Справа № 347/1637/25
Провадження № 2/347/897/25
31 жовтня 2025 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Мусорук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
07.08.2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року в сумі 30100 грн. та понесених судових витрат щодо сплати судового збору в сумі 2422,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що згідно умов вказаного кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн. строком на 155 днів, зі сплатою процентів за користування. Позичальник зобов'язувався погашати кредит та сплачувати проценти по кредиту, та повністю погасити заборгованість за кредитом до 03.06.2025 року включно.
Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 30100 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентам в розмірі 12400 грн., по комісії 900,00 грн., додаткова комісія 1800,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не прибув. У позовній заяві міститься прохання про розгляд справи без участі представника позивача, який також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, що перешкоджають розгляду справи від нього не надходило, відзив він не подавав.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомленим про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 31.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 31.12.2024 року, яку підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E229»,надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону, та за допомогою електронного підпису, укладено кредитний договір №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Сума кредиту 10000 грн. Строк, на який надається кредит 155 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту 03.06.2024 року.
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5375-41XX-XXXX-2518 (п.п. 2, 3, 4 Заявки).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. п. 5, 7 Заявки).
Відповідно до п.8 Заявки комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000 грн. підтверджено довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», а саме кошти перераховано 31.12.2024 13:27:47 на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки 5375411510172518, призначення платежу: видача за договором № 31.12.2024-100000004.
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі (заявці) №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 10000 грн. строком на 155 днів, тобто до 03.06.2025 року, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти і комісію за користування ними, розмір яких визначений договором. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачено.
У підписаному відповідачем кредитному договорі №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року визначена сума кредиту, проценти, комісія за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, неустойка. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 , зокрема складається із 10000 грн. - основного боргу, 12400 грн. - процентів, 900,00 грн. - комісії за надання кредиту, 1800,00 грн. - комісії за обслуговування, 5000 грн. - неустойки.
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн., водночас ОСОБА_1 , отримавши кредит, зобов'язання за договором №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року не виконав.
Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд приходить до висновку, що вимоги позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості, що складається з: 10000 грн. - основного боргу, 12400 грн. - процентів, 900,00 грн. - комісії за надання кредиту, 1800,00 грн. - комісії за обслуговування, за період з 31.12.2024 року по 03.06.2025 року, є підставними та підлягають задоволенню.
Водночас, щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 5000 грн. неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, стягнення 5000 грн. неустойки за кредитним договором №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого ТОВ «Споживчий центр» судового збору в розмірі 2020,04 грн.
На підставі ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою:АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №31.12.2024-100000004 від 31.12.2024 року в сумі 25100 (двадцять п'ять тисяч сто) гривень, з яких 10000 грн. - основного боргу, 12400 грн. - процентів, 900,00 грн. - комісії за надання кредиту, 1800,00 грн. - комісії за обслуговування за період з 31.12.2024 року по 03.06.2025 року.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою:АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 судовий збір в сумі в сумі 2020 (дві тисячі двадцять) гривень 04 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.С. Драч