Справа № 465/5852/25
Провадження 2/465/3427/25
Іменем України
30.10.2025 м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -
Позивач ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Львівської міської ради (далі також - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, в якому просить визначити йому додатковий строк у три місяці для про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті його батько проживав у АДРЕСА_1 . Після смерті батька залишилися спадкоємцями він та його сестра ОСОБА_4 , за якою він здійснював постійний догляд у зв'язку із її захворюванням. ІНФОРМАЦІЯ_3 його сестра ОСОБА_4 померла. На момент смерті ОСОБА_4 вона була власницею 4/5 часток квартири у АДРЕСА_2 . Після смерті сестри ОСОБА_4 , 30.06.2025 він звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. із заявою прийняття спадщини після смерті сестри, яку він прийняв вчасно. Проте приватним нотаріусом йому було роз'яснено, що 1/5 частки квартири у АДРЕСА_2 належить його батьку ОСОБА_3 01.07.2025 він також звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. із заявою прийняття спадщини після смерті батька. Проте відповіддю №171/02-14 від 01.07.2025 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. стверджується, що за заявою позивача 01.07.2025 було заведено спадкову справу №31/20254, однак у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, позивачу роз'яснено право звернутись до суду. Відтак, після звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, з метою оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті батька позивач дізнався, що ним пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк для прийняття спадщини позивачем був пропущений з поважних причин, а тому позивач змушений звертись з даною заявою до суду за захистом свого права та інтересу. Просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, а також клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Ухвалою суду від 30.07.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
05.08.2025 на виконання ухвали суду від 30.07.2025 надійшли витребувані документи від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я.
26.09.2025 на виконання ухвали суду від 30.07.2025 надійшли витребувана інформація від Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради.
Ухвалою суду від 06.10.2025 закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, надав аналогічні пояснення, викладеним в позовній заяві. Просив позов задоволити,
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого, зокрема шляхом надіслання судової повістки до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету відповідача 13.10.2025.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.12.2023 та відповіддю Личаківської районної адміністрації №33-вих-130939 від 10.09.2025, отриманої на виконання ухвали суду від 30.07.2025.
Також установлено, що окрім позивача після смерті батька ОСОБА_3 спадкоємицею першої черги була його сестра ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.06.2025.
Так, після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - 1/5 частка квартира по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_3 від 11.08.1995.
ОСОБА_3 є батьком позивача, що стверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06.02.2024.
Повідомленням про відкриття спадкової справи №171/02-14 від 01.07.2025 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. стверджується, що за заявою позивача 01.07.2025 було заведено спадкову справу №31/20254, однак у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, позивачу роз'яснено право звернутись до суду.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За загальними нормами про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі №750/2158/21 (провадження № 61-753св22), від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так, статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом не встановлено наявність інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 в порядку, передбаченому нормами Цивільного кодексу України.
Натомість, позивач звернувся до приватного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини за законом 01 липня 2025 року.
Проте, 01 липня 2025 року за №171/02-14 повідомленням про відкриття спадкової справи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я., позивачу було відмовлено у реалізації права на спадкування, оскільки останній пропустив строк у шість місяців для прийняття спадщини згідно вимог ст.1270 ЦК України.
Згідно з п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року по справі №6-85цс-12 зазначається, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі 6-167цс12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийнята спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Той факт, що позивач з 2012 року із сім'єю по теперішній час проживає в м. Києві, а також те, що після смерті батька ОСОБА_3 позивач змушений був здійснювати постійний догляд за сестрою ОСОБА_4 , яка була особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи довічно у зв'язку із захворюванням, що підтверджується копіями документів, зокрема довідкою №542 від 09.04.2024, експериментально-психологічного дослідження від 19.02.2024, консультаційним висновком спеціаліста від 19.02.2024, висновком ЛКК №42/24 від 14.03.2024, випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1347 від 13.03.2025, висновком лікаря від 29.05.2025, а також актом №24 встановлення факту здійснення догляду від 21.03.2024, що свідчить про об'єктивну неможливість та наявність перешкод у позивача для вчинення ним дій по поданню до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті батька у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.
У постанові від 16.08.2023 у справі №758/13293/18 (провадження №61-13061св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, причини пропуску строку на прийняття спадщини наведені представником позивача є поважними.
Зважаючи на дану обставину, суд визнає поважним пропуск позивачем строку для прийняття спадщини. Беручи до уваги, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини сталося з поважної причини, суд вважає, що йому необхідно визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до першого речення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 р. передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушували право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог.
З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з метою захисту порушених майнових прав позивача слід задовольнити позов.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк у 3(три) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, буд. 1.
Дата складення повного судового рішення 30.10.2025.
Суддя Кушнір Б.Б.