Справа № 503/995/25
Провадження № 2-п/503/12/25
31 жовтня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - за довіреністю ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення ухваленого 09 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
встановив:
До суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення у вище зазначеній справі, яка була подана через систему «Електронний суд».
Однак, заява про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам пункту 4 ч.2 та ч.7 ст. 285 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
1) Згідно пункту 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, серед іншого, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ч.7 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
У змісті поданої представником відповідача заяви про перегляд заочного рішення зазначено про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що банківська картка на яку здійснювалось перерахування коштів за відповідними договорами дійсно належить саме ОСОБА_1 .
Однак, при цьому представником відповідача не заперечено самої належності відповідачу ОСОБА_1 банківських рахунків маскою яких є платіжні картки:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 .
При цьому, у разі належності цих рахунків (карток) відповідачу, то не надано виписок з них для підтвердження обставин того, що у відповідні дні на них не надходили грошові кошти за транзакціми зазначеними у заочному рішенні.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином суд вважає, що в обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача відповідачу необхідно підтвердити або спростувати обставини належності йому вище зазначених рахунків (карток), а у разі підтвердження, то надати виписки з них.
У зв'язку з чим суд вважає, що зміст заяви про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам пункту 4 ч.2 та ч.7 ст. 285 ЦПК України.
2) Згідно ч.6 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, за подання до суду фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює розміру 605,6 грн.
В свою чергу ч.3 ст. 4 Закону передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином за подання до суду в електронній формі заяви про перегляд заочного рішення підлягає сплаті судовий збір в сумі 484,48 грн.
Однак, до заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача не додано документ про сплату судового збору.
При цьому, у змісті заяви про перегляд заочного рішення представником відповідачазазначено, що відповідач є учасником бойових дій, а відтак звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими відповідач звернувся у цій справі.
З урахуванням того, що особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань, суд встановив, що саме в даному випадку відповідач звернувся за захистом своїх прав, які не пов'язані з його соціальними правами за вказаним законом.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особу, яка має статус учасника бойових дій (прирівняну до нього особу), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
Виходячи з вищенаведених положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII, дана справа, не стосується захисту прав відповідача, як учасника бойових дій (прирівняної до нього особи).
На виконання ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 5 лютого 2020 року у справі № 755/1457/18 та від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 тощо.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позиція представника відповідача щодо звільнення відповідача від сплати судового збору за пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI в даному випадку є помилковою.
Згідно ч.8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до першого абзацу ч.1 і першого абзацу ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи наведене, для усунення зазначених вище недоліків відповідачу необхідно подати (надіслати) до суду:
- заяву про перегляд заочного рішення (з її примірником для позивача), яка б містила в собі посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача з врахуванням обставин зазначених у даній ухвалі вище;
- самі докази обґрунтування заперечень проти вимог позивача у вигляді виписок з рахунків;
- документ, що підтверджував би сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, - 484,48 грн за реквізитами розміщеними на офіційному веб-сайті суду за посиланням https://kd.od.court.gov.ua/sud1514/gromadyanam/tax/.
Керуючись ст. 175, 185, 258-260, 285 ЦПК України,
постановив:
Заяву представника відповідача Заболотного Євгенія Валерійовича - за довіреністю Федяєва Сергія Володимировича про перегляд заочного рішення ухваленого 09 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами залишити без руху.
Визначити строк для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення - десять днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслативідповідачу та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків заяви про перегляд заочного рішення у встановлений суддею строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Вороненко