28.10.2025 Справа № 469/185/25
2/469/391/25 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
28 жовтня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,
учасники справи:
представник позивача Тараненко А.І. - не з'явився,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ейс» (далі ТОВ “ФК “Ейс») через підсистему “Електронний суд» 24 лютого 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 28278,80 грн. за кредитним договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року, укладеним між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі послідовно укладених договорів факторингу. Просив також стягнути з відповідача судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу.
27 лютого 2025 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.
Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
З матеріалів справи суд встановив, що 10 листопада 2021 року ТОВ “Манівео швидка допомога» та відповідач уклали договір кредитної лінії № 927023438 (далі - Договір), підписаний електронним підписом відповідача MNV52N4J (а.с.13 на зв.- 17).
За умовами п.п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, тощо.
Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 22000,00 грн. (п.1.3 Договору); кредитна лінія надається строком строком на 30 днів (дисконтний період) до 30 грудня 2021 року (п.1.7 Договору).
Встановлений в п.1. Договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.9.1 Договору на умовах, викладених в п. 1.7 Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою 175,20 відсотків річних, що становить 0,48% від суми кредиту за кожний день користування ним.
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70% річних, що становить 1,98% в день від суми кредиту за кожен день використання ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду ( п.1.9.3 Договору).
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
За пунктом 1.10 Договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього Договору, оплатити фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду; у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору умовах п. 1.12 Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (пункт 1.11 Договору).
У пункті 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
- зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
- з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Проценти у розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (пункт 1.13 Договору).
Продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що має наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок застосування, погоджені сторонами під час укладення цього Договору (пункт 1.15 Договору).
У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
У пункті 5.4 Договору зазначено, що у всіх правовідносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України “Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Як убачається із Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 6 договору “Реквізити сторін».
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми, та сторони погодили істотні умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України)
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, направленого на належний відповідачеві номер телефону, що вбачається зі змісту договору та QR-коду, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору в електронній формі та погодження його умов. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору щодо порядку нарахування відсотків за користування коштами у дисконтний період та після його закінчення та правильність його відповідач не оспорює.
ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 927023438 від 10 листопада 2021 року та здійснило переказ грошових коштів у загальному розмірі 22000,00 грн. для зарахування на платіжну картку відповідача №5331-94ХХ-ХХХХ-3265, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення b5a04208-bf0-4abe-98fc-f70ea6b19e32 (а.с.36), що, у свою чергу, є доказом прийняття відповідачем пропозиції ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з наданими позивачем розрахунком та випискою з особового рахунку відповідача, заборгованість відповідача за кредитним договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року станом на 23 лютого 2024 року становить 28278,80 грн., з яких 22000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 6278,80 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.73, 74), що узгоджується з умовами кредитного договору щодо порядку нарахування відсотків за користування коштами у дисконтний період та після його закінчення.
Умовами договору про споживчий кредит визначено Дисконтний період кредитування - 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту з Дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 процентів річних, що становить 0,48 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, зі строком повернення кредиту до 10 грудня 2021 року (п.1.7, 1.9.1)
Пункт 1.8. договору передбачає його пролонгацію у разі користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду як на пільгових (1,93 % в день), так і базових умовах (1,98 % в день) (пункти 1.9.2., 1.9.3. договору).
У пункті 1.12.1. договору сторони погодили, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Указане свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони погодили порядок продовження строку кредитування, кінцевий строк повернення кредиту, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Отже, проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором у межах узгодженого сторонами строку кредитування.
Відповідач не спростував зазначеного розрахунку заборгованості, власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, не надав.
28 листопада 2018 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.39-42); 28 листопада 2018 року укладено Додаткову угоду № 19 до вказаного договору факторингу, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.45), 31 грудня 2020 року - Додаткову угоду № 26 до вказаного договору факторингу, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с.46-49), 31 грудня 2022 року Додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.51), 31 грудня 2023 року Додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.52).
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору право вимоги - це права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, якими є реєстри прав вимог (п.1.2 договору)
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору (п.4.1.).
Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб (підпунктом 5.3.3 договору факторингу).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ “Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року на загальну суму 28278,80 грн. (а.с.89-90).
23 лютого 2024 року між ТОВ “Таліон плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01 (а.с.55-58).
Предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку до договору (п.4.1).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ “Таліон плюс» до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28278,80 грн. (а.с.60-61).
17 квітня 2024 року ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 17/04/24 (а.с.62-65), відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відступило позивачу свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року, що вбачається з реєстру боржників від 17 квітня 2024 року (а.с.68-69).
Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року в редакції додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року передбачено момент набуття ТОВ “Таліон плюс» права вимоги - з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги з моменту виникнення такого права вимоги до боржника і додаткового оформлення не потребує (пункт 4.1). Аналогічні положення передбачені договорами факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року (пункт 4.1) та № 17/04/24 від 17 квітня 2024 року (пункт 1.2).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.
Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів той факт, що набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., розмір яких суд вважає підтвердженим доданими до матеріалів позову копією договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03 квітня 2024 року, копією додаткової угоди № 4 від 03 квітня 2024 року до договору про надання правничої допомоги та копією акта прийому-передачі наданих послуг від 03 квітня 2024 року.
Вказана сума витрат, здійснених на професійну правничу допомогу, на думку суду, є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також, часом, витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, та відповідачем не оспорюється, у зв"язку з чим підлягає стягненню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 19, офіс 205, заборгованість за кредитним договором № 927023438 від 10 листопада 2021 року у розмірі 28278,80 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., усього стягнути 35701 (тридцять п'ять тисяч сімсот одну) гривню 20 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя