Справа № 296/6201/25
2/296/2604/25
про залишення позовної заяви без розгляду
"31" жовтня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного державного нотаріального архіву, треті особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Житомирської міської ради про зняття арешту з майна, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить постановити рішення, яким припинити чинність заборони на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 5744018).
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 09 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
В судові засідання, призначені на 13.10.2025 об 12:00 та на 31.10.2025 о 10:00, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки та їх поважність суду не повідомляла, клопотань та заяв від неї до суду не надходило.
Керуючись приписами ч.1 ст.223, ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями частини першої статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Встановлено, що позивачка у судові засідання, призначені на 13.10.2025 об 12:00 та на 31.10.2025 о 10:00 не з'явилась. Судові повістки направлялися позивачці за адресою, зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ), однак поштова кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Положеннями статті 131 ЦПК України закріплено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 дійшла висновку (п.168), що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки позивачка в судові засідання, призначені на 13.10.2025 об 12:00 та на 31.10.2025 о 10:00 не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином у порядку, встановленому главою 7 ЦПК України, про причини неявки та їх поважність не повідомила, її нез'явлення перешкоджає розгляду справи, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 257, 260, 261, 268, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного державного нотаріального архіву, треті особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Житомирської міської ради про зняття арешту з майна - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено: 31 жовтня 2025 року.
Суддя М. В. Петровська