Справа № 991/7369/25
Провадження 1-кс/991/9425/25
27 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024 року,
1. Суть клопотання
11.09.2025 на виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 року по справі № 991/7369/25, до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшли матеріали провадження за клопотанням захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 року.
Клопотання мотивоване відсутністю обґрунтованої підозри, порушенням правил підслідності, відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК, порушенням порядку тримання ОСОБА_6 під вартою, непомірним розміром застави понад 302 мільйони гривень.
2. Позиція учасників судового засідання
Розгляд клопотання було неодноразово відкладено через неявку захисника підозрюваного.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний подане клопотання підтримали, просили задовольнити в повному обсязі. Захисник ОСОБА_5 повідомив, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.10.2025 змінено запобіжний захід, а саме зменшено розмір застави з 302800000 грн до 20000000 грн., а ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 23.10.2025 скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 від 12.08.2025.
Доводи підозрюваного ОСОБА_6 під час судового засідання зводилися до необґрунтованості підозри та відсутності доказів його причетності до кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що клопотання сторони захисту слід залишити без розгляду.
3. Мотиви слідчого судді
Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є запобіжні заходи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема тримання під вартою.
Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в цьому випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слід зазначити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив наступне.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу захисник посилається на відсутність обґрунтованої підозри, порушення правил підслідності, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, порушення порядку тримання ОСОБА_6 під вартою, непомірний розміром застави понад 302 мільйони гривень.
Слідчим суддею встановлено, що 18.06.2025 у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/25195/25 постановлено ухвалу від 18.06.2025 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 100000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 302800000 грн.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, при її постановленні з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва зроблено висновок, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано розмір застави 1407317804,57 грн, тому, враховуючи особу підозрюваного, ступінь його співучасті в інкримінованому злочині, майновий стан, слідчий суддя визначив підозрюваному заставу у межах 100000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою («Мерабішвілі проти Грузії», Merabishvili v. Georgia). Тягар доказування у цих питаннях не повинен перерозподілятися так, щоб на затриману особу покладався обов'язок доводити наявність підстав для її звільнення («Биков проти Росії», Bykov v. Russia)
При визначенні того, чи проявили органи влади «особливу ретельність» в межах провадження, слід враховувати складність справи і специфіку розслідування («Скотт проти Іспанії», Scott v. Spain). Той факт, що затриманий залишається під вартою після прийняття рішення про можливість звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не виявили необхідної ретельності при встановленні належного розміру застави («Гафа проти Мальти», Gafa v. Malta; «Колакович проти Мальти», Kolakovic v. Malta).
Зокрема, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 18 рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany, заява №2122/64; п. 5 рішення ЄСПЛ від 10.11.1969 у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria, заява №1602/62; п. 58 рішення ЄСПЛ від 24.10.1989 у справі «H. проти Франції»/H. v. France, заява №10073/82; п. 71 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Іванов проти України», заява №15007/02).
Однак, під час судового засідання слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.08.2025, змінено запобіжний захід, обраний ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2025 у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_6 , на запобіжний захід у виді застави в розмірі 302800000 грн. та звільнено підозрюваного з під варти в залі суду. Отже підозрюваний наразі не перебуває під вартою.
Крім того, ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.10.2025 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , а саме зменшено розмір застави з 302800000 грн. до 20000000 грн. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана ухвала станом на 27.10.2025 не набрала законної сили. Водночас, відповідно до ст. 205 КПК ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчим суддею ВАКС в ухвалі від 20.10.2025 обґрунтовано наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, станом на дату розгляду клопотання слідчим суддею лише 7 днів тому оцінювалась обґрунтованість підозри та ризики, передбачені ст. 177 КПК.
Відповідно до ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»). Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення та недопустимості повторного розгляду справи, яка вже була вирішена. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого та обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії»).
Таким чином, строк дії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчився ще 16.08.2025, ухвалу про зміну цього запобіжного заходу слідчого судді ВАКС від 12.08.2025 було скасовано Апеляційною палатою ВАКС 23.10.2025, а ухвала слідчого судді ВАКС від 20.10.2025 про зміну запобіжного заходу була постановлена лише 7 днів тому та відповідно до ст. 205 КПК підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, зважаючи на звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу до постановлення ухвали слідчого судді ВАКС від 20.10.2025, слідчий суддя вважає недоцільним залишення клопотання без розгляду. Водночас, з огляду на відсутність нових доводів, щодо обставин, які виникли після зміни запобіжного заходу слідчим суддею 20.10.2025, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання через відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Керуючись статтями ст. 176-178, 194, 201, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні № 22024000000001148 від 12.12.2024 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1