31.10.2025
Справа № 642/4307/25
Провадження № 1-кп/642/501/25
31 жовтня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025221220000785 від 03.06.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дворічний Кут Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, засудженого 02.08.2018 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
На розгляді у Холодногірському районному суді міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221220000785 від 03.06.2025 за обвинуваченнямОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
31.10.2025 у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а також продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор вказує у клопотаннях, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.06.2025, близько 14 годин, маючи умисел на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечним для здоров?я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи неподалік будинку 71, який розташований по вул. Волонтерській в м. Харкові, побачили потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою похилого віку, на шиї в якої помітили золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,76 грам, з кулоном 583 проби круглої форми в середині роза з листком, без каміння вагою 1,41 грам, та стали стежити за останньою, допоки вона не зайшла в сквер та присіла на лавку, будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану на території У країни починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв?язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015».
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в 14 год. 19 хв. діючи умисно, корисливих мотивів, з метою нападу для незаконного заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, яке є небезпечним для здоров?я особи, з метою незаконного особистого збагачення, суб?єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, в умовах воєнного стану, достеменно знаючи, що у потерпілої ОСОБА_8 на шиї мається золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,76 грам, з кулоном 583 проби круглої форми в середині роза з листком, без каміння вагою 1,41 грам, заздалегідь приготувавши балон зі сльозогінним газом «Терен - 4», підійшли в сквер поблизу буд. № 71, по вул. Волонтерській в м. Харкові, де знаходилась потерпіла ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій спільний прямий умисел, направлений на вчинення розбійного нападу із застосуванням насильства небезпечного для здоров?я особи, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь розподіливши злочинні ролі щодо обсягу вчинення спланованих дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, направленого на заволодіння майном потерпілої шляхом розбою, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, ОСОБА_5 виконуючи свою злочинну роль, знаходився неподалік, з метою спостереження за оточуючою обстановкою, та недопущення їх викриття сторонніми особами, що забезпечить їм можливість швидко та непомітно покинути місце вчинення злочину, в цей час ОСОБА_4 скориставшись тим що потерпіла ОСОБА_8 сидить на лавці та розмовляє по телефону, підійшов ззаду до потерпілої та шляхом ривка рукою зірвав з шиї ланцюжок 585 проби вагою 6,76 грам, на лом металу вартістю 17402 гривні 81 копійка, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи № 8296 від 10.06.2025, та кулон 583 проби в середині роза з листком, без каміння, вагою 1,41 грам, на лом металу вартістю 3617 гривень 47 копійок, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи №8296 від 10.06.2025.
В свою чергу ОСОБА_8 повернувшись та побачивши нападника, намагалась зупинити останнього, та почала кричати на нього, однак ОСОБА_4 діючи з метою придушення волі останнього до можливого супротиву, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину наявний в нього балончик зі сльозогінним газом «Терен - 4», із застосуванням насильства небезпечного для здоров?я особи, бризнув ним в обличчя потерпілої ОСОБА_8 , тим самим дезорієнтував потерпілу, застосувавши насильство, що є небезпечним для життя та здоров?я особи, яка зазнала нападу, внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-902/2025 від 05.06.2025, потерпілій ОСОБА_8 , були спричинені наступні тілесні ушкодження: опік кон?юктиви правого та лівого ока. Опік кон?юктиви правого та лівого ока утворився, вірогідніше за все, внаслідок подразливої дії хімічного агенту, індивідуальні особливості якого не відобразились. Виходячи із звичайної тривалості порушення анатомічної цілості та функції аналізатору, відсутність даних стосовно зниження зору, вищевказаний опік кон?юктиви правого та лівого ока викликає незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5., 4.6. « Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 21020 гривень 28 копійок, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи № 8296 від 10.06.2025.
Прокурор вказує у клопотанні про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, обставини злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та відомості про його особу свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Законних джерел отримання заробітку він не має, у останнього відсутні стійкі міцні соціальні зв?язки. Крім цього обвинувачений усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв?язку з чим наявний ризик його ухилення від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус обвинуваченого та залишаючись на свободі, останньому відомо місце мешкання важливих свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки законних джерел отримання заробітку він не має, не працевлаштований, обставини кримінального правопорушення в якому він обвинувачується та дані про особу свідчать про його схильність до вчинення протиправних дій, у зв'язку із чим існують достатні підстави вважати, що обвинувачений не бажає вести законний спосіб життя.
З огляду на вказане прокурор вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_4 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Прокурор у клопотанні про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою зазначає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, на думку прокурора, у обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, обставини злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 та відомості про його особу свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Законних джерел отримання заробітку він не має, у останнього відсутні стійкі міцні соціальні зв?язки. Крім цього, обвинувачений усвідомлює незворотність настання покарання, та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв?язку з чим наявний ризик його ухилення від суду. Також обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус обвинуваченого та залишаючись на свободі, останньому відомо місце мешкання важливих свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що законних джерел отримання заробітку обвинувачений не має, не працевлаштований, обставини кримінального правопорушення в якому він обвинувачується та відомості про його особу свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, у зв?язку з чим існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 не хоче вести законний спосіб життя.
З огляду на вказане прокурор вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посилався на обставини, викладені у клопотаннях.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора продовження щодо ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні у питанні щодо задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження щодо нього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав на необґрунтованість ризиків, на які посилається прокурор, зазначив, що має стійкі соціальні зв'язки, а саме те, що він проживає разом із своєю цивільною дружиною та є волонтером. Також обвинувачений ОСОБА_5 просив суд застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, оскільки будинок, розташований за адресою його реєстрації місця проживання зруйнований внаслідок збройної агресії з боку рф.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені, вказав, що потерпіла вже допитана судом, а від допиту свідків прокурор відмовився, також зазначив, що у ОСОБА_5 є стійкі соціальні зв'язки. Просив суд обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання з цивільною дружиною.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4 запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Водночас відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.06.2025 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, який продовжено ухвалами Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.07.2025 та від 15.09.2025.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна.
Матеріали справи та наявні у клопотанні прокурора відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Як ризик, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду варто розцінювати те, що ОСОБА_4 , згідно з ч. 6 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від суду.
Крім того наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, оскільки свідки ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого та йому відомо місце мешкання свідків, а тому, залишаючись на свободі, обвинувачений може незаконно вливати на свідків з метою примушення останніх відмовитись від раніше наданих показань щодо відомих їм обставин, які підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженні.
Також наявний ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На наявність вказаного ризику вказує те, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має законних джерел заробітку, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, поєднаного з насильством, водночас ОСОБА_4 раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти власності, що у своїй сукупності може свідчити про схильність обвинуваченого до вчинення протиправних дій.
На підставі викладеного судом встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
На переконання суду застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Також судом враховано відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, раніше судимий, крім того відомостей щодо наявності в обвинуваченого захворювань, які унеможливлюють його перебування в умовах тримання під вартою, під час розгляду клопотання суду не надано та матеріали справи не містять.
Отже суд із врахуванням всіх обставин справи дійшов висновку про доведеність того, що продовжують існувати ризики, зазначені у клопотанні прокурора, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні ризики, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає недоцільним визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави.
Щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою суд зазначає таке.
Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.06.2025 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, який продовжено ухвалами Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.07.2025 та від 15.09.2025.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна.
Матеріали справи та наявні у клопотанні прокурора відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
Суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, а саме: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 , відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від суду. Також суд в контексті існування вказаного ризику враховує відсутність відомостей щодо наявності в обвинуваченого ОСОБА_5 стійких соціальних зв'язків, а також ту обставину, що, як вбачається з матеріалів справи, він має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та, як зазначає сам обвинувачений, будинок за вказаною адресою зруйнований внаслідок військової агресії з боку рф.
Суд критично ставиться до посилання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника на наявність у нього міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з тим, що останній проживає разом зі своєю цивільною дружиною та зазначає, що відповідно до наявних у суду відомостей ОСОБА_5 неодружений, водночас посилання останнього на те, що в нього є цивільна дружина, не може розцінюватися як наявність в останнього стійкого соціального зв'язку, оскільки позашлюбним стосункам не притаманна така ознака як стійкість, що позбавляє суд можливості врахувати наявність в обвинуваченого таких відносин, як стійкий соціальний зв'язок.
Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що відсутній ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, оскільки прокурор відмовився від допиту свідків, суд зазначає, що попри відмову прокурора від допиту свідків обвинувачений ОСОБА_5 наполягає на їхньому допиті. Крім того питання щодо зміни порядку дослідження доказів та вирішення питання щодо відмови від допиту свідків судом ще не вирішено, а тому вказаний ризик продовжує існувати.
Також наявний ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На наявність вказаного ризику вказує те, що обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, поєднаного з насильством, що в сукупності може свідчити про наявність ризику продовження протиправних дій з боку обвинуваченого.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 , що він займався волонтерською діяльністю, не нівелює наявні ризики.
На підставі викладеного судом встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
На переконання суду застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Також судом враховано відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_5 неодружений, не працює, раніше не судимий, крім того відомостей щодо наявності в обвинуваченого захворювань, які унеможливлюють його перебування в умовах тримання під вартою, під час розгляду клопотання суду не надано та матеріали справи не містять.
Тому із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку про доведеність того, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора, продовжують існувати, та про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, беручи до уваги наявні ризики, відомості, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також з огляду на обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, суд вважає недоцільним визначення обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 29.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 29.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали до 29.12.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 31.10.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_10