Номер провадження: 22-ц/813/4146/25
Справа № 505/2781/18
Головуючий у першій інстанції Івінський О. О.
Доповідач Комлева О. С.
21.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Осокіна Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2023 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Івінського О.О., повний текст ухвали складений 26 жовтня 2023 року,у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
В провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2019 року позов ОСОБА_2 задоволений. Визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
10.01.2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2023 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення задоволена. Заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2019 року скасовано та призначено підготовче судове засідання по справі.
25.10.2023 року адвокат Ягничук О.В., представник ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.10.2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито.
Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Осокін С.Ю., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду іншим складом суду, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду заяви про закриття провадження не було витребувано із нотаріальної контори спадкову справу, через що, не з'ясовано наявність спадкоємця у померлої ОСОБА_2 , яким є апелянт - ОСОБА_1 , який не був залучений до розгляду справи.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 січня 2025 року визначено склад колегії суддів - Дришлюк А.І. (доповідач), Драгомерецький М.М., Громік Р.Д. (а.с. 212 т. 1).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційна скарга адвоката Осокіна С.Ю., представника ОСОБА_1 залишена без руху (а.с. 213-215 т. 1).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Осокіна С.Ю., представника ОСОБА_1 (а.с. 219-221 т. 1).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року справа за апеляційною скаргою адвоката Осокіна С.Ю., представника ОСОБА_1 призначена до розгляду (а.с. 222 т. 1).
У зв'язку із відрахуванням судді Дришлюка А.І. зі штату Одеського апеляційного суду у зв'язку з припиненням повноважень судді (смерть), відповідно до наказу голови Одеського апеляційного суду № 66-щс від 11.04.2025 року, з урахуванням п. 3.9 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених зборами суддів Одеського апеляційного суду 28.03.2025 року (зі змінами), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року було визначено інший склад суду та справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів(а.с. 1, 2, 4 т. 2).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2025 року цивільна справа за апеляційною скаргою адвоката Осокіна С.Ю., представника ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду (а.с. 5 т. 2).
В судове засідання призначене на 21 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 29, 30, 32-33 т. 2).
До суду від адвоката Магури О.В., представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутністю заявника (а.с. 33-36 т. 2).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Осокіна С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2019 року позов ОСОБА_2 задоволений. Визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
10.01.2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою суду задоволена, заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2019 року скасовано, справа призначена до розгляду.
Під час розгляду справи, 25.10.2023 року адвокат Ягничук О.В., представник ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини, що склалися між позивачкою та відповідачами про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, допускають правонаступництво, однак до суду жодних клопотань щодо залучення в якості правонаступника після смерті ОСОБА_2 не надходило, спадкова справа щодо майна померлої до суду не надходила, тому встановити правонаступників після смерті позивачки не можливо.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
У разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи (частина перша статті 55 ЦПК України).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини визначені в статті 1219 ЦК України.
У постанові від 18 січня 2023 року в справі № 752/16818/18 Верховний Суд зробив висновок, що процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Проте процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи суду потрібно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для подання позовної заяви щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням ОСОБА_2 слугувало те, що позивачка після смерті чоловіка, як спадкоємиця фактично прийняла спадщину у вигляді кімнати № НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані відповідачі, які є її онуками. Проте у вказаній кімнаті відповідачі ніколи не мешкали та не проживали. Оскільки, на прохання позивачки анулювати реєстрацію проживання відповідачі не реагували, позивачка просила суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірною кімнатою.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, ОСОБА_3 зазначав, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наданої ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2019 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме земельної ділянки площею 0,2450 га з кадастровим номером 5122983800:02:001:0013, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, є її син ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину.
Однак, суд першої інстанції зазначивши, що спірні правовідносини, що склалися між позивачкою та відповідачами про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, допускають правонаступництво, не вчинив жодних дій щодо встановлення спадкоємців померлої ОСОБА_2 .
Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки вказаний висновок не узгоджується із вищезазначеними приписами норм права, які регламентують дані правовідносини.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом було зазначено, що спірні правовідносини, що склалися між позивачкою та відповідачами про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, допускають правонаступництво, однак закрив провадження у справі.
Відповідно до приписів п.п. 3,4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Осокіна Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2023 року- скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 31 жовтня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда