30 жовтня 2025 року
Справа № 642/5514/25
Провадження № 2/642/1913/25
Іменем України
30.10.25 м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Гримайло А.М.,
за участю секретаря - Антонян А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21 червня 2008 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 223. Мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору з відповідачем про місце проживання дитини немає. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у нас відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Вважає, що її з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні.
Враховуючи викладене просить позов задовольнити, а шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.09.2025 провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить розірвати шлюб. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, судові повістки направлялися відповідачу за місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи.
Також на номер телефону відповідача зазначений позивачкою при зверненні до суду направлялися судові виклики у формі смс-повідомлення щодо документу "Судова повістка про виклик до суду в справі", які ОСОБА_2 відповідно довідки про доставку отримав.
Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України неодноразово було розміщено оголошення про розгляд даної справи, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином, але у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
За таких обставин на підставі ст. 223, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.
21 червня 2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №223. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 21.06.2008 серії НОМЕР_1 .
Подружжя від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ).
Шлюбні стосунки між подружжям припинені, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Сторони не створили міцної сім'ї, внаслідок відсутності взаєморозуміння, конфліктів, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не проживають разом та не підтримують сімейних відносин. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, про, що однозначно і категорично ствердив у тексті позовної заяви.
Таким чином причини розірвання шлюбу об'єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторона наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання позивачки надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду стягнути з відповідача, а саме судовий збір 1211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 142, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 21 червня 2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №223 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.М. Гримайло