Номер провадження: 22-ц/813/6432/25
Справа № 522/16210/23
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Кострицький В. В.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Кострицького В.В.,
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач - Одеська міська рада
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорна Світлана Георгіївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2025 року, ухвалену у складі судді Федчишеної Т. Ю. у приміщенні того ж суду,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни, про визначення часток у праві спільної власності та визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
Короткий зміст обставин справи
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної С. Г., про визначення часток у праві спільної власності та визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 06.07.2000 за реєстровим № 11-12973, їй, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на праві спільної часткової власності належить 324/1000 частин квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 .
Указує, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 .
Після смерті батьків вона звернулася до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної С. Г. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 324/3000 часток квартири АДРЕСА_1 після смерті кожного зі спадкодавців.
З відомостей з КП «БТІ» ОМР, отриманих на її запит, нотаріусом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована за такими особами: 324/1000 - за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а 677/1000 часток - за іншими співвласниками.
Постановами № 231/02-31 від 23.06.2022 та № 18/02-31 від 20.01.2023 державним нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно.
Указує, що підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину стало те, що розміри часток співвласників квартири АДРЕСА_1 в сумі не складають одиницю.
Нотаріус зазначила, що характеристика квартири суттєво змінилася та на даний час не відповідає правовстановлюючим документам. У квартирі АДРЕСА_1 відбувся виділ частки квартири в натурі, унаслідок чого створено окремий об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 та зареєстрована на її ім'я.
Станом на даний час єдиним співвласником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 26.06.2002.
За заявою позивача інженерами КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради проведено розрахунок часток співвласників вказаної квартири, згідно з яким на момент смерті спадкодавців у квартирі мешкали і займали кімнати таких розмірів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - 324/1000; ОСОБА_6 - 189/1000; квартира АДРЕСА_4 виділена та зареєстрована як самостійний об'єкт нерухомості.
За таких умов розрахунок часток співвласників квартири АДРЕСА_1 складає: частка ОСОБА_1 та померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 складає 610/1000 часток квартири; частка ОСОБА_6 складає 390/1000 часток.
За результатом перерахунку частки співвласників квартири АДРЕСА_5 без урахування частки, яка виділена в натурі у вигляді квартири АДРЕСА_3 , в сумі становлять одиницю.
За висновком будівельно-технічної експертизи, проведеної на замовлення позивача, частки померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 610/1000 часток квартири становлять: ОСОБА_3 - 610/3000, ОСОБА_4 - 610/3000 та ОСОБА_1 - 610/3000.
Посилаючись на те, що вона позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права після смерті батьків, просить суд визнати, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 610/1000 частин квартири АДРЕСА_1 становлять: померлої ОСОБА_3 - 610/3000 частин, померлого ОСОБА_4 - 610/3000 частин, ОСОБА_1 - 610/3000 частин; визнати за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , які утворилися в результаті розрахунку часток співвласників квартири; визнати за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на 324/1000 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 610/1000 часток квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни, про визначення часток у праві спільної власності та визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
В обґрунтування рішення суд зазначав, що з позовної заяви ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогами про визначення, що її частка у праві спільної сумісної власності на 610/1000 частин квартири АДРЕСА_1 становить 610/3000 частин та про визнання за нею права власності на 610/3000 часток указаної квартири за результатами розрахунку часток співвласників, пред'явила такі вимоги до Одеської міської ради, яка не є належним відповідачем за цими вимогами, тоді як ОСОБА_6 , як співвласник квартири, до участі у справі як відповідач позивачем не залучалася.
Клопотання про залучення належного відповідача позивач не заявляла.
Отже, суд дійшов висновку, що у цій частині у задоволенні позову слід відмовити з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Також суд першої інстанції вказує, що вимоги позивача про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 права власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 та про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 права власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , ураховуючи в тому числі частки, які підлягають спадкуванню, визначені в заповіті ОСОБА_3 , та відсутність відомостей щодо їх спадкування, зокрема ОСОБА_4 , є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним рішенням 27 червня 2025 року Голосов Юрій Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2025 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що інші спадкоємці після смерті батьків позивача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відсутні, що підтверджується матеріалами спадкових справ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 обґрунтовано зазначила відповідачем Одеську міську раду.
Посилання суду на те, що до участі у справі не залучалась як відповідач співвласник квартири ОСОБА_6 , є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_6 не є учасником спадкових правовідносин, не порушувала права ОСОБА_1 , а рівно навпаки добровільно прийняла участь у перерахунку часток у квартирі, який проведено КП «БТІ» ОМР в порядку досудової підготовки та наданий разом з позовною заявою.
Вказує, що висновки суду про те, що розмір заявленої у позові частки не відповідає фактично успадкованої зроблені внаслідок поверхового дослідження матеріалів справ (спадкової справи), без належного обґрунтування та зазначення розміру, як на думку суду "фактично успадкованої частки".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування, суд залишив не вирішеними позовні вимоги в частині визначення часток у праві спільної сумісної власності, а також в частині визнання за ОСОБА_1 , права власності на 610/3000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які утворилась в наслідок виділу і проведеного розрахунку часток співвласників квартири.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення не подавали, що не заважає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.07.2000 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 11-12973 згідно з розпорядженням від 06 липня 2000 року № 147340, 324/1000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08.09.2021.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.03.2022.
Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Чорної С. Г. від 23 червня 2022 року № 231/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 324/3000 частки квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Роз'яснено право на звернення до суду для вирішення питання про визнання права власності в порядку спадкування.
Зі змісту цієї постанови слідує, що підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом стало те, що, як встановлено нотаріусом, 324/3000 частки квартира АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за кожним, 677/1000 часток - за іншими співвласниками, що не складає одиницю. Зазначено, що характеристика квартири суттєво змінилася та на даний час не відповідає правовстановлюючому документу померлої.
Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Чорної С. Г. від 20.01.2023 № 18/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 324/3000 частки квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 .
Підстави для відмови є аналогічними тим, що викладені у постанові нотаріуса від 23 червня 2022 року № 231/02-31.
Як слідує з позовної заяви позивач зокрема просить визначити, що її частка у праві спільної сумісної власності на 610/1000 частин квартири АДРЕСА_1 становить 610/3000 частин та просить визнати за нею право власності на 610/3000 часток указаної квартири за результатами розрахунку часток співвласників.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що з позовної заяви ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогами про визначення, що її частка у праві спільної сумісної власності на 610/1000 частин квартири АДРЕСА_1 становить 610/3000 частин та про визнання за нею права власності на 610/3000 часток указаної квартири за результатами розрахунку часток співвласників, пред'явила такі вимоги до Одеської міської ради, яка не є належним відповідачем за цими вимогами, тоді як ОСОБА_6 , як співвласник квартири, до участі у справі як відповідач позивачем не залучалася.
Апеляційний суд не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободичи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Правовідносини, пов'язані зі спадкуванням та захистом права власності, врегульовані ЦК України.
Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває право власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Тобто, право спадкоємця є похідним від прав, які існували у спадкодавця на момент відкриття спадщини та успадкувати можливо тільки те майно, яке належало спадкодавцю на час смерті.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 жовтня 2022 року у справі №452/1417/19 (провадження 61-6597св22).
У справі, що переглядається предметом позову є визнання за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , які утворилися в результаті розрахунку часток співвласників квартири визнання за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 ; визнання за ОСОБА_1 право власності на 610/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Доведеним наявними у матеріалах справи та не спростований є той факт, що єдиним спадкоємцем вказаного вище нерухомого майна є ОСОБА_1 , яка не має можливості здійснити оформлення права власності на спадкове майно внаслідок відмови нотаріуса у видачі свідоцтва на право на спадщину.
Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Чорної С. Г. від 23 червня 2022 року № 231/02-31 та Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Чорної С. Г. від 20.01.2023 № 18/02-31, були встановлені наступні обставини.
09 червня 2022 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, Чорною С.Г. заведена спадкова справа № 2315/2022, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з матеріалами спадкової справи, спадкоємцем за заповітом є його донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
27 жовтня 2021 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, Чорною С.Г. заведена спадкова справа № 5315/2021, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з матеріалами спадкової справи, спадкоємцем за заповітом є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
В заяві ОСОБА_1 вказала, що до складу спадкового майна входить 324/3000 частки квартири під АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 06 липня 2000 року за реєстровим № 11-12973, право власності на яку зареєстровано Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 27.08.2000 року за р № 295 у реєстровій книзі № 375пр, на сторінці 92, згідно якого за ОСОБА_4 зареєстровано 324/3000 частки вищевказаної квартири, 324/3000 за ОСОБА_3 , 324/3000 за ОСОБА_1 , 677/1000 часток за іншими співвласниками, що не складає одиницю.
Згідно п. 3.2. Інструкції про проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України 18.06.2007 року, № 55, право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні складати одиницю.
У вищевказаному випадку об'єкт, часткою якого володів ОСОБА_4 , цей час одиницю не складає і нотаріусу не відомо на частку від чого має бути видана спадщина.
Таким чином, характеристика об?єкта суттєво змінилась та на цей час не відповідає правовстановлюючому документу померлої. Саме технічна інвентаризація встановлює з певний період часу після первинної інвентаризації об?єкта. Згідно статті 364 Цивільного України 2003 року співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній ч власності з додержанням встановленого порядку поділу спільного майна ( ст. ст. 183, 367 Цивільного кодексу України, пункти 1.1-2.7 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунок об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55).
Приватним нотаріусом рекомендовано вирішити питання щодо визнання права власності на спадщину та реєстрацію права власності на спадкове майно в судовому порядку, у зв'язку з чим позивачка і звернулася до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Таким чином, законодавець чітко визначив порядок виділу частки з спільної часткової власності з обов'язковою домовленістю між співвласниками.
У положеннях п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до п. 1 Інструкції щодо поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) вона визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об'єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб'єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі суб'єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до пунктів 3.1. - 3.4 Інструкції розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна.
У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів.
Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.
За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.
При розрахунку частки кожного співвласника в будинку необхідно визначити всю внутрішню площу будинку, а також площу, яка належить кожному співвласнику окремо відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127.
Відповідно задля належного визначення часток власності, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась із заявою до КП «Бюро технічної інвентаризації».
Як слідує з розрахунку часток співвласників квартири АДРЕСА_1 , проведеного за заявою позивача ОСОБА_1 інженерами КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 25129/3609/08-01 від 12.06.2023, у квартирі мешкають два власника і займають кімнати таких розмірів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (померла), ОСОБА_4 (помер) - 324/1000 коридору - 1 площею 4,6 кв. м., житлова кімната - 4 площею 15,5 кв. м., житлова кімната - 4а площею 8, 5 кв. м., коридор - 4 б площею 4,1 кв. м., коридор - 6 площею 3,6 кв. м., 324/1000 кухні - 8 площею 13,3 кв. м., 324/1000 туалету - 5 площею 0,5 кв. м.
ОСОБА_6 : 189/1000 коридору - 1 площею 4,5 кв. м., житлова кімната -5 площею 17,5 кв. м., коридор - 7 площею 1,8 кв. м., 189/1000 кухні - 8 площею 13,3 кв. м., 189/1000 туалету - 5 площею 0,5 кв. м. 488/1000 частини зазначеної комунальної квартири АДРЕСА_5 виділена та зареєстрована як самостійний об'єкт нерухомості - кв. АДРЕСА_3 .
Комунальна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 69,3 кв. м., складається з трьох житлових кімнат площею 41,5 кв. м.
За цих умов розрахунок часток співвласників квартири АДРЕСА_1 складає: частка ОСОБА_1 та померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 складає 610/1000 частин квартири; частка ОСОБА_6 складає 390/1000 часток.
За результатом перерахунку частки співвласників квартири АДРЕСА_5 без урахування частки яка виділена в натурі у вигляді квартири АДРЕСА_3 , в сумі становлять одиницю.
За висновком будівельно-технічної експертизи, проведеної на замовлення позивача, частки померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 610/1000 часток квартири становлять: ОСОБА_3 - 610/3000, ОСОБА_4 - 610/3000 та ОСОБА_1 - 610/3000.
Апеляційний суд звертає увагу, що зважаючи на вище зазначає, висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_6 , як співвласник квартири, повинна була бути залучена до участі у справі позивачем, як відповідач, не є обґрунтованими, адже її інтереси як співвласник не будуть в такому випадку порушенні, оскільки розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2022 року в справі № 280/4/18 у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, в даному випадку Одеська міська рада.
Таким чином, у зв'язку з наданим КП «Бюро технічної інвентаризації» розрахунком часток у квартирі АДРЕСА_1 встановлено, що частка ОСОБА_1 та померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 складає 610/1000. За висновком будівельно-технічної експертизи частки померлих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 610/1000 часток квартири становлять: ОСОБА_3 - 610/3000, ОСОБА_4 - 610/3000 та ОСОБА_1 - 610/3000.
Відповідно ОСОБА_1 має право на частку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.
Тобто та частка у праві власності на домоволодіння, яка належала спадкодавцям (батьку та матері позивачки), а саме - 324/1000 часток була за ними зареєстрована у встановленому порядку, тобто офіційно визнана державою і тому перерахування здійснювалось частки у зв'язку з виділом іншого співвласника домоволодіння в окрему одиницю та перерахована лише та частина, яка вже були зареєстровані, а відтак, офіційно визнані державою.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 має право вимагати визначення за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частки у праві спільної власності, адже не визначення часток призведе до порушення її прав, як спадкоємця.
Позовна вимога про встановлення порядку виконання рішення суду, відповідно до якого рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на 324/1000 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 610/1000 часток квартири АДРЕСА_1 , на думку колегії, є передчасним так як порушує вимоги стадійності і не заважає праву позивача на відповідне звернення з моменту набрання рішенням законної сили.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції не правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і не надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права та позбавляє позивача права на мирне володіння майном.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення частково.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Голосова Юрія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни задовольнити частково.
Визначити, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на 610/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_3 (померлої) - 610/3000 частин; ОСОБА_4 (померлого) - 610/3000 частин; ОСОБА_1 - 610/3000 частин.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 610/3000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які утворилась в результаті розрахунку часток співвласників квартири.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 610/3000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 610/3000 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко