Справа № 209/7196/25
Провадження № 2-з/209/42/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника Шевченко Л.М.,
представника відповідача Овчаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Людмили Миколаївни про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Прожуган Марія Анатоліївна про визнання недійсним постанов та акту державного виконавця, скасування свідоцтва про придбання майна, витребування майна, -
22 жовтня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Л.М. про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з відчуження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , шляхом заборони нотаріусам укладати угоди стосовно відчуження цього майна та заборони будь-якій реєстраційній службі проводити перереєстрацію права власності даного нерухомого майна.
На обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову представник посилається на те, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Кам'янського перебуває цивільна справа за позовом представника позивача про визнання недійсним постанов та акту державного виконавця, скасування свідоцтва про придбання майна, витребування майна, яка призначена до судового розгляду. Предметом спору у справі є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 21.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Бурдік С.С., реєстр № 1-1425. 01.06.2021 року судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 209/1460/21 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.05.2021 року до досягнення дитиною повноліття. 06.07.2021 року постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження ВП № 65984076. 24.06.2025 року постановою державного виконавця Парфентьєвої А. в рахунок погашення заборгованості за судовим наказом № 209/1460/21 від 02.06.2021 року, ОСОБА_2 передано квартиру загальною площею 53,00 кв.м, житловою площею 30,80 кв.м, яка складається з: 1-ї кімнати площею 19,1 кв.м, 2-ї кімнати площею 11,7 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні 1,0 кв.м, ванної площею 2,6 кв.м, коридора площею 7,8 кв.м, лоджої 4,0 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 2199167312104, яка розташована: АДРЕСА_3 , на загальну суму: 424200,00 грн., яка належить боржнику ОСОБА_1 .. 24.06.2025 року державним виконавцем Парфентьєвою А. складений акт про передачу майна стягувачеві ОСОБА_2 в рахунок боргу, відповідно до якого вищевказане майно передано стягувачу в рахунок погашення суми боргу в розмірі 424 200 грн. за судовим наказом № 209/1460/21 від 02.06.2021 року, виданим Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська. 18.07.2025 року приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Прожуган М.А., стягувачеві ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) на квартиру АДРЕСА_2 . Виходячи із вартості нереалізованого майна 424200,00 грн. - 181408,25 грн., заборгованість із сплати аліментів складає у розмірі 242791,75 грн., яка підлягала оплаті стягувачем до передачі майна. Вказана сума в повному обсязі, станом на 24.06.2025 року стягувачем внесена не була, про що свідчать постанова та акт від 24.06.2025 року про передачу майна стягувачу. Як вбачається із розпорядження державного виконавця від 26.06.2025 року № 65984076 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа судового наказу № 209/1460/21 від 02.06.2021 року від ОСОБА_2 24.06.2025 року надійшли лише 143927,28 грн.. Недоплата становить 98864,47 грн.. Ринкова вартість квартири складає 424200 грн.. Відповідачем ОСОБА_2 повідомлено ОСОБА_1 про те, що остання хоче продати квартиру, у зв'язку з чим розмістила оголошення про її продаж в мережі інтернет. Запропонувала ОСОБА_1 купити квартиру в неї за ціною вдвічі вище ринкової. Припускає, що за час слухання справи, квартиру може бути дійсно продано або відчужено іншим способом. Враховуючи вищевикладене просить суд застосувати заходи забезпечення шляхом заборони вчиняти дії з відчуження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_2 , шляхом заборони нотаріусам укладати угоди стосовно відчуження цього майна, та заборони будь- якій реєстраційній службі проводити перереєстрацію права власності даного нерухомого майна.
Враховуючи предмет позову, зважаючи на недостатність доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд призначив її розгляд в судовому засіданні з викликом сторін.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевченко Л.М. разом, та кожен окремо просили задовольнити заяву, посилаючись на обставини, викладені в заяві.
ОСОБА_1 безпосередньо суду пояснив, що дійсно ОСОБА_2 звернулась до нього з пропозицією укладення договору купівлі - продажу спірної квартири біля місяця тому, проте до подання ним позовної заяви 19.09.2025 року. Оскільки ОСОБА_1 продовжує проживати у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своєю родиною, право власності на яку перейшло до ОСОБА_2 , вони дійшли згоди щодо такого проживання протягом трьох місяців. Оголошення про продаж цієї квартири він в мережі Інтернет, зокрема на сайті "ОЛХ", не бачив, докази того, що відповідач дійсно вчинила дії щодо такого продажу у нього не має.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала щодо вимог заяви про забезпечення позову, просила відмовити. В судовому засіданні пояснила, що жодних дій, направлених на намір відчужити спірну квартиру її довіритель не вчиняє та не буде вчиняти, оскільки має надію на те, що угода між позивачем та нею буде укладена.
Вислухавши учасників, дослідивши наявні у заяві докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, серед яких: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
При цьому, ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006 р. (п. 4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Саме лише посилання в заяві на припущення щодо продажу та відчуження іншим способом спірної квартири ОСОБА_2 без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на вищевикладене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки матеріали заяви не містять достатньо обґрунтованих для забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого виду забезпечення позову, зокрема, доказів, що можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного майна після подання позову до суду, наприклад, щодо реалізації майна чи доказів вчинення підготовчих дії до його реалізації (продажу) квартири.
Посилання представника позивача (заявника) на те, що відповідач може здійснити реалізацію вказаної квартири, що в свою чергу ускладнить виконання рішення та призведе до нових спорів з добросовісними покупцями, будь-якими належними та допустимими доказами не підтверджується та є лише припущенням, оскільки позивачем та його представником, в тому числі, під час судового засідання, не зазначені будь-які обставини, які б передували реалізації спірного майна. Пропозиція відповідача про купівлю спірної квартири позивачем в даному випадку не є тим важелем, який підтверджує необхідність та доцільність застосування виду забезпечення позову, про який прохає представник заявника, а виключно свідчить про намір врегулювати спірні відносини в позасудовий спосіб.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Людмили Миколаївни про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Прожуган Марія Анатоліївна про визнання недійсним постанов та акту державного виконавця, скасування свідоцтва про придбання майна, витребування майна, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 31.10.2025 року.
Суддя Я.О.Юрченко