30 жовтня 2025 року Справа № 280/6630/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Національної академії Національної гвардії України
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Міністерство внутрішніх справи України
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі
Національна академія Національної гвардії України звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Міністерство внутрішніх справи України, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Академії у період з 05.08.2024 по 03.07.2025 у розмірі 350247,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Академії від 03.07.2025 №192 по стройовій частині відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету: по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 283813,81 грн., по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 10 250,90 грн., по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 986,77 грн., по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 34061,98 грн., по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 21134,15 грн. Вказує, що відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 05.08.2024 по 03.07.2025 становить 350247,61 грн. з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 283813,81 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 10250,90 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 986,77 грн., продукти харчування на суму 34061,98 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 21134,15 грн. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
26.08.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 42999), в якому посилається на відсутність підстав для стягнення з колишнього курсанта витрат, пов'язаних із утриманням під час навчання, як особі, яка перебувала на публічній службі, в тому числі у частині відшкодування сум грошового забезпечення, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов'язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі. Зазначає, що законами України не встановлено, що виплачене курсанту грошове забезпечення є витратами на утримання у навчальному закладі, тобто не є винагородою за несення служби. Отже, закони України не містять умов щодо можливого зворотного стягнення (відшкодування) сум грошового забезпечення військовослужбовця та сум компенсації втрат доходів від утримання ПДФО, у разі, якщо відповідні виплати нараховані правильно. Таким чином, зазначає, що заявлене вручання у право відповідача на майно не здійснюватиметься згідно із законом, втручання не має легітимної мети та є непропорційним, тобто таким що вчиняється в інтересах суспільства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
26.08.2025 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №42948), в яких останній зазначає, що ОСОБА_1 не закінчив навчання в Національній академії Національної гвардії України та був відрахований з нього, згідно з вимогами ч. 11 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", тому він зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України. Вказує, що станом на момент подання пояснень, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі не має. Враховуючи те, що не встановлено обставин, які б звільняли відповідача від сплати боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України, вважає, що позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 05 серпня 2024 року по 03 липня 2025 року на посаді курсанта 2 відділення 414 навчальної групи курсу № 2 факультету логістики, військове молодший сержант.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 29.07.2024 № 396 «Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році» молодший сержант ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) за спеціальністю 255 «Озброєння та військова техніка», освітня програма «Озброєння та ремонт озброєння підрозділів НГУ» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 05.08.2024 № 231 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 05.08.2024.
09.06.2025 молодшим сержантом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі частини 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно наказу начальника Академії від 13.06.2025 № 607 «Про висновки службового розслідування за фактом невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану) молодшим сержантом ОСОБА_1 » задоволено рапорт начальником та прийнято рішення про подальше відрахування його з вищого військового навчального закладу відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 18.06.2025 №18 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з молодшим сержантом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 03.07.2024 №192 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 05.08.2024 по 03.07.2025 становить 350 247,61 грн. з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 283 813,81 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 10 250,90 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 986,77 грн., продукти харчування на суму 34 061,98 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 21 134,15 грн.
ОСОБА_1 , підписав витяг з Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти від 23.06.2025, розрахунки фактичних видатків та заяву-зобов'язання від 03.07.2025, про що свідчать матеріали справи.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України у сумі 350 247,61 грн., позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Згідно з ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Частиною 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що контракт про проходження військової служби (навчання) розривається достроково, а курсанти чоловічої статі, відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі їх відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського, сержантського або старшинського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, вважаються такими, що проходять військову службу за призовом, та направляються: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - до військових частин для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Матеріалами справи підтверджено, що контракт між позивачем та відповідачем було припинено через небажання відповідача продовжувати навчання.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності), у зв'язку з припиненням громадянства України та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - витрати).
Пунктом 3 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.
На виконання вимог пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534).
За правилами пункту 2.1. Порядку №419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
У підпункті 2.1.1 пункту 2.1. Порядку №419/831/240/605/537/219/534 указано, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Положеннями підпунктів 2.1.1. - 2.1.6. пункту 2.1. Порядку №419/831/240/605/537/219/534 визначені види витрат, що підлягають відшкодуванню курсантами, та порядок розрахунку сум, що підлягають відшкодуванню, який законодавець поставив у залежність від умов, визначених пунктами 5, 6 Порядку № 964.
За правилами пункту 2.3 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Відповідно до Порядку №964, наказом начальника Академії від 03.07.2025 № 192 по стройовій частині проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 283 813,81 грн.,
по КЕКВ- 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 10 250,90 грн.,
по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 986,77 грн.,
по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 34 061,98 грн.,
по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 21 134,15 грн.
Судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати на суму 350 247,61 грн.
При цьому судом встановлено, що відповідач 03.07.2025 самостійно підписав заяву - зобов'язання, в якій зазначив, що ознайомлений з розрахунком фактичних видатків державного бюджету на утримання у вищому військовому навчальному закладі, зазначивши при цьому що не згоден з ними. Крім того, підписи відповідача містяться і на довідках-розрахунках фактичних видатків.
При цьому, будь-яких заперечень, зауважень щодо розрахунків позивача відповідачем до суду не надано.
Також, судом встановлено, що 05.07.2025 позивачем сформовано претензію, в якій його було зобов'язано відшкодувати витрати у розмірі 350 247,61 грн., з якою відповідач був ознайомлений 10.07.2025.
Разом з тим, витрати також не було відшкодовано.
Зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію щодо застосування положень статті 25 Закону №2232-XII, пунктів 3, 5, 6 Порядку №964, у зіставленні з пунктами 2.1, 2.3 Порядку №419/831/240/605/537/219/534, сформовану у справі №400/4280/20, суд у вимірі встановлених обставин цієї справи зазначає, що у разі дострокового розірвання контракту з курсантом, відшкодуванню підлягають усі понесені ВНЗ фактичні витрати за усіма видами забезпечення, у тому числі і грошове забезпечення. Отже, суд відхиляє аргументи представника відповідача про те, що у законодавстві не передбачено відшкодування грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Національної академії Національної гвардії України (61001, м.Харків, майдан Захисників України, буд. 3, код ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Міністерство внутрішніх справи України (01601, м. Київ, вул. А. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 05.08.2024 по 03.07.2025 у розмірі 350 247,61 грн. (триста п'ятдесят тисяч двісті сорок сім гривень 61 копійка).
У стягненні на користь Національної академії Національної гвардії України судового збору, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.10.2025.
Суддя І.В. Батрак