28 жовтня 2025 року № 320/28706/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 02.04.2025 №723/Ж10/31-00-07-03-02-25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
У судовому засіданні 11.09.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Українська Бронетехніка» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за операціями з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2023 № 02052023/01 період діяльності з 02.05.2023 до 30.08.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 19.03.2025 №874/Ж5/31-00-07-03-02-20/31410901.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позвиачем ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII), а саме: порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України, за операціями з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2023 № 02052023/01 у сумі 600 000,00 євро на 32 дні.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2025 №723/Ж10/31-00-07-03-02-25, яким позивачу визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2 261 272, 32 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина 3 статті 13 Закону №2473-VIII).
Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення НБУ) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (підпункт 1 пункту 22 розділу II Положення НБУ).
Згідно з пунктом 21 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18) протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.
Відповідно до пункту 14-2 Постанови НБУ № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Згідно з пунктом 14-3 Постанови НБУ № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до пункту 14-4 Постанови НБУ № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
В силу приписів частини першої статті 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» незначна сума дорівнює 400 000,00 гривень.
Водночас, відповідно до підпунктів 11, 14 пункту 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення НБУ, та в пункті 14-2 постанови Правління НБУ № 18, не поширюються на:
товари військового призначення та подвійного використання, відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або умов договору (контракту) кінцевим отримувачам яких призначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, військові частики Збройних Сил України, інші військові формування та суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, придбані (оплачені) у період воєнного стану в Україні;
товари військового та подвійного використання і обладнання, які імпортуються виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель або із створення та/або розширення виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення, для виконання таких контрактів із державними замовниками за умови, що такі виконавці державних контрактів включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція НБУ), банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати: здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу II Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім митної декларації), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортуєтеся, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).
Зменшення вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів (пункт 5 розділу III Інструкції НБУ).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII).
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац перший частини 4 статті 13 Закону №2473-VIII).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абзац перший частини 7 статті 13 Закону №2473-VIII).
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону №2473, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Судом встановлено, що між позвиачем (Покупець) та нерезидентом BTG A.S. (Словацька Республіка, Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.05.2023 № 02052023/01 про поставку товару (вироби спеціального призначення).
Станом на початок періоду, що перевірявся (02.05.2023), сальдо розрахунків за зазначеним контрактом відсутнє.
У періоді, що перевірявся, ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» на виконання умов зазначеного контракту 24.05.2023 здійснило попередню оплату за товар на користь нерезидента BTG A.S. (Словацька Республіка) у сумі 600 000,00 євро (платіжний документ від 24.05.2023 № 15796; граничний термін розрахунку - 19.11.2023). Проте, нерезидент BTG A.S. (Словацька Республіка) не здійснив поставку товару та 21.12.2023 повернув попередню оплату за товар у сумі 600 000,00 євро (платіжна інструкція № 1460548609601).
Станом на кінець періоду, що перевірявся (30.08.2024), сальдо розрахунків за зазначеним контрактом відсутнє.
Позивач вважає, що відповідно до підпункту 11 пункту 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 на операцію з імпорту товарів за зовнішньоекономічний контракт від 02.05.2023 № 02052023/01 не поширюється граничний строк розрахунку, встановлений НБУ, оскільки Міністерство оборони України, правоохоронні органи та інші військові формування зацікавлені в постачанні пострілів калібру 122 мм, що підтверджується листами Головного управління з організації виробництва боєприпасів та будівництва споруд спеціального призначення Міністерства оборони України від 04.05.2023 № 509/1349, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 13.10.2023 №76-2900, Департаменту управління майном Національної поліції України від 11.10.2023 №9482/31/01-2023.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем було надіслано запит від 24.12.2024 2695/5/31-00-07-03-02-05 до Міністерства оборони України щодо підтвердження або спростування інформації про те, що Міністерство оборони України є кінцевим споживачем продукції, яка імпортується за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2023 02052023/01, а також готовність Міністерства оборони України придбати постріли калібру 122 мм у ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА».
За результатами розгляду зазначеного запиту отримано відповідь (лист Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України від 17.01.2025 № 220/19/132), у якій зазначено, зокрема, про відсутню інформацію щодо зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2023 № 02052023/01, укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» та компанією BTG A.S. (Словацька Республіка). Водночас вказано не існування потреби на постріли калібру 122 мм і готовність закуповувати їх, зокрема, у ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА».
Відповідно до пункту 1.2 зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2023 № 02052023/01, з урахуванням додаткової угоди від 15.12.2023 б/н до нього, Міністерство оборони України є кінцевим споживачем виробів за даним контрактом.
Разом з тим, суд зазначає, що Міністерство оборони України не є стороною зазначеного контракту як кінцевий отримувач товару. Водночас, позивачем не надано сертифікатів кінцевого споживача кінцевим отримувачем яких визначено Міністерство оборони України, або інших документів, які можуть підтвердити наявність саме зобов'язань Міністерства оборони України щодо придбання пострілів калібру 122 мм у ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА», а не його намірів здійснити таке придбання у майбутньому.
Суд враховує доводи позивача щодо наявності зацікавленості відповідних державних органів, які здійснюють закупівлі військового обладнання для Сил оборони України, у придбанні пострілів калібру 122 мм.
Водночас, у розрізі наведеного вище правового регулювання має значення сам факт здійснення імпорту товарів, кінцевим отримувачам яких призначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, військові частики Збройних Сил України, інші військові формування та суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, придбані (оплачені) у період воєнного стану в Україні, а не наявність обставин зацікавленості таких суб'єктів у відповідному імпорті товарів.
Таким чином, на думку суду, відповідачем за результатами аналізу матеріалів перевірки правомірно встановлено порушення позвиачем граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2023 № 02052023/01 у сумі 600 000,00 (дата операції - 24.05.2023), граничний термін розрахунку - 19.11.2023) на 32 дні (20.11.2023 - 21.12.2023), оскільки така операція не підпадає під наведене вище законодавче виключення з загального правила щодо дотримання граничного строку розрахунку.
Крім того, суд звертає увагу, що Законом №2473-VIII не передбачено встановлення вини резидента, як необхідної умови притягнення такої особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту/експорту товарів, а тому достатньо наявності факту порушення відповідних строків.
Оскільки обставини справи підтверджують факт порушення позивачем граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2023 № 02052023/01, а доводи та обґрунтування позивача не спростовують таке порушення, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.