Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
14 жовтня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України
у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
02 жовтня 2025 року прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .
Прокурором у клопотанні наведені обставини встановлені у ході досудового розслідування, які стали підставою для повідомлення, у тому числі, ОСОБА_6 про підозру.
Так, 11 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, 06 вересня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. 11 жовтня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
12 грудня 2023 року обвинувальний акт, у тому числі за обвинуваченням ОСОБА_6 , подано до суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які припинили свою дію 19 лютого 2024 року. Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року на обвинувачену ОСОБА_6 покладено додаткові обов'язки, строк дії яких неодноразово продовжувався.
Востаннє, 26 серпня 2025 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора та продовжено до 26 жовтня 2025 року обов'язки, покладені на обвинувачену ОСОБА_6 , а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор у клопотанні зазначає, що необхідність продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обумовлена: (1) наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України; (2) продовженням існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризику переховуватися від суду, який обґрунтовується: тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ; вагомістю зібраних у кримінальному провадженні доказів; наявністю у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту, її виїзди у період 2019-2023 років за межі України; обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема наявність у ОСОБА_6 зв'язків у прикордонних та митних органах; введений в Україні воєнний стан;
- ризику незаконного впливу на свідків, іншу обвинувачену у цьому кримінальному провадженні, який у свою чергу обґрунтовується: характером та обставинами вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів; передбаченою Кримінальним процесуальним кодексом України процедурою отримання показань свідків, у тому числі і можливість повторного чи одночасного допиту вже допитаних осіб; можливістю використання ОСОБА_6 набутих зв'язків серед службових осіб Державної прикордонної служби, народних депутатів України. Відтак, обвинувачена ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_9 , який безпосередньо вказує на обвинувачену як на особу, причетну до вчинення кримінальних правопорушень.
Прокурор посилався на те, що застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді застави виправдав себе як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, та досягнення завдань кримінального провадження.
Окрім цього, прокурор вважав необхідним врахувати той факт, що корупційні кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченої, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.
На думку прокурора ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_6 шляхом продовження строку дії обов'язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що воно по суті є формальним. Продовження існування ризиків, які доводить прокурор на сьогоднішній день втратило свою актуальність. Кримінальне провадження триває два роки, і за цей час процесуальна поведінка обвинуваченої ОСОБА_6 доводить, що ризиків немає. Остання дотримується не тільки обов'язків, які покладенні на неї ухвалою суду внаслідок застосування запобіжного заходу, а і обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України. Обвинувачена усвідомлює, що будь-яке порушення обов'язків є підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу. Взагалі поведінка сторони захисту під час всього судового провадження свідчить про наміри проведення об'єктивного судового розгляду без ознак зловживання.
Обвинувачена ОСОБА_6 погодилась із думкою захисника. Додатково зазначила, що їй стало відомо, що Головою Верховної Ради України підписано розпорядження про відрядження офіційної делегації ПА «Євронест», яка відбувається щороку, у цьому році відбудеться в Єверевані. Вона ( ОСОБА_6 ) є офіційним делегатом, тому просила переглянути покладений на неї обов'язок, передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а її захисники у подальшому звернуться з відповідним клопотанням про надання дозволу на виїзд за кордон.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.
За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються, у тому числі, під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023, а саме: що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_9 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 1); а також те, що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 2) (т. 32 арк. 1-2 на диску).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 991/7994/23 стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов'язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення (т. 32 арк. 32-34 на диску).
Строк дії, покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов'язків, неодноразово продовжувався. Разом з тим, у зв'язку зі закінченням строку дії попередньої ухвали, за клопотанням прокурора, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року на обвинувачену ОСОБА_6 покладено до 22 квітня 2024 року додаткові обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення (т. 6 а.с. 34-40).
У подальшому, ухвалами колегії суддів Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 додаткових обов'язків, у той же час обсяг та формулювання обов'язків змінювався, судові рішення містяться в матеріалах справи (т. 8 а.с. 13- 19, т. 10 а.с. 31- 37, т. 15 а.с. 31-38, т. 17 а.с. 49-55, т. 22 а.с. 97-103, т. 27 а.с. 181-186, т. 30 а.с. 32-38, 193-199, т. 31 а.с. 9-14).
Так, востаннє, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2025 року продовжено до 26 жовтня 2025 року строк дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, що підтверджується матеріалами справи (т. 31 а.с. 135-143).
Тобто, станом на 14 жовтня 2025 року щодо обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов'язки відповідно до ухвали від 26 серпня 2025 року.
Щодо обґрунтованості підозри.
Колегія суддів, яка розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набула статусу обвинуваченої, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, колегія суддів окремо не оцінює наявність цієї підстави.
Щодо продовження існування ризиків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор стверджував про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням стадії судового розгляду актуалізувались, а саме, обвинувачена може: (1) переховуватися від суду; (2) незаконно впливати на свідків та обвинувачену у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором продовження існування ризику переховуватися від суду, який, зокрема обґрунтовується тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, які відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікуються, як нетяжкі злочини, і відносяться до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України, тобто покарання є реальним (крім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні).
Не залишається поза увагою суду і стадія кримінального провадження, а саме: судовий розгляд, у якому наразі судом завершено дослідження доказів сторони обвинувачення, триває дослідження доказів сторони захисту, тобто процедура судового розгляду наближається до завершення.
Окрім врахування стадії судового розгляду, характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, суспільної небезпечності діяння, яке є предметом судового розгляду, суд враховує наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, порядок отримання дипломатичних паспортів народними депутатами, який визначений у Положенні про дипломатичний паспорт України, затвердженому Указом Президента України від 12 травня 2005 року № 264/2015, та досвід обвинуваченої у перетині державного кордону України, зокрема за період з 2019 по 2023 роки (т. 32 арк. 3-6 на диску).
Також колегія суддів враховує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Оскільки перевага у виїзді закордон, у зв'язку з відповідними обставинами, надається жінкам, дітям та людям похилого віку, то ОСОБА_6 , як мати малолітньої дитини, для супроводу дитини може виїхати за межі території України та переховуватися від суду у будь-якій країні світу.
Наявність існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Щодо посилань обвинуваченої у судовому засіданні на непродовження строку дії обов'язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження зазначених обвинуваченою обставин суду не надано, що унеможливлює надання їм відповідної оцінки та врахування повідомлених ОСОБА_6 обставин при ухваленні судового рішення.
Визнаючи доведеним прокурором існування ризику впливу обвинуваченої ОСОБА_6 на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та їх дослідження.
Окрім цього, судом не виключається можливістю виникнення необхідності у повторному або одночасному допиті вже раніше допитаних свідків, зокрема задля уточнення їх показань. Також цей ризик продовжує існувати, зокрема, з огляду на соціальний статус обвинуваченої, яка є народним депутатом України. Тому, враховуючи обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, наявна вірогідність, що обвинувачена прямо чи опосередковано зможе використати свій авторитет/зв'язки з метою впливу на свідків.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії, покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язку, утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , та утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті, оскільки остання продовжує виконувати функції її помічника, тобто перебуває у прямому підпорядкуванні.
Отже, продовження обов'язків обумовлене продовженням існування ризиків та забезпечить можливість контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченої з метою досягнення завдань кримінального провадження.
Щодо посилань сторони захисту на добросовісне та належне виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, то сама по собі така поведінка не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.
Суд вважає, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, враховуючи, що воно пов'язане із здійсненням судового провадження стосовно особи. Тому, таке втручання є розумним та співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 194 КПК України дію вищезазначених обов'язків належить продовжити на два місяці, тобто до 14 грудня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язків, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 318, 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити до 14 грудня 2025 року строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 ;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3