Справа № 503/879/25
Провадження № 2/503/592/25
31 жовтня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ту обставину, що з 2015 року по лютий 2022 року проживав з відповідачем ОСОБА_2 спільно без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилась дитина - син ОСОБА_3 . При цьому, при здійсненні державної реєстрації народження дитини відповідач ОСОБА_2 запевнила його, що ця дитина його, внаслідок чого останній визнав своє батьківство і відповідні відомості про нього як батька були внесенні до актового запису про народження № 118 від 07.08.2018 року. Однак, після того як знайомі повідомили його про те, що відповідач ОСОБА_2 повідомляла іншим, що Він не є біологічним батьком, то це змусило його наразі вже сумніватися у своєму батьківстві щодо цієї дитини. У зв'язку з чим на теперішній час позивач змушений пред'явити до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить суд виключити відомості про нього, як батька, з актового запису № 118 від 07.08.2018 року про народження ОСОБА_4 , зробленого Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, та зобов'язати Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану народження ОСОБА_4 та видати нове Свідоцтво про народження на ОСОБА_5 .
18.06.2025 року ухвалою суду (а.с.24-25) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні. Одночасно роз'яснено відповідачу її право у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву (відзив), а третій особі її право у 10-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати письмові пояснення щодо позову. Копію ухвали надіслано учасникам справи у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України, зокрема відповідачу разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів, та отримана останньою 26.06.2025 року, у порядку встановленому пунктом 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № 0691015261857 про вручення їй рекомендованого поштового відправлення № 0610262989154 (а.с.34); а третьою особою 19.06.2025 року, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом доставки ухвали до електронного кабінету цієї особи, що підтверджує довідка про доставку електронного документу (а.с.32).
У встановлені судом строки відповідач та третя особа не скористалися своїми процесуальними правами учасників справи, відповідно, відзив на позовну заяву (відзив) та письмове пояснення не подали.
09.07.2025 року ухвалою суду (а.с.42-45) у даній справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу проведення якої доручено Державній спеціалізованій установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України, а провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.
09.10.2025 року на адресу суду від Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України із супровідним листом від 02.10.2025 року № 3490-11 (а.с.61) надійшов висновок експерта № 840, складений за результатом проведення експертизи в період 07.08.2025 року по 30.09.2025 року.
13.10.2025 року ухвалою суду (а.с.69) провадження у даній справі поновлено.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання позивач був своєчасно повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, шляхом надіслання судової повістки про виклик в електронній формі на номер його телефону зазначений ним у заяві від 11.06.2025 року на отримання електронних повісток (а.с.8), що підтверджує відповідна довідка від 15.10.2025 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.74). При цьому, 31.10.2025 року позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце підготовчого засідання була своєчасно повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.1 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № R068015480355 про особисте вручення їй 18.10.2025 року рекомендованого поштового відправлення № R067019796938 із судовою повісткою про виклик за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно інформації Кодимською міською радою Подільського району Одеської області від 16.06.2025 року № 03-17/1937 (а.с.23), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України. При цьому, 31.10.2025 року відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила про те, що з висновком експерта № 840 згодна, що суд сприймає як фактичне визнання нею заявлених до неї позовних вимог.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання третя особа була своєчасно повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 16.10.2025 року судової повістки про виклик до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.75). При цьому, 29.10.2025 року від третьої особи поштою надійшла на адресу суду її заява від 17.10.2025 року № 1751/24.18-21 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відділу, в якій також зазначено про відсутність заперечень проти продовження строку підготовчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В свою чергу, згідно п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Водночас, згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи в підготовче засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. При цьому, ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачає, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а в свою чергу судом встановлено наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 народила дитину - сина ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , повторно виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 16.02.2023 року (а.с.6), актовий запис № 118 від 07.08.2018 року, та копія самого цього актового запису (а.с.37).
07.08.2018 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено актовий запис про народження № 118, згідно змісту якого було здійснено державну реєстрацію народження дитини народженої ОСОБА_2 - сина ОСОБА_5 , при цьому відомості про батька останнього - як про « ОСОБА_6 » були внесенні до актового запису за заявою матері - ОСОБА_2 , тобто у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, а також було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , про що свідчить зміст записів в актовому записі (а.с.37).
14.02.2023 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подали до Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) спільну заяву про визнання батьківства у відповідності до ст. 126 СК України, в якій ОСОБА_1 зазначив, що визнає себе батьком ОСОБА_5 , а в свою чергу ОСОБА_2 підтвердила, що саме ОСОБА_1 є батьком народженої нею дитини - ОСОБА_5 , що підтверджується копія цієї заяви (а.с.36).
У зв'язку з чим до актового запису про народження № 118 від 07.08.2018 року були внесенні відповідні зміни, зокрема зазначено відомості про ОСОБА_1 як батька, а також було вилучено свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та видано нове свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 16.02.2023 року, про що свідчить зміст записів в актовому записі (а.с.37) та копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , повторно виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 16.02.2023 року (а.с.6), актовий запис № 118 від 07.08.2018 року, в якому батьком цієї дитини зазначений ОСОБА_1 .
Нормативно-правове застосування
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1-2 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
В свою чергу у абзацах два і три пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 відзначено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ( 2947-14 ), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об'єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-текст є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах у праві № 159/3926/18 (у ЄДРСР № 93053415) та у справі № 530/1231/16-ц (у ЄДРСР № 88016592).
Висновки суду
- щодо позовної вимоги про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини:
Як вже відзначалось вище, 09.07.2025 року ухвалою суду (а.с.42-45) у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу проведення якої доручено Державній спеціалізованій установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України, а на вирішення експерта поставленні питання про те:
- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09.10.2025 року на адресу суду від Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України із супровідним листом від 02.10.2025 року № 3490-11 (а.с.61) надійшов висновок експерта № 840, складений за результатом проведення експертизи в період 07.08.2025 року по 30.09.2025 року, згідно підсумку якого відповідно до законів успадкування, генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу від матері і один - батька. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зразка рідкої крові дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено: в генотипі дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені алелі, які не простежуються в генотипі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ураховуючи зазначене суд вважає, що відсутність кровного споріднення між особою, записаним батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доведено належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом висновком експерта за результатом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка на сьогодні є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.
При цьому, обставин, передбачених ч.5 ст. 136 СК України, судом в ході судового розгляду не було встановлено, оскільки зі змісту копії спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.02.2023 року (а.с.36) вбачається те, що сама ОСОБА_2 як мати дитини підтверджувала обставину того, що саме ОСОБА_1 є батьком народженої нею дитини, а відтак суд вважає, що зазначене є свідченням того, що на той час ОСОБА_1 дійсно не знав, що не є батьком цієї дитини.
Ураховуючи вищевикладене та прийняте судом визнання позову відповідачем суд вважає, що позов в частині основної позовної вимоги про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини є обґрунтованим, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
- щодо позовної вимоги про зобов'язання органу ДРАЦС вчинити певні дії:
Окрім основної позовної вимоги позивачем в пред'явленому позові також було заявлено похідну позовну вимогу про зобов'язання Балтського відділу ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану народження ОСОБА_4 та видати нове Свідоцтво про народження на ОСОБА_5 .
Водночас із цим позивач не пред'являв позову до Балтського ВДРАЦС, оскільки при поданні своєї позовної заяви до суду не визначав в ній останній як відповідача у справі, а натомість визначив його лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Внаслідок чого протягом судового розгляду справи Балтський ВДРАЦС користувався процесуальними правами виключно наявними у третьої особи, а не сторони у справі (відповідача).
Тому судом за результатом розгляду справи також не може бути ухвалено рішення про зобов'язання органу ДРАЦС вчинити певні дії.
Таким чином суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині позовної вимоги, яка стосується органу ДРАЦС, але не була до нього пред'явлена.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що саме дане рішення суду про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, згідно підпункту 2.13.1 пункту 2.13 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, є підставою для здійснення відповідним органом ДРАЦС для вчинення певних дій і лише в разі протиправної відмови у виконанні цих дій у позивача виникне право на звернення до суду з позовною заявою про зобов'язання вчинити дії.
- щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем за подання до суду позовної заяви про оспорення батьківства був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ № 10015/0395 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 11.06.2025 року № 1 (а.с.1).
Таким чином 50 відсотків судового збору, які складають 605,60 грн, підлягають поверненню позивачу на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений останнім за подання позовної заяви до суду.
Ураховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягненню з неї на користь позивача підлягає 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 200, 206, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 136 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Ніла Хасевича, 24, про оспорювання батьківства задовольнити частково.
Виключити з актового запису про народження № 118 від 07.08.2018 року вчиненого (складеного) Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог про зобов'язання органу державної реєстрації актів цивільного стану вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 50 відсотків судового збору, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору, за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ № 10015/0395 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 11.06.2025 року № 1, в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко