторно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ справа №640/29029/21 скерована за належністю для розгляду та вирішення Львівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 справу передано для розгляду судді Мричко Н.І.
Ухвалою від 10.02.2025 суддя прийняла справу до провадження.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що звернулась до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_2 . Однак, отримала відмову. Зазначає, що померла ОСОБА_2 є тіткою позивача, інших родичів, які б могли звернутися за отриманням свідоцтва немає.
Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо видачі повторного свідоцтва про смерть тітки ОСОБА_2 .
Листом від 11.02.2021 №237/21.8-09 Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив позивачу, що пунктом 2 розділу IV Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 42/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року N 3307/5) передбачено, що повторно свідоцтво про смерть мають право отримати лише прямі родичі померлого, а саме: діти померлого (у тому числі усиновлені), другий з подружжя, брати і сестри померлого, онуки, дідусі та бабусі (як з боку батька так і з боку матері), особи які є спадкоємцем, за наявності оригіналів документів, що підтверджують родинні стосунки, або право на спадщину.
На підставі вищезазначеного позивач не вправі отримати свідоцтво про смерть, оскільки не входить в коло осіб, які мають право на отримання повторно свідоцтв про смерть зазначеної у заяві особи.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року, а також Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5 (в редакції від 26.08.2008 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно статті 3 вище зазначеного Закону державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року передбачено, що Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, смерті. Дипломатичні представництва і консульські установи України проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті щодо громадян України, приймають і розглядають заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводиться дипломатичними представництвами і консульськими установами України лише щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють компетентні органи іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей.
Згідно з частиною 1-5 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Розділом IV Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (в редакції від 26.08.2008року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила реєстрації) встановлений порядок видачі документів про реєстрацію актів цивільного стану, пункт 1 якого передбачає, що повторні свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану видаються відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Розділу IV Правила реєстрації свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Отже, законодавством визначено вичерпний перелік осіб, які мають право на повторне отримання свідоцтва про смерть.
Суд встановив, що позивач звернулася до відповідача із заявою щодо видачі повторного свідоцтва про смерть тітки ОСОБА_2 .
Листом від 11.02.2021 №237/21.8-09 Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив позивачу, що пунктом 2 розділу IV Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 42/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року N 3307/5) передбачено, що повторно свідоцтво про смерть мають право отримати лише прямі родичі померлого, а саме: діти померлого (у тому числі усиновлені), другий з подружжя, брати і сестри померлого, онуки, дідусі та бабусі (як з боку батька так і з боку матері), особи які є спадкоємцем, за наявності оригіналів документів, що підтверджують родинні стосунки, або право на спадщину.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_2 є тіткою ОСОБА_1 .
Доказів що така особа є спадкоємцем, за наявності оригіналів документів, що підтверджують родинні стосунки, або право на спадщину в матеріалах справи не міститься, а сторонами не надано.
Таким чином, з урахуванням вище викладеного суд вважає, що позивач є особою, яка не входить в коло осіб, які мають право на отримання свідоцтв про смерть.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.