Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
30 жовтня 2025 року Справа №640/4854/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання про залишення позову без розгляду від 03.09.2021 року та від 29.07.2025 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу на 2021 рік;
зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу: планову річну тарифну виручку, усього 5 508 063, 10 тис. грн.; планову собівартість, усього 2 188 988, 9 тис. грн.; матеріальні витрати, усього 537 764, 8 тис. грн., у тому числі: вартість газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі витрати та власні потреби - 440 400, 0 тис. грн., вартість матеріалів (паливо, електроенергія, витрати на ремонт, інші матеріальні витрати) - 97 364, 8 тис. грн.; витрати на оплату праці - 1 166 356, 9 тис. грн.; амортизаційні відрахування - 31 191, 6 тис. грн., інші витрати, усього 453 675, 6 тис. грн: у томі числі єдиний внесок на загальнообов'язкове страхування 256 598, 5 тис. грн., повірку та ремонт лічильників 3 997, 4 тис. грн., витрати на заміну лічильників газу та/або створення обмінного фонду лічильників 22 837, 8 тис. грн., інші витрати, в т. ч.: 170 241, 9 тис. грн., планований прибуток, в т.ч.: 3 319 074, 20 тис. грн., податок на прибуток 506 299, 46 тис. грн., прибуток на виробничі інвестиції (капітальний ремонт та модернізація елементів ГРС) 83 422, 9 тис. грн., компенсації витрат та збитків, які зазнало АТ в минулих періодах 2 510 4 53, 02 тис. грн., рентабельність оператора 1 РМ 218 898, 9 тис. грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
07.09.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.09.2021 року про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом розгляду даної справи є у тому числі зобов'язання НКРЕКП встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема включивши до структури такого тарифу компенсацію витрат та збитків, які зазнав позивач в минулих періодах за 2014-2019 роки.
НКРЕКП зауважує, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині вказаних вимог, так як про порушення своїх прав позивач достеменно був обізнаний протягом всього зазначеного періоду адже здійснював дії, спрямовані на захист порушених прав, а саме: надсилав письмові звернення з приводу невключення компенсацій і витрат, які поніс у вказаний період, звертався до суду в межах справ № 826/6713/18, № 640/15703/19.
Резюмуючи зазначене відповідач вважає, що позов в частині вказаних позовних вимог підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України з урахуванням ч. 3, 4 ст. 123 КАС України.
20.09.2021 року позивачем надані заперечення на клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, згідно змісту яких, з посиланням на позицію суду касаційної інстанції, зазначено, що АТ «Дніпропетровськгаз» не могло дізнатися про порушення свого права раніше того часу, коли спірна бездіяльність НКРЕКП була висловлена шляхом прийняття постанови від 30.12.2020 № 2768, якою було затверджено тариф без компенсації втрат та збитків за минулі роки.
У тому числі позивач зазначає, що правовідносини, які розглядались в межах справ № 826/6713/18 та № 640/15703/19 не є релевантними до правовідносин, які існують в межах даного спору.
Враховуючи зазначене Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» просило відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовних вимог без розгляду в частині.
27.09.2021 року відповідачем надано клопотання про зупинення провадження для примирення сторін.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідаційною комісією скеровано дану справу до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/4854/21 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.
Матеріали справи, надійшли до Донецького окружного адміністративного суду, не містили рішення суду за результатами розгляду заяви про залишення без розгляду позовних вимог в частині та клопотання про зупинення провадження.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 21.05.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4854/21. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
29.07.2025 року представником відповідача надано до суду клопотання залишення позовних вимог в певній частині без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Обґрунтовуючи клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в певній частині без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України представник відповідача повторно звертає увагу суду на наявність справи № 640/15703/19, яка на думку представника є тотожною справі № 640/4854/21.
Розглядаючи надані клопотання по суті суд зазначає наступне.
Щодо клопотання від 03.09.2021 року про залишення без розгляду в частині позовних вимог щодо зобов'язання НКРЕКП встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема включивши до структури такого тарифу компенсацію витрат та збитків, які зазнав позивач в минулих періодах за 2014-2019 роки.
Як вже було зазначено вище, клопотання обґрунтовано тим, що, на думку відповідача, позивач був обізнаний щодо невключення до розрахунку економічно обґрунтованого тарифу компенсації витрат та збитків за 2014-2019 роки, так як протягом вказаних років оскаржував відповідні рішення НКРЕКП, якими витрати та збитки не були включені до структури тарифів.
Натомість в межах даного спору до суду звернувся в лютому 2021 року, тобто за межами встановленого КАС України шестимісячного строку.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).
Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов'язків.
При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав , свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі № 640/17910/19 «Реагуючи на доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у контексті ненадання оцінки доводам НКРЕКП щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на те, що Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 23 лютого 2022 року, яка є предметом касаційного перегляду, досліджено вказані доводи НКРЕКП та зроблено відповідний висновок. Так, в оскаржуваній постанові апеляційний суд зазначив, що предметом спору у цій справі є правомірність бездіяльності відповідача щодо невстановлення для АТ «Одесагаз» саме обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу, що носить триваючий характер. Крім того, підставою для звернення до суду із цим позовом для АТ «Одесагаз» слугувало нездійснення розгляду заяв щодо встановлення/перегляду тарифу на послуги з розподілу природного газу, зокрема від 05 квітня 2019 року №08/17 та від 22 серпня 2019 року №08/41, у той же час до суду АТ «Одесагаз» звернулося 18 вересня 2019 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку. Верховний Суд уважає обґрунтованою наведену позицію суду апеляційної інстанції, оскільки про порушення своїх прав АТ «Одесагаз» дізналося не з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2301 - 01 січня 2017 року, а з моменту нерозгляду відповідачем в установлений строк заяви від 22 серпня 2019 року №08/41 про встановлення/перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу».
Спираючись на вказану позицію суду касаційної інстанції, суд враховує, що в межах справи № 640/17910/19 (на відміну від справи № 640/4854/21) заява, що слугує початком правовідносин між сторонами, по суті розглянута не була; проте Верховним Судом в постанові чітко визначено, що про порушення своїх прав АТ «Одесагаз» дізналося не з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2301 - 01 січня 2017 року.
Тобто Верховний Суд підтримав позицію суду апеляційної інстанції з приводу того, що постанови НКРЕКП, якими не включено до структури тарифу певні суми компенсації витрат та збитків у попередні роки, не є визначальним моментом в питанні початку обліку строку звернення до суду.
Відтак суд вважає, що момент, коли позивач дізнався про невключення до структури тарифу певної суми компенсації витрат та збитків за 2014-2019 роки протягом цих же років не є моментом, коли Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» дізналося про порушення своїх прав, які досліджуються в межах даної справи.
При цьому розгляд заяви про встановлення тарифу або її нерозгляд зазначену позицію по суті не змінює, а лише визначає момент, коли особа дізнається про порушення своїх прав: дата ознайомлення з відповідною постановою або день, який є останнім для прийняття рішення за такою заявою відповідно.
До того ж, як вбачається зі спірних правовідносин, витрати та збитки за попередні звітні періоди, які не були включені НКРЕКП в розрахунок економічно обґрунтованого тарифу, обліковуються накопичувальним шляхом у кожному наступному звітному періоді.
При цьому законодавцем не встановлено імперативної норми, яка забороняє здійснювати Оператору такий обрахунок саме накопичувальним шляхом.
А відтак, з урахуванням динамічності фінансових складових, які визначають розмір тарифу, та інших обставин, що впливають на тарифну політику в той чи інший бік, суд вважає, що обмеження Оператора в можливості включити додаткові витрати за минулі роки до економічно обґрунтованого показника за рік поточний може позбавити його відповідної компенсації у той момент, коли можливість її отримання може бути цілком реальна.
Враховуючи наведене суд вважає, що днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, є день ознайомлення з Постановою від 30.12.2020 року № 2768, а тому строки звернення до суду не є порушеними; клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.09.2021 року про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України з урахуванням ч. 3, 4 ст. 123 КАС України в частині позовних вимог задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника відповідача від 29.07.2025 року про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Відповідно п. 3 ч. першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд зауважує, що зазначена правова норма діє в тому разі, коли по вторинній справі рішення ще не набуло законної сили.
Натомість, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі № 640/15703/19 набуло законної сили 08.10.2025 року, а відтак клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України задоволенню не підлягає як безпідставне.
Окрім цього суд зауважує, що станом на момент розгляду клопотань, наданих в межах даного спору, клопотання відповідача від 27.09.2021 року про зупинення провадження для примирення з урахуванням існуючої позиції сторін по справі, спрямованої на вирішення спору по суті, не є актуальним.
Керуючись статтями 122, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.09.2021 року про залишення позовних вимог без розгляду в частині, - відмовити.
В задоволенні клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.07.2025 року про залишення позову без розгляду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Крилова