Справа № 521/18500/25
2/521/8161/25
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивач звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та просить суд стягнути з ОСОБА_2 , майнову шкоду у розмірі 135885,15 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 7000,0 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1360,00 грн.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
У позовній заяві не наведений обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а наведені лише суми, складові яких не зазначаються і не обґрунтовуються.Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у сумі 135885,15грн.
На підтвердження даної суми до позовної заяви долучено кошторис від 08.08.2025 виконаний ФОП ОСОБА_3 .
Водночас, відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (далі - Закон), проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, внесення державними науковими (науково-дослідними, науково-технологічними, науково-технічними, науково-практичними) установами та державними університетами, академіями, інститутами майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу господарських товариств, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру від шкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Статтею 3 Закону визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Як вбачається з положень Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», звіт про визначення збитків або розміру від шкодування є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість збитків та підтверджує виконані процедури з оцінки збитків суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, в даному випадку чинним законодавством встановлено обов'язкове проведення незалежної оцінки збиткі, або розміру від шкодування за результатами якої складається звіт про оцінку.
Таким чином, позивачу на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди необхідно надати звіт про оцінку завданих йому збитків або розміру відшкодування, складеного суб'єктом оціночної діяльності за результатом здійснення незалежної оцінки у відповідності до вимог законодавства.
В позовній заяві позивач зазначає, що на третьому поверсі, безпосередньо над його квартирою, розташована квартира АДРЕСА_1 , власником якої є відповідачка.Водночас, доказу на підтвердження цієї обставини, матеріали позовної заяви не містять. На підтвердження факту порушення саме потенційним відповідачем ОСОБА_2 прав та законних інтересів позивача за наслідками залиття її квартири позивачем має бути надано докази належності на праві власності станом на день залиття саме потенційному відповідачу ОСОБА_2 квартири, з якої відбулось залиття квартири позивача, оскільки відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України саме власник несе тягар відповідальності за належне йому на праві власності майно.
Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиттям квартири у розмірі 135885,15 грн. та моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та, що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
Отже, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем було сплачено у загальному розмірі від ціни позову, а саме, 1360,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 гривні.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за вимогу про стягнення моральної шкоди позивач повинен сплатити судовий збір у встановленому розмірі, а саме, 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору .
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,- залишити без руху, та роз'яснити позивачеві про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки.
Вказані недоліки слід усунути в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали шляхом подання безпосередньо до Хаджибейського районного суду м. Одеси позовної заяви в новій редакції з доданими документами (з їх копіями відповідно до кількості учасників з огляду на вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України), а також шляхом подачі оригіналу документу про доплату судового збору у визначеному в цій ухвалі розмірі.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Я. Роїк