Номер провадження: 22-ц/813/6776/25
Справа № 522/15818/22
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
16.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 07 липня 2025 року,
за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, особи, які беруть участь у справі: стягувач - ОСОБА_2 , у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, особи, які беруть участь у справі: стягувач - ОСОБА_2 , посилаючись на те, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, 08 лютого 2024 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення, яке постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року змінено, доповнено перехідним режимом (згідно висновку Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №01-11/782/1вих від 06.06.2023).
Посилається, що 30.05.2025 року Приморським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист № 522/15818/22 про встановлення батькові ОСОБА_2 такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , враховуючи стан здоров?я дітей, дотриманням дітьми режиму відвідування навчально-виховних закладів, гуртків, секцій, без присутності матері ОСОБА_1 , але з обов?язковим повідомленням матері про місце перебування дітей: кожен перший, третій вівторок місяця з 16:00 год. до 18:00 год., кожен другий, четвертий четвер місяця з 16:00 год. до 18:00 год., перша, третя субота кожного місяця з 12:00 год. до 19:00 год., друга, четверта неділя кожного місяця з 16:00 год. до 20:00 год.; 01 січня та на Різдво з 12:00 год. до 17:00 год.; ??в день народження кожного з дітей за особистим бажанням кожної дитини щодо часу та місця проведення дня народження з батьком; ??кожні 2 (дві) доби весняних, зимових, осінніх канікулів та 1 (один) місяць літніх канікулів.
Постановою головного державного виконавця Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) Офіцерової Л.Л. від 09.06.2025 відкрито виконавче провадження №78297016 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
30.05.2025 Приморським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист № 522/15818/22 про визначення способів участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , враховуючи стан здоров?я дітей, розпорядок дня дітей, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дітей: ??кожну другу та четверту суботу місяця з 10.00 до 17.00 за згодою дітей, у присутності матері, до налагодження стосунків; ?кожну першу та третю неділю місяця з 10.00 до 17.00 за згодою дітей, у присутності матері до налагодження стосунків; ??у дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, враховуючи стан здоров?я та інтереси дітей терміном у 2 (два) місяці.
Постановою головного державного виконавця Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) Офіцерової Л.Л. від 09.06.2025 відкрито виконавче провадження №78297213 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
18.06.2025 головним державним виконавцем Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв?язку з відкликанням ОСОБА_2 поданого ним виконавчого листа.
Зазначає, що станом на теперішній час, на примусовому виконання у Приморському ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист №522/15818/22, виданий 30.05.2025 року Приморским районним судом міста Одеси, виконавче провадження №78297016.
Проте, вказаний виконавчий лист не підлягає виконанню на даний час, оскільки ще не минув двомісячний термін перехідного режиму, встановлений постановою апеляційного суду від 20.02.2025, який передбачав, що протягом двох місяців зустрічі батька із дітьми повинні відбуватись в присутності матері та до налагодження стосунків з дітьми.
ОСОБА_1 вважає, що оскільки період виконання рішення суду першої інстанції ще не настав, так як батьком не дотримано строку перехідного періоду налагоджування стосунків з дітьми, який був встановлений апеляційним судом, але при цьому існує чинний виконавчий лист щодо виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси, по якому відкрите виконавче провадження, то єдиним способом захисту порушеного права заявника є звернення із заявою про визнання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 522/15818/22, виданий 30.05.2025 року Приморським районним судом міста Одеси про встановлення батькові ОСОБА_2 такого способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , враховуючи стан здоров?я дітей, дотриманням дітьми режиму відвідування навчально-виховних закладів, гуртків, секцій, без присутності матері ОСОБА_1 , але з обов?язковим повідомленням матері про місце перебування дітей: кожен перший, третій вівторок місяця з 16:00 год. до 18:00 год., кожен другий, четвертий четвер місяця з 16:00 год. до 18:00 год., перша, третя субота кожного місяця з 12:00 год. до 19:00 год., друга, четверта неділя кожного місяця з 16:00 год. до 20:00 год.; ??01 січня та на Різдво з 12:00 год. до 17:00 год.; ??в день народження кожного з дітей за особистим бажанням кожної дитини щодо часу та місця проведення дня народження з батьком; ?кожні 2 (дві) доби весняних, зимових, осінніх канікулів та 1 (один) місяць літніх канікулів.
Приморський районний суд міста Одеси ухвалою від 07 липня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №522/15818/22 від 30.05.2025 таким, що не підлягає виконанню - відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 року про відмову у визнанні виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, по справі №522/15818/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про визнанні виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом постановою від 20.02.2025 року по справі №522/15818/22 змінено рішення суду першої інстанції та визначено двомісячний перехідний період зустрічей батька із дітьми для налагодження стосунків, під час якого зустрічі мають проводитись у присутності матері. На виконання перехідного періоду, встановленого апеляційним судом, ОСОБА_2 отримав у Приморському районному суді міста Одеси 2 (два) виконавчі листа: і на виконання рішення суду першої інстанції і на виконання рішення суду апеляційної інстанції. По обом виконавчим листам були відкриті виконавчі провадження. Проте, зловживаючи своїми процесуальними правами стягувача, ОСОБА_2 відкликав виконавчий лист, який був виданий на виконання постанови Одеського апеляційного суду та залишив на виконанні лише рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на думку скаржника, стягувач ОСОБА_2 , фактично, нівелював та спотворив рішення апеляційного суду, оскільки тепер головний державний виконавець повинен виконувати лише рішення суду першої інстанції, яке не передбачає перехідного періоду, встановленого апеляційним судом.
У зв'язку з цим, вважає, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення Приморського районного суду від 08.02.2024 не підлягає виконанню до того моменту, поки не буде виконано у повному обсязі постанова Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 та не буде налагоджено стосунки батька із дітьми протягом 2 (двох) місяців, у присутності матері.
Зазначає, що батьком не пройдено «перехідний період» налагодження стосунків із дітьми у присутності матері, який є обов'язковим саме для забезпечення прав, інтересів та психічного здоров'я дітей. Такий період не є правом ОСОБА_2 , а є його обов'язком задля забезпечення прав та інтересів дітей. Перекладання судом першої інстанції цього обов'язку на скаржника суперечить суті постанови апеляційного суду та грубо порушує права та інтереси дітей, а тому є недопустимим.
Вважає, що оскільки період виконання рішення суду першої інстанції ще не настав, так як батьком не дотримано строку перехідного періоду налагоджування стосунків з дітьми, який був встановлений апеляційним судом, але при цьому існує чинний виконавчий лист щодо виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси, по якому відкрите виконавче провадження, то єдиним способом захисту порушеного права заявника є звернення із заявою про визнання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає виконанню до того моменту, поки не буде виконано постанову апеляційного суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.07.2025 року ОСОБА_2 роз'яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 29.07.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ОСОБА_2 отримав 29.07.2025 року та 21.07.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що суд апеляційної інстанції, встановлюючи перехідний період, виходив із презумпції добросовісності саме ОСОБА_1 , помилково сподіваючись на її щире сприяння у налагодженні контакту батька з дітьми. Однак суд не міг передбачити, що ОСОБА_1 із самого початку не мала наміру виконувати судове рішення, а формулювання “за згодою дітей, у присутності матері» буде нею цинічно використане як інструмент повного блокування батьківських прав. Таке трактування рішення з боку ОСОБА_1 є прямим зловживанням та свідомим саботажем його виконання, що суперечить чинному законодавству. Її дії спрямовані не на захист інтересів дітей, а на фактичне усунення батька з їхнього життя, з використанням маніпулятивних методів і підміни понять.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та просили задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду першої інстанції від 08.02.2024 набрало законної сили 20.02.2025 та є обов?язковим для виконання боржником ОСОБА_1 , а враховуючи доповнення апеляційним судом рішення "перехідним періодом" строком на 2 місяці, виконання рішення суду першої інстанції є обов?язковим в частині встановлення батькові способу участі у вихованні та спілкуванні з синами без присутності матері, після чого перейти до виконання рішення суду першої інстанції від 08.02.2024. Зазначив, що виконання цього рішення покладено саме на ОСОБА_5 як боржника, а не на ОСОБА_2 , як стягувача. До того ж так званий перехідний період закінчився 20.04.2025, тобто задовго то того як ОСОБА_2 відкликав відповідний виконавчий лист, разом із тим, стягувач може і не пред?являти цей виконавчий лист до виконання, оскільки він є стягувачем. Суд першої інстанції дійшов висновку, що немає жодних інших підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №522/15818/22, виданий для виконання рішення суду першої інстанції від 08.02.2024, визнання цього виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню має за мету позбавити батька бачитись дітьми, тобто порушить інтереси як дітей, так і батька. Судом не встановлено підстав за яких в боржника відсутній обов?язок виконувати зазначене рішення суду, незважаючи на "перехідний період".
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року у справі №522/15818/22 зобов'язано ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та надавати можливість вільного спілкування батька з синами засобами телефонного зв?язку, побачень з дітьми. Зобов?язано ОСОБА_5 повідомляти ОСОБА_2 про зміну місця проживання дітей засобами телефонного зв?язку або безпосередньо усно. Встановлено батькові ОСОБА_2 такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми синами, враховуючи стан здоров?я дітей, дотриманням дітьми режиму відвідування навчально-виховних закладів, гуртків, секцій, без присутності матері ОСОБА_1 , але з обов?язковим повідомленням матері про місце перебування дітей: кожен перший, третій вівторок місяця з 16:00 год. до 18:00 год., кожен другий, четвертий четвер місяця з 16:00 год. до 18:00 год., перша, третя субота кожного місяця з 12:00 год. до 19:00 год., друга, четверта неділя кожного місяця з 16:00 год. до 20:00 год.; 01 січня та на Різдво з 12:00 год. до 17:00 год.; ??в день народження кожного з дітей за особистим бажанням кожної дитини щодо часу та місця проведення дня народження з батьком; ?кожні 2 (дві) доби весняних, зимових, осінніх канікулів та 1 (один) місяць літніх канікулів.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року рішення суду першої інстанції від 08.02.2024 змінено шляхом його доповнення перехідним режимом наступного змісту: визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом встановлення систематичних зустрічей, враховуючи стан здоров?я дітей, розпорядок дня дітей, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дітей: ??кожну другу та четверту суботу місяця з 10.00 до 17.00 за згодою дітей, у присутності матері, до налагодження стосунків; ??кожну першу та третю неділю місяця з 10.00 до 17.00 за згодою дітей, у присутності матері до налагодження стосунків; ??у дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, враховуючи стан здоров?я та інтереси дітей терміном у 2 (два) місяці. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
30.05.2025 судом видано два виконавчі листи №522/15818/22 на виконання рішення суду першої інстанції від 08.02.2024 та на виконання постанови апеляційного суду від 20.02.2025 року.
Постановою державного виконавця Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 09.06.2025 відкрито виконавче провадження №78297016 на підставі виконавчого листа про виконання рішення суду першої інстанції (стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_7 ).
Постановою від 09.06.2025 року було відкрито виконавче провадження № 78297213 на підставі виконавчого листа про виконання рішення суду апеляційної інстанції (стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_8 ).
Постановою державного виконавця від 18.06.2025 року за заявою стягувача ОСОБА_2 повернуто виконавчий документ стягувачу у ВП № 78297213, у зв?язку з його відкликанням 12.06.2025 року.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_7 посилалась на відсутність підстав виконання рішення суду першої інстанції від 08.02.2024 року, у зв'язку з не виконання постанови Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року, через відкликання ОСОБА_2 12.06.2025 року виконавчого документу по справі №522/15818/22.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №522/15818/22 від 30.05.2025 таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року у справі №522/15818/22 набрало законної сили та має виконуватись на підставі виданого судом виконавчого листа в порядку, визначеному положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи заявника про те, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення Приморського районного суду від 08.02.2024 року не підлягає виконанню до того моменту, поки не буде виконано у повному обсязі постанова Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року та не буде налагоджено стосунки батька із дітьми протягом 2 (двох) місяців, у присутності матері, не може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Так, на ОСОБА_1 було покладено триваючий обов'язок, яким передбачено забезпечувати періодичну та систематичну участь батька у спілкуванні з дітьми, і з огляду на це він не може бути виконаний разово чи в короткочасний проміжок.
У справі відсутній і факт припинення зобов'язання унаслідок виконання, проведеного належним чином.
Висновок суду першої інстанції про те, що не встановлено підстав за яких в боржника відсутній обов'язок виконувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року, незважаючи на перехідний режим встановлений постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Також колегія суддів зауважує, що посилання скаржника, що проходження перехідного періоду не є правом ОСОБА_2 , а є його обов'язком, встановленим судом апеляційної інстанції до проходження якого ОСОБА_2 не може бачитись та спілкуватись із дітьми без присутності матері, є безпідставними, оскільки як рішенням суду першої інстанції, так і рішенням апеляційного суду визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом встановлення систематичних зустрічей, враховуючи стан здоров?я дітей, розпорядок дня дітей, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дітей, тобто саме на ОСОБА_1 , як боржника та особу з якою проживають діти, покладено обов'язок забезпечити участь ОСОБА_2 у вихованні малолітніх синів.
Разом з тим, відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Апеляційним судом не встановлено, що виконавчий лист видано помилково, передбачені законом підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 07 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко