Справа № 369/19799/25
Провадження № 2-о/369/669/25
29.10.2025 м. Київ
суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа : Ободівська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Газізова Ю.Л., заінтересована особа : Ободівська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення..
Згідно поданої заяви мета встановлення факту є подальше прийняття у власність спадкового майна померлого ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований в с. Нова Ободівка, Гайсинський район Вінницької області і після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить: приватний житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 0524155100:0:001:0060.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Окреме провадження-це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю, а ст.30 ЦПК України визначено виключну підсудність.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №462/7217/18.
Відповідно до ч.1ст.316ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Предметом заяви є встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини, при цьому, встановлення зазначеного факту, за інформацією, що надав заявник, необхідне для прийняття спадщини на приватний житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 0524155100:0:001:0060.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або, якщо це місце невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст1261 - 1265 ЦК України) (ст.ст.1216-1218, 1221, 1223, 1241 ЦК України).
Таким чином право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільним від предмету спадкування (спадкової маси, спадкового майна).
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Слід дійти висновку, що за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч.1 ст.30 ЦПК України позов повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.
Встановлення факту спільного проживання в конкретній ситуації безпосередньо пов'язано з правом на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно.
Оскільки предметом заяви є встановлення факту спільного проживання на момент смерті спадкодавця, що необхідно для прийняття спадщини у вигляді нерухомого майна, то суд дійшов висновку, що заява стосується нерухомого майна, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.
Виключна підсудність-це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи і виконання судового рішення.
Оскільки спадщина відкрилась щодо нерухомого майна, яке знаходиться у с. Нова Ободівка, Гайсинський район Вінницької області, необхідно застосовувати правила ч. 1ст. 30 ЦПК України, тобто дана справа не підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Положеннями п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин встановлені підстави для передачі справи на розгляд Гайсинському районному суду Вінницької області.
Керуючись ст.ст.30, 31, 293, 294, 316 ЦПК України, суддя,-
Передати справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : Ободівська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення-на розгляд Гайсинському районному суду Вінницької області.
Передачу справи здійснити на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. О. Хацько