31 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6266/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014,2015,2016 роки з урахуванням коефіцієнта збільшення (у розмірі 8913,83 грн.) при призначені ОСОБА_1 з 28.05.2025 року пенсії за віком за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022-2024 роки (у розмірі 15057,09 грн.), з дня призначення пенсії за віком з 28.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що позивач з 28.05.2025 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки. Однак, за результатами розгляду заяви, відповідач листом від 14.08.2025 р. відмовив у перерахунку, зазначивши, що її пенсію розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач вважає дії відповідача протиправними.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.18-20). Представник відповідача зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем, оскільки заява позивача опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ( U019001). Представник відповідача наголошує на тому, що позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) при досягненні пенсійного віку та наявного трудового стажу, визначеного Законом України “Про пенсійне забезпечення», з 02.11.2010. З 28.05.2025, на підставі заяви від 28.05.2025 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, розмір якої розраховано згідно із Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №124 (в редакції, чинній на момент проведення відповідного перерахунку пенсії), з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону №1058. Представник відповідача зазначає, що для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2022-2024), правові підстави відсутні, оскільки дана норма застосовується лише під час призначення пенсії вперше. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Представник відповідача зауважує, що позивачем не наведено жодної норми права, на підставі якої при переведенні з пенсії за вислугою років на пенсію за віком Головному управлінню необхідно застосувати показник середньої заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки. Представник відповідача вважає, що пенсія позивача обчислена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача - відмовлено.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення» з 02.11.2010.
З 28.05.2025, на підставі заяви від 28.05.2025№ 1077, позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, розмір якої розраховано з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн).
Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, тому для захисту своїх прав вона звернувся з цим позовом до адміністративного суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 51 Закону №1788 установлено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до абз.3 ст.52 Закону №1788 право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
З огляду на п.“а» ст.55 Закону №1788 право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058.
Так, відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований статтею 40 Закону №1058.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Із аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак, у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зауважує, що позивачу призначено пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону №1788, при досягненні пенсійного віку та наявного трудового стажу передбаченого Законом з 28.09.2017, що не заперечується відповідачем, при цьому Закон №1788 передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Натомість, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернулася вперше 28.05.2025.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі №577/2576/17, а також Верховного Суду у постановах від 31.07.2019 р. у справі №720/208/17, від 18.08.2020 р. у справі №263/6611/17, від 04.02.2021 р. №509/3080/16-а.
Натомість, судом встановлено, що підчас розрахунку пенсії за віком відповідачем враховано середній заробіток за 2014, 2015 та 2016 роки.
Суд зауважує, що розрахунок пенсії проводиться з урахуванням показника проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року призначення пенсії. Пенсія за віком призначена позивачу у 2025 році, отже для розрахунку показника середньої заробітної плати підлягають врахуванню 2022 - 2024 роки.
Однак, відповідачем, за зверненням представника позивача не проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку показника середньої заробітної плати підлягають врахуванню 2022 - 2024 роки.
Твердження відповідача про те, що заява позивача від 28.05.2025 року розглядалася та рішення за нею приймалося не ГУПФУ в Кіровоградській області, а за принципом екстериторіальності іншим територіальним органом ПФУ - ГУПФУ в Тернопільській області, належними доказами не підтверджені. У матеріалах електронної пенсійної справи позивача, яка надана відповідачем на вимогу суду, відсутні будь-які рішення Головного управління Пенсійного фонду України в тернопільській області, які б стосувалися спірних правовідносин.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з конкретизацією їх змісту.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.11), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014,2015,2016 роки з урахуванням коефіцієнта збільшення (у розмірі 8913,83 грн.) при призначені ОСОБА_1 з 28.05.2025 року пенсії за віком за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022-2024 роки (у розмірі 15057,09 грн.), з дня призначення пенсії за віком з 28.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН