Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2025 року Справа№200/2612/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 12 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій, -
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення;
зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та висновками Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07 липня відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у позові, оскільки грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій при звільненні законодавством не передбачена Кодексом цивільного захисту України.
Правом на надання інших заяв по суті спору сторони не скористалися.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
З 01 червня 2013 року по 22 березня 2019 року ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у складі 12 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, що підтверджується витягами з наказів.
Особа є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.
За змістом листа відповідача від 14 березня 2025 року компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2018, 2019 роки на день звільнення з військової служби не виплачувалася. Додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2017 рік використана позивачем.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини двадцять п'ятої статті 129 Кодексу цивільного захисту України у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.
Оскільки Кодексом цивільного захисту України не передбачено грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій при звільненні, то суд застосовує до спірних відносин наступні правові акти.
Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
За змістом статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, серед інших, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Крім того, пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги як одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Абзац 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачає право військовослужбовців на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки у рік звільнення зі служби у разі невикористання ними додаткової відпустки.
Із аналізу наведених норм вбачається, що право на відпустку або грошову компенсацію за всі невикористані дні такої додаткової відпустки виникає у особи, яка набула статусу учасника бойових дій.
При аналізі та застосуванні наведених норм судом враховано правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду від 16 травня 2020 року та постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у зразковій справі № 620/4218/18.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.
З огляду на те, що додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2017 рік використано позивачем, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З метою ефективного захисту прав позивача на підставі частини другої статті 9 КАС України похідна вимог підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
Підстав для розподілу судового збору немає.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 12 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 12 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
Зобов'язати 12 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38355198, місцезнаходження: вул. Олекси Тихого, буд. 10і, м. Краматорськ, Донецька область, 84313) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська