Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2025 року Справа №640/4854/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання про закриття провадження від 05.06.2025 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпро визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу на 2021 рік;
зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу: планову річну тарифну виручку, усього 5 508 063, 10 тис. грн.; планову собівартість, усього 2 188 988, 9 тис. грн.; матеріальні витрати, усього 537 764, 8 тис. грн., у тому числі: вартість газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі витрати та власні потреби - 440 400, 0 тис. грн., вартість матеріалів (паливо, електроенергія, витрати на ремонт, інші матеріальні витрати) - 97 364, 8 тис. грн.; витрати на оплату праці - 1 166 356, 9 тис. грн.; амортизаційні відрахування - 31 191, 6 тис. грн., інші витрати, усього 453 675, 6 тис. грн: у томі числі єдиний внесок на загальнообов'язкове страхування 256 598, 5 тис. грн., повірку та ремонт лічильників 3 997, 4 тис. грн., витрати на заміну лічильників газу та/або створення обмінного фонду лічильників 22 837, 8 тис. грн., інші витрати, в т. ч.: 170 241, 9 тис. грн., планований прибуток, в т.ч.: 3 319 074, 20 тис. грн., податок на прибуток 506 299, 46 тис. грн., прибуток на виробничі інвестиції (капітальний ремонт та модернізація елементів ГРС) 83 422, 9 тис. грн., компенсації витрат та збитків, які зазнало АТ в минулих періодах 2 510 4 53, 02 тис. грн., рентабельність оператора 1 РМ 218 898, 9 тис. грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідаційною комісією скеровано дану справу до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/4854/21 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.
Матеріали справи, надійшли до Донецького окружного адміністративного суду, не містили рішення суду за результатами розгляду заяви про залишення без розгляду позовних вимог в частині та клопотання про зупинення провадження.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 21.05.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4854/21. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.06.2025 року відповідачем надано клопотання про закриття провадження у справі №640/4854/21.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження по справі зазначено, що 17.08.2021 року набрав чинності Закон України №1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон №1639-IX), який запровадив спеціальний правовий режим врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також порядок визначення та погодження сум тарифного дисбалансу, який охоплює і правовідносини, що стали предметом позову.
У межах чинного нормативного регулювання механізм відшкодування тарифної виручки, а також перевірка обґрунтованості заявлених сум віднесені виключно до компетенції Міненерго, Мінфіну та НКРЕКП у процедурі врегулювання заборгованості.
Таким чином, судовий розгляд спору про зобов'язання Регулятора встановити тариф із урахуванням відповідної компенсації втратив правову перспективу, оскільки питання, порушені у позовній заяві, врегульовуються в інший спосіб, виключений із судового втручання.
Крім того, представник відповідача вказав, що позовні вимоги в частині 2014 року є безпідставними, оскільки Указом Президента України від 27.08.2014 №693/2014 ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), без визначення правонаступника. Отже, НКРЕКП не є правонаступником та не може нести відповідальність за обставини, що мали місце до її створення.
Також зауважив, що в провадженні Волинського окружного адміністративного суду знаходиться справа №640/15703/19 за позовом АТ «Дніпропетровськгаз» до НКРЕКП, в якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невстановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз» на 2019 рік відповідно до заяв від 27 грудня 2018 року №Dp05.2-Сл-20230-1218 та від 22 лютого 2019 року №49005.2- Сл-2866-0219, від 29 жовтня 2020 року №490- Сл-13422-1020. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь АТ «Дніпропетровськгаз» - 2 386 929 140,24грн. (два мільярди триста вісімдесят шість мільйонів дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сто сорок грн. 24 коп.) майнової шкоди, що завдана НКРЕКП.
Таким чином відповідач наголошує, що так як в провадженні іншого адміністративного суду перебуває справа, в якій розглядаються ті самі або тотожні за предметом та підставами вимоги щодо спірних правовідносин за період 2014-2020 років, то одночасний розгляд аналогічних вимог у двох справах є недопустимим, що є підставою для прийняття рішення про закриття провадження на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому відповідач зауважує, що при розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз», що застосовувались з 01.04.2015 та були встановлені постановами НКРЕКП від 03.03.2015 № 508, від 30.06.2015 № 1893, від 24.09.2015 № 2388, було враховано компенсацію витрат за попередні періоди пов'язану із різницею в цінах при закупівлі у 2014 році та I кварталі 2015 року природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат у розмірі 21 910,8 тис. грн. та компенсацію недоотриманої тарифної виручки, у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2014 році у розмірі 149 251,0 тис. грн.
При розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз», що застосовувались з 01.01.2016 та встановлених постановами НКРЕКП від 29.12.2015 № 3164 та від 24.03.2016 № 425 (зі змінами) було враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди пов'язану із різницею в цінах при закупівлі у 2014 році та I кварталі 2015 року природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат у розмірі 21 910,8 тис. грн. та компенсацію недоотриманої тарифної виручки, у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2015 році у розмірі 111 308,5 тис. грн.
Також відповідач вказує, що питання включення до складу тарифу вартості газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат на період 2018 року в розмірі 596 846,1 тис. грн., компенсацію вартості ВТВ за 2014-2015 роки в розмірі 277 592,2 тис. грн., компенсацію вартості ВТВ за 2016 рік в розмірі 14 291,48 тис. грн., компенсацію вартості ВТВ за 2017 рік в розмірі 151 417,2 тис. грн., вже були предметом розгляду у справі 826/6713/18, рішення у якій набрали законної сили.
Водночас, вищевказані постанови НКРЕКП у встановленому законом порядку не оскаржувались Позивачем, що фактично свідчить про те, що Позивач не заперечує економічної обґрунтованості встановлених постановами НКРЕКП тарифів та обсягу врахованої даними Постановами суми компенсації витрат за попередні періоди.
В подальшому відповідачем при прийнятті нових постанов враховувалась сума компенсації за минулі роки, а саме: при розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз», встановленого постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 (зі змінами), враховано компенсацію витрат за попередні періоди у сумі 69 919, 2 тис. грн. (без ПДВ), що визначено зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2018 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат, а також з урахуванням недоотриманої тарифної виручки порівняно із затвердженою та результатів проведення заходу державного контролю (постанова НКРЕКП від 05.10.2017 № 1216) тощо.
На думку представника відповідача, сукупність обставин, а саме:
факт включення АТ «Дніпропетровськгаз» Постановою НКРЕКП від 10.11.2022 №1411 до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі заборгованості суб'єктів ринку природного газу, у зв'язку з чим товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону №1639-IX;
факт затвердження постановою НКРЕКП 12.03.2024 №493 АТ «Дніпропетровськгаз» обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Дніпропетровськгаз», за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно на загальну суму 1413062,56 тис. грн. (без ПДВ);
факт зупинення АТ «Дніпропетровськгаз» з 01.10.2023 постановою НКРЕКП №771 дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Дніпропетровськгаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, що унеможливлює перегляд тарифу відповідно до пункту 1 розділу X Методики, -
нівелюють твердження позивача щодо бездіяльності відповідача та вказують на відсутність предмету спору та унеможливлюють вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
На підставі визначеного, з посиланням на вимоги частин першої та восьмої статті 238 КАС України, представник відповідача просив закрити провадження у даній справі.
25.07.2025 року представником позивача надано заперечення на подане клопотання, згідно змісту якого вказано на безпідставність тверджень представника відповідача про те, що вимоги, які стосуються 2014 року, є юридично безпідставними, і НКРЕКП не може нести відповідальність за обставини, що мали місце до її створення, оскільки слід враховувати, що функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Тому в даному випадку існує публічне правонаступництво від НКРЕ до НКРЕКП.
Також представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» зауважено, що предмет та підстави позову у справі №640/4854/21 є різним з предметом та підставами позову у справі №640/15703/19, оскільки предметом і підставами позову у справі №640/4854/21 є факт прийняття НКРЕКП постанови від 30.12.2020 №2768, якою встановлено з 01.01.2021 тариф на розподіл природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» у розмірі 1,17 грн. за 1 м3 на місяць замість заявленого економічно обґрунтованого у розмірі 3,92 грн. без ПДВ за 1 м3 та зобов'язання встановити економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу такі показники (елементи витрат) річної планової тарифної виручки: планова річна тарифна виручка, усього 5508063, 10 тис. грн.; планова собівартість, усього 2188988, 9 тис. грн.; матеріальні витрати, усього 537 764, 8 тис. грн., у тому числі: вартість газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі витрати та власні потреби - 440 400, 0 тис. грн., вартість матеріалів (паливо, електроенергія, витрати на ремонт, інші матеріальні витрати) - 97 364, 8 тис. грн.; витрати на оплату праці - 1 166 356, 9 тис. грн.; амортизаційні відрахування - 31 191, 6 тис. грн.; інші витрати, усього 453 675, 6 тис. грн.: у томі числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 256 598, 5 тис. грн., повірка та ремонт лічильників - 3 997, 4 тис. грн., витрати на заміну лічильників газу та/або створення обмінного фонду лічильників - 22 837,8 тис. грн., інші витрати - 170 241, 9 тис. грн.; плановий прибуток - 3 319 074, 20 тис. грн., в тому числі: податок на прибуток - 506 299, 46 тис. грн., податок на виробничі інвестиції (капітальний ремонт та модернізація елементів ГРС) - 83 422, 9 тис. грн., компенсація витрат та збитків, які зазнало АТ в минулих періодах - 2 510 453, 02 тис. грн., рентабельність оператора ГРМ - 218 898, 9 тис. грн.
Представник позивача звертає увагу суду на те, що постанова НКРЕКП 12.03.2024 №493 «Про затвердження АТ «Дніпропетровськгаз» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» прийнята на виконання процедури встановленої Законом №1639-ІХ, та не є розглядом заяв позивача про збільшення тарифу.
Станом на сьогодні затверджений АТ «Дніпропетровськгаз» обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно у сумі 1 413 062, 56 тис. грн. (без ПДВ) на рахунок АТ «Дніпропетровськгаз» не надійшов.
Таким чином представник наголошує, що права та інтереси АТ «Дніпропетровськгаз» від порушень з боку суб'єкту владних повноважень не захищено.
З наведених підстав позивач просив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
29.07.2025 року представником відповідача надані додаткові пояснення в підтримання позиції щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 30.10.2025 в задоволенні задоволенні клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.09.2021 року та від 29.07.2025 року про залишення позову без розгляду відмовлено.
Щодо клопотання відповідача від 05.06.2025 року про закриття провадження.
Відповідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі № 640/15703/19, яке згідно інформації ЄДРСР набуло законної сили 08.10.2025 року, акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Дніпропетровськгаз» (далі позивач, АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач1, НКРЕКП, Регулятор), Державної казначейської служби України (далі відповідач2, ДКС України, Казначейство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Міністерство енергетики та вугільної промисловості (далі третя особа), у якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у не встановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» на 2019 рік відповідно до заяв від 27.12.2018 №Dp05.2-Сл-20230-1218, від 22.02.2019 №49005.2-Сл-2866-0219, від 29.10.2020 №490-Сл-13422-1020; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» 2408233817,16 грн майнової шкоди, яка завдана НКРЕКП.
Згідно резолютивної частини рішення по справі № 640/15703/19, в задоволенні позову відмовлено.
Проте суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Водночас спір у іншій справі має бути вирішений, прийнято рішення, яке набрало законної сили.
Разом з тим, для застосування наведеної підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність вказаних вище фактів.
Як встановлено судом, предметом позову у справі № 640/15703/19 була бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у не встановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» на 2019 рік відповідно до заяв від 27.12.2018 №Dp05.2-Сл-20230-1218 та від 22.02.2019 №49005.2-Сл-2866-0219; стягнення з Державного бюджету України через ДКС України на користь АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» 2281142365,29 грн. майнової шкоди, яка завдана НКРЕКП.
Водночас предметом позову по справі №640/4854/21 є визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП, що полягає у незатвердженні економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу на 2021 рік та зобов'язання встановити АТ «Дніпропетровськгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу вищезгадані показники (елементи витрат) річної планової тарифної виручки.
Отже, предмети позовів у справах № 640/15703/19 та №640/4854/21 не є тотожними, оскільки оскаржувана бездіяльність НКРЕКП стосується різних періодів, при цьому в межах справи № 640/15703/19 позивач не просить встановити економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, а просить стягнути матеріальну шкоду, яка виникла внаслідок бездіяльності відповідача щодо не встановлення такого тарифу.
Також суд вважає безпідставними твердження представника відповідача, що НКРЕКП не є правонаступником НКРЕ та не може нести відповідальність за обставини, що мали місце у 2014 році, оскільки, незважаючи на ліквідацію НКРЕ без визначення правонаступника, НКРЕКП після її створення розпочала виконувати ті ж самі функції.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17), функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій узагалі.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270.
Щодо доводів представника відповідача про те, що Законом №1639-IX врегульовано заборгованість суб'єктів ринку природного газу, в тому числі АТ «Дніпропетровськгаз», та постановою НКРЕКП 12.03.2024 №493 «Про затвердження АТ «Дніпропетровськгаз» обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Дніпропетровськгаз» затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно на загальну суму 1413062,56 тис. грн (без ПДВ), що в свою чергу свідчить про відсутність предмета спору та його врегулювання в іншому, позасудовому порядку, то суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналізуючи зміст даної правової норми, слід дійти висновку, що закриття провадження у справі за даною підставою можливе лише в разі повного виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень.
Враховуючи той факт, що кошти, які позивач просить включити до економічно обґрунтованого тарифу в межах даної справи, є більшими за розміром ніж затверджений АТ «Дніпропетровськгаз» обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, тому підстави для закриття провадження у справі згідно з п.8 ч.1 ст.238 КАС України відсутні.
Інші доводи представника НКРЕКП, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, не спростовують висновків суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність передбачених положеннями статтею 238 КАС України підстав для закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 122, 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.06.2025 року про закриття провадження у справі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Крилова