Справа № 642/3330/25
Провадження № 2-с/642/118/25
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
17 червня 2025 року Холодногірським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.08.2023 по 01.05.2025 в розмірі 14611,82 грн, а також понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 302,80 грн.
28.10.2025 до суду від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вказаного судового наказу.
В обґрунтування заяви зазначено, що боржник не згоден з вимогами стягувача у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не укладала жодних договорів із ПрАТ «Харківенергозбут» щодо надання послуг з постачання електроенергії та не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку на оскарження судового наказу, в якому просить суд поновити їй строк для подання такої заяви, посилаючись на те, що копію судового наказу від 17.06.2025 вона не отримувала та дізналася про існування такого судового наказу лише 19.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається , з-поміж іншого, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з копією судового наказу направлялося ОСОБА_1 23.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказане поштове відправлення 09.07.2025 повернуто до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні.
Отже матеріали справи не містять відомостей щодо належного вручення ОСОБА_1 копії судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.06.2025 у справі № 642/3330/25, з огляду на що клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали заяви, враховуючи, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, беручи до уваги доводи боржника про наявність спору про право, суддя доходить висновку про задоволення заяви та скасування вказаного судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Щодо вимог заявника ОСОБА_1 в частині стягнення понесених витрат зі сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу суддя зазначає таке.
Порядок розподілу судових витрат встановлений статтями 141, 142 ЦПК України, якими врегульовано порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ у позовному провадженні.
Частиною другою статті 42 ЦПК України встановлено, що в справах наказного провадження учасниками справи є заявник і боржник.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу. Вказаний розділ не визначає порядок відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Крім того ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на стягувача за судовим наказом покладався би обов'язок відшкодування боржнику судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
Враховуючи викладене, вимога заявника про стягнення зі стягувача понесених витрат зі сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 164, 171 ЦПК України, суддя
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.06.2025 у справі № 642/3330/25 за заявою приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.08.2023 по 01.01.2025, в розмірі 14611,82 грн,та понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Роз'яснити стягувачу ПрАТ «Харківенергозбут», що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА