Справа №583/1828/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В.
Номер провадження 33/816/11/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
19 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/1828/22 за апеляційною скаргою захисника СОБИНИ П. М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.02.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1
визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Собини П. М.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник СОБИНА П. М. просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки дії поліцейських є протиправними, тому всі подальші дії поліцейських щодо огляду ОСОБА_2 є незаконними, вона не погоджувалась проходити огляд на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного засобу, однак вимушена була його пройти через реальне побоювання за власне життя, так як поліцейські із застосуванням сили помістили її до службового автомобіля та відвезли від місця зупинки т/з, посилаючись на те, що везуть її до відділку поліції, а фактично примусили її в категоричній формі до проходження огляду за допомогою газоаналізатора Драгер, застосувавши при цьому раніше використаний мундштук, що ставить під сумнів результат такого огляду.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.02.2023 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування т/з строком на один рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 05.12.2022 о 01:58 в м. Охтирка, Сумської області, на вул. Івана Кожедуба (Котовського), 2, керувала т/з ВАЗ 21099, д. н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними тестування за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер», показники алкоголю - 1,51 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та її захисника Собини П. М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали даної справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 074923 від 05.12.2022, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_2 керувала т/з в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- роздруківкою результату тестування «Alcotest 7510», згідно якої показники алкоголю у водія ОСОБА_2 становили 1,51 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де також вказано про позитивний результат проходження огляду ОСОБА_2 (1,51 проміле) та підписано останньою;
- відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини керування ОСОБА_2 т/з, встановлення поліцейськими її особи, виявлення у останньої під час спілкування з поліцейськими ознак алкогольного сп'яніння і вимога поліцейських щодо огляду, проходження ОСОБА_2 відповідного огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою, результат огляду - 1,51 проміле, згода водія з результатом огляду.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певної події, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських для забезпечення проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю водія ОСОБА_2 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.
Зокрема, на відеозаписах зафіксовано рух т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , зупинка т/з, під час спілкування ОСОБА_2 і поліцейських у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_2 погодилася пройти огляд на місці зупинки т/з, однак спочатку лише імітувала продуття. Після неодноразових спроб продути в прилад Драгер погодилася пройти огляд в закладі охорони здоров'я, але дорогою до закладу охорони здоров'я повідомила поліцейським, що хоче продути в прилад Драгер ще раз. Після продуття, прилад показав 1,51 проміле, ОСОБА_2 при цьому погодилася з ним і вже на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я не наполягала. В подальшому, поліцейським був складений і сам протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зі змістом якого було ознайомлено останню.
Тобто, недотримання водієм ОСОБА_2 імперативних вимог ПДР цілком логічно завершилось складанням відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - керування особою т/з у стані сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, необхідно зауважити, що саме Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3).
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до водія ОСОБА_2 про зупинку т/з і проходження огляду на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури огляду, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Що стосується доводів апеляційної скарги про неправомірні дії поліцейських щодо з'ясування особи водія та протиправність вимоги про проходження нею огляду на стан сп'яніння, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним вище доказам.
При апеляційному розгляді справи не було встановлено очевидної протиправності дій поліцейських щодо встановлення особи, яка керувала т/з ВАЗ 21099, д. н. з. НОМЕР_1 , їх непредставлення (ненадання службового посвідчення). При цьому із відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських не убачається, що останні були налаштовані у будь-який спосіб притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, або на неї був чинений тиск з боку поліцейських. Навпаки дії ОСОБА_2 та її поведінка свідчать, що вона всіляко намагалася уникнути адміністративної відповідальності, спочатку просто не надавала для огляду посвідчення водія з метою встановлення її особи, а потім почала поводити себе зухвало та агресивно, хоч поліцейський назвав свої прізвище, посаду та спеціальне звання, а також пред'явив службове посвідчення, заборонивши лише останній знімати його на відео.
Зафіксовані на відеозаписі події надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які, на думку апеляційного суду, діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності ЗУ «Про національну поліцію» щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер.
Крім того, відповідно п. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_2 таким правом не скористалася, не вказала заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при проходженні огляду та складанні відносно неї протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також маючи сумніви у правомірності дій поліцейських, не оскаржила їх дії у встановленому законом порядку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керувала т/з у стані алкогольного сп'яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.02.2023 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника СОБИНИ П. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов