Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 1-кп/733/45/25
Єдиний унікальний №733/2409/24
Іменем України
31 жовтня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
секретарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня у режимі відеоконференції кримінальне провадження за № 12022270330000651 від 04 серпня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарськ-Волинський Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,
установив:
Вантажний транспортний автомобіль марки «МАЗ» модель 6317, номер шасі - НОМЕР_1 , військовий реєстраційний номер НОМЕР_2 16.02.2018 року прийнятий на баланс військової частини НОМЕР_3 та допущений до експлуатації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2022 року № 61 старшого сержанта ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 1 автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по технічній частині) від 19.04.2022 року № 10 автомобіль марки «МАЗ» модель 6317, 2017 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , військовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , закріплено за старшим механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 1 автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 старшим сержантом ОСОБА_6 .
Відповідно до дорожнього листа № 1404 від 07.06.2022 року старший механік відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 1 автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_6 виконував службові обов'язки та в якості водія транспортного засобу автомобіль марки «МАЗ» модель 6317, номер шасі - НОМЕР_1 , військовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення військового майна з АДРЕСА_2 до м. Чернігів.
Так, 07.06.2022 року приблизно о 14-50 год старший механік відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 1 автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_6 , перебуваючи при виконанні обов'язків військової служби, керуючи закріпленою за ним транспортною машиною «МАЗ» модель 6317, військовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Р-68 сполученням Ічня - Талалаївка, по об'їзній дорозі на західній околиці м. Ічня, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, будучи водієм транспортної машини, не обрав безпечної швидкості руху, не зупинив транспортний засіб, не переконався у відсутності небезпеки для руху чи перешкоди, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу між транспортним засобом марки «ЗИЛ» модель ММЗ 554М, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «ЗИЛ» модель ММЗ 554М, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу марки «ЗИЛ» модель ММЗ 554М, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітини, закритого перелому 6-го ребра зліва, лівобічного пневмотораксу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної травми лоба, саден обличчя, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, на строк понад 21 добу.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. 12.3. та 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що стало причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з її наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_7 подане письмове клопотання, підтримане обвинуваченим ОСОБА_6 , про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_4 також подав письмову заяву, в якій просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Будь-яких претензій до обвинуваченого немає.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заяву потерпілого та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з тим, що родовими ознаками правопорушення за ч. 1 ст. 415 КК України є військовий злочин та порушення правил водіння або експлуатації машин. Це означає, що діяння стосується правил водіння та експлуатації транспортних засобів, що перебувають у підпорядкуванні або під контролем Збройних Сил України, а також інших військових формувань.
Враховуючи викладене, суд на виконання вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, невідкладно зупинивши проведення інших процесуальних дій, перейшов до розгляду клопотання.
Заслухавши думку прокурора, проаналізувавши доводи викладені у заяві потерпілого та клопотанні обвинуваченого, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів (ст. 12 КК України) та є необережним злочином.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 415 КК України, які виразилися у порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Шляхом опитування обвинуваченого та викладених доводів потерпілого судом встановлено, що сторони примирилися, обвинувачений раніше не судимий, відшкодував потерпілому збитки, в якого претензії до ОСОБА_6 відсутні.
ОСОБА_6 не оспорює правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 415 КК України, а відтак діяння, яке поставлено йому у провину, дійсно мало місце, вчинено ним, отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Також судом установлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України та наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті кримінального провадження.
Оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, у разі її згоди, є обов'язковим, при цьому обвинувачений у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, суд вважає наявними всі правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття стосовно нього кримінального провадження.
Суд відхиляє доводи прокурора про відсутність підстав для закриття кримінального провадження згідно ст. 46 КК України, оскільки дійсно потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 примирилися, збитки потерпілому відшкодовані. Разом з тим, потерпілою стороною військова частина, де проходив службу обвинувачений, не визнавалася, автомобіль якої ОСОБА_6 відремонтував.
У даному кримінальному провадженні потерпілим заявлені вимоги про стягнення з обвинуваченого на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 42 000 грн.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Долучені потерпілим документи, на переконання суду, підтверджують витрати на правову допомогу в заявленому ним розмірі 42 000 грн, які є співмірними з обсягом наданих послуг адвокатом, та узгоджується з укладеним між адвокатом та потерпілим договором про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 51, 52), а тому такі витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.
Також з ОСОБА_6 у дохід держави слід стягнути витрати за проведення судових експертиз у розмірі 3 020,48 грн.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 44, 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, 286, 288, 350, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 3 020 (три тисячі двадцять) гривень 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішенням судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1