31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 509/512/22
провадження № 61-13424ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Великодолинська селищна територіальна громада Одеської області, як орган опіки та піклування, про виселення з житлового будинку, та визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації,
У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Форінт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та до ОСОБА_7 , третя особа - Великодолинська селищна територіальна громада Одеської області, як орган опіки та піклування, про виселення з житлового будинку, та визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, знявши їх з реєстрації.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Форінт» задоволено в повному обсязі.
Виселено відповідачів, які зареєстровані та проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та знято їх з реєстрації.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2025 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Кобильник Д. О. про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року у цивільній справі № 509/512/22 залишено без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявниця у встановлений в ухвалі суду від 14 квітня 2025 року строк недоліки апеляційної скарги не усунула.
17 червня 2025 року ОСОБА_1 через Кур'єрську компанію «Світ» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суду 28 жовтня 2025 року), в якій просить скасувати ухвалуОдеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року, справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно вимагав від неї сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки вона діє в інтересах неповнолітніх дітей і за законом звільнена від його сплати. Разом з тим, вона все ж сплатила судовий збір, однак суд апеляційної інстанції повернув її апеляційну скаргу у зв'язку з пропуском строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 123 ЦПК України врегульовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних заявників від пред'явлення необґрунтованих позовів, скарг.
Судом апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. 04 лютого 2025 року звернулась до суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційна скарга залишена без руху на підставі частини другої статті 357 та статті 185 ЦПК України та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору та надання Одеському апеляційному суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 977,20 грн.
На виконання ухвали суду 26 лютого 2025 року від ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2025 року апеляційна скарга залишена без руху на підставі частини другої статті 357 та статті 185 ЦПК України та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме для надання відомостей щодо ОСОБА_3 , оскільки строк дії посвідчення № НОМЕР_1 , пред'явник якого має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, зазначено до 09 квітня 2024 року, а отже на момент подачі апеляційної скарги він сплив.
На виконання ухвали суду 10 березня 2025 року від ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Вказувала, що копія свідоцтва багатодітної сім'ї лише підтверджує наявність родинних відносин, а строк дії свідоцтва не має значення, оскільки статус матері не втрачається зі спливом дії документа про склад сім'ї.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника Кобильника Д. О. про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах власної неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кобильник Д.О. зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та ухвала Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року доставлена до його електронного кабінету 16 квітня 2025 року о 21:49:38 годині.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки адвокат Кобильник Д. О. ухвалу Одеського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху отримав 16 квітня 2025 року о 21:49:38 годині, то строк для усунення недоліків, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, розпочався з 18 квітня 2025 року та сплинув 28 квітня 2025 року.
На виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року, Кобильник Д. О. 12 травня 2025 року направив через Електронний суд заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору. Заяв про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не подавав.
Встановивши, що вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху заявницяу встановлений судом строк не виконала, зазначені у ній недоліки апеляційної скарги не усунула у визначений судом строк, а саме не надала доказів на підтвердження сплати судового збору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 357 ЦПК України, для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.
Колегія суддів звертає увагу на те, статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Заявники зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на своєчасне виконання вимог апеляційного суду заявницею не надано.
Аргументи касаційної скарги про те, що заявниця звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки діє в інтересах неповнолітніх дітей, є безпідставними, оскільки в ухвалі Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 рокувстановлено, що апеляційна скарга подана лише від імені ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кобильников Д. О. Водночас у цій справі з позовом звернулося ТОВ «ФК «Форінт», заявляючи про необхідність захисту його прав.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв'язку з невиконанням заявником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений апеляційним судом строк.
Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
За загальним правилом, повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України. Отже ОСОБА_1 має право повторно звернутися до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2022 року.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 357 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Великодолинська селищна територіальна громада Одеської області, як орган опіки та піклування, про виселення з житлового будинку та визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття їх з реєстрації.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович