27 жовтня 2025 року (11 год. 41 хв.) Справа № 280/7305/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Конишевої О.В.
за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,
представників сторін:
позивача - Радь І.І.,
відповідача-Дроботун А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452)
про визнання протиправною та скасування довідки, -
20.08.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати підпункт 1.1., підпункт 1.2. пункту 1, пункт 2, пункт 3 розділу 3.1 розділу ІІІ «Описова частина», та пункт 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки №363/25 від 16.05.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої Іваненко Оленою Вячеславівною, суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, яка складена Національним агентством з питань запобігання корупції.
15.09.2025 надійшло клопотання від відповідача про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження, у порядку адміністративного судочинства, лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та Національним агентством з питань запобігання корупції лише на стадії завершення перевірки. Зокрема посилається на те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства та посилається на висновки Верховного Суду.
25.09.2025 представник позивача направив до суду заперечення проти задоволення заяви зазначивши, що посилання відповідачів на наявність підстав для закриття провадження у справі є необґрунтованими, оскільки дані спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням відповідачем спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Крім того, зазначає, що за результатами проведення повної перевірки поданої позивачем декларації Національним агентством з питань запобігання корупції у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення і наразі НАБУ внесені відомості до ЄРДР і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, однак повна перевірка декларації позивача проводилася на підставі абз. 2 ч.1 ст. 51-3 Закону України "Про запобігання корупції", а ні в рамках кримінального провадження, що свідчить про необхідність розгляду справи в межах адміністративного судочинства. Зокрема звертає увагу, що наявність кримінального провадження не змінює можливості вирішення спору в порядку адміністративного судочинства. Крім того, посилається на Постанову Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 160/4098/22, в якій суд підсумував, що спірні правовідносини, які виникли у зв'язку із винесенням відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і спірна довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішений у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2025 року.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкладалося підготовче засідання на 30.09.2025.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкладалося підготовче засідання на 27.10.2025.
27.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про закриття провадження у справі.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 09.12.2010 була призначена на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
Відповідно до рішення Верховного Суду від 27.04.2022 «Про відрядження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області» позивач з 05.05.2022 працює суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. 27 березня 2024 року позивач на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подала за 2023 рік свою щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 17.05.2025 позивач в особистий кабінет отримала повідомлення про завершення повної перевірки, за результатом якої було отримано Довідку № 363/25 від 16.05.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (далі - Довідка № 363/25).
Повна перевірка проведена у період: з 02.12.2024 по 16.05.2025.
У пункті 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки № 363/25 зазначено наступне: «за результатами повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (пп. 1, 2 розділу 3.1 цієї Довідки) та відомості, які не підлягали відображенню (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 2, 7, 10 ч. 1 ст. 46 Закону.
У довідці № 363/25 зроблено висновок про те, що суб'єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 2 838 300,00 грн., чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 2 841 243,00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Відповідачем 16.05.2025 складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від № 403-01/43336-25 від 19.05.2025 надіслано до Національного антикорупційного бюро України.
У подальшому, Національне антикорупційне бюро України повідомило відповідача, що за результатами розгляду затвердженого ним обґрунтованого висновку внесено відповідні відомості до Єдиного реестру досудових розслідувань за № 52025000000000304 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За приписами п. 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
З аналізу вищенаведеного слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Так, у даній справі, спірні правовідносини виникли у зв'язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої суб'єктом декларування.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» (далі- Закон №1700-VII).
Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Законом №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону №1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 (далі - Порядок №26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Верховний Суд у справах №640/29515/21, №240/24844/21 та №160/4098/22 зазначив, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача, обґрунтовуючи наявність публічно-правового спору між сторонами та підсудність цієї справи адміністративному суду, покликається на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 року у справі №160/4098/22. Позивач вважає, що оскаржувана Довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владних управлінських функцій, визначених статтею 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням. Довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням. Відтак, опираючись на вказану позицію Верховного Суду, позивач вважає, що спірні правовідносини, які виникли у зв'язку із винесенням відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і спірна довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішений у порядку адміністративного судочинства.
Не заперечуючи доводи представника позивача стосовно того, що довідка НАЗК може бути оскаржена за правилами адміністративного судочинства, однак суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У постанові від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі №520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких підстав, враховуючи, те що у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, а в подальшому Національним антикорупційним бюро України було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52025000000000304 від 29.05.2025 за ч. 1 ст. 366-2 КК України та з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 520/25012/21, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3КПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз'яснює позивачу, що правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі № 280/7305/25- задовольнити.
Провадження у справі № 280/7305/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452)-закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 31.10.2025.
Суддя О.В. Конишева