29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 1423/18836/2012
провадження № 61-16597 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (боржник) - кредитна спілка «Кредитний альянс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2024 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В.,Коломієць В. В., Серебрякової Т. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Центральний ВДВС у м. Миколаєві), заінтересована особа (боржник) - кредитна спілка «Кредитний альянс» (далі - КС «Кредитний альянс»).
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року у справі № 1423/18836/2012 стягнуто з КС «Кредитний альянс» на його користь грошові кошти у розмірі 71 057 грн.
05 березня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 1423/18836/2012, який неодноразово пред'являвся ним до Центрального ВДВС у м. Миколаєві для виконання. Востаннє виконавчий документ було пред'явлено до виконання 12 травня 2020 року, а виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито 14 травня 2020 року.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, жодних виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, окрім відкриття провадження, державним виконавцем проведено не було. При цьому постанову від 14 травня 2020 року про накладення арешту на майно боржника вважав формальною, оскільки він не надавав державному виконавцю даних щодо номерів рахунків боржника в банках та не зазначав про конкретне майно боржника, а державний виконавець, в свою чергу, не вчиняв дій щодо розшуку, опису, арешту та реалізації майна боржника з метою виконання судового рішення.
Вказував, що за результатами розгляду його скарги ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2022 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Миколаєві щодо невиконання виконавчого листа № 1423/18836/2012, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 05 березня 2013 року, у період з 14 травня 2020 року по 14 травня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Посилаючись на те, що рішення суду майже одинадцять років залишається без виконання з вини Центрального ВДВС у м. Миколаєві та з урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Миколаєві під час виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року, згідно з виконавчим листом № 1423/18836/2012, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва 05 березня 2013 року, у період 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2024 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Центральним ВДВС у м. Миколаєві вжито передбачених законом можливих заходів щодо встановлення місцеперебування боржника, його майна та коштів, на які можливо звернути стягнення, тому сам факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може свідчити про бездіяльність державного виконавця. Державним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», а скаржником у скарзі не наведено обставин, не перелічено заходів чи виконавчих дій, які б мали бути вчинені, але не вчинені суб'єктом оскарження за вказаний період.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, в ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2024 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Миколаєві у період з 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року здійснювались заходи з примусового виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», що підтверджується відповідями на відповідні запити державного виконавця, а відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадження відомостей про проведенні виконавчі дії та прийняті процесуальні рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, не свідчать про бездіяльність державного виконавця. Крім того, стягувач не позбавлений права ознайомитися зі зведеним виконавчим провадження в Центральному ВДВС у м. Миколаєві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, в якій просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 1423/18836/2012, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2025 року матеріали цивільної справи № 1423/18836/2012 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5 передбачено, що виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Відсутність у період з 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень даних щодо здійснених державним виконавцем виконавчих дій за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, зокрема дій, направлених на виклик директора та головного бухгалтера боржника для надання пояснень, витребування бухгалтерських документів боржника по кредиторській заборгованості, декларації про доходи та майно боржника та притягнення боржника до відповідальності через неподання декларації про доходи, а також дій, направлених на розшук боржника, арешт та реалізацію майна боржника, на думку заявника, свідчить про бездіяльність Центрального ВДВС у м. Миколаєві у вказаний період та обґрунтованість його скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до КС «Кредитний альянс» про стягнення грошового вкладу та відсотків задоволено; стягнуто з КС «Кредитний альянс» на користь ОСОБА_1 грошовий вклад за договором від 05 травня 2009 року № 25 в сумі 50 000 грн та відсотки в сумі 21 057 грн, всього 71 057 грн (а. с. 6, т. 3).
05 березня 2013 року на виконання указаного рішення Центральним районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист № 1423/18835/2012 (а. с. 7, т. 3).
Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Галкіної М. А. від 14 травня 2020 року за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (а. с. 10, 12, т. 3).
Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Галкіної М. А. від 14 травня 2020 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника КС «Кредитний альянс». Відомості щодо обтяження всього майна боржника внесені до відповідних реєстрів обтяження (а. с. 201, т. 1).
Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у м. Миколаєві Галкіної М. А. від 14 травня 2020 року приєднано виконавче провадження № НОМЕР_1 до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке веде Центральний ВДВС у м. Миколаєві (а. с. 204-205, т. 1).
Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) на виконанні у Центральному ВДВС м. Миколаєва перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 відносно боржника КС «Кредитний альянс» (код ЄДРПОУ 26030151), до складу якого входить 9 виконавчих проваджень на загальну суму 323 931, 35 грн, в тому числі виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва № 1423/18836/2012 виданого 05 березня 2013 року про стягнення з КС «Кредитний Альянс» на користь ОСОБА_1 суми грошового вкладу за договором про залучення внеску на депозитний рахунок від 05 травня 2009 року № 25 в загальній сумі 71 057 грн (а. с. 64-65, т. 3)
В рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 державними виконавцями Центрального ВДВС м. Миколаєва вживались заходи примусового виконання рішень, а саме: 23 лютого 2018 року, 12 лютого 2020 року, 25 жовтня 2021 року, 27 січня 2021 року, 07 лютого 2022 року, 06 листопада 2023 року були прийняті постанови про арешт грошових коштів на рахунках боржника КС «Кредитний Альянс», які за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження з накладенням кваліфікованого електронного цифрового підпису були направлені для виконання до банківських установ: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс Банк», АТ «Банк Форвард» та інших банків, підключених до електронного обміну.
Також в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 з метою виявлення грошових коштів та майна боржника державними виконавцями Центрального ВДВС м. Миколаєва здійснено запити до компетентних органів, на які отримано відповіді.
Так, згідно з інформацією, наданою Державною фіскальною службою України 06 листопада 2023 року, 23 листопада 2023 року, 20 лютого 2024 року, у КС «Кредитний Альянс» відсутні рахунки, відкриті у банках та інших фінансових установах (а. с. 79, 84, 91, т. 3).
Згідно з інформацією, наданою Міністерством внутрішніх справ України 06 листопада 2023 року, 23 листопада 2023 року, від 21 лютого 2024 року, відсутні дані про зареєстровані за КС «Кредитний Альянс» транспортні засоби (а. с. 78, 83, 90, т. 3).
Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28 вересня 2023 року, наданою на запит державного виконавця від 15 вересня 2023 року, фінансова звітність КС «Кредитний Альянс» за період з 2020-2023 роки не надавалась (а. с. 92, 94, т. 3).
Згідно даних Державного реєстру випусків цінних паперів станом на 15 вересня 2023 року КС «Кредитний Альянс», як власник цінних паперів, не зареєстрований (а. с. 100-102, т. 3).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11 березня 2024 року, від 13 березня 2024 року, нерухоме майно за КС «Кредитний Альянс» не зареєстровано (а. с. 68-69, 77, т. 3).
Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 27 вересня 2023 року, за КС «Кредитний Альянс» реєстрація права власності та користування на земельні ділянки на території Миколаївської області не виявлена (а. с. 93, 96, 97, т. 1).
Згідно з інформацією з Державного реєстру цивільних повітряних суден України від 07 вересня 2023 року у КС «Кредитний Альянс» майно відсутнє (а. с. 99, т. 3).
Згідно з актом державного виконавця від 15 вересня 2023 року, за даними Суднової книги України та Державного суднового реєстру України зареєстрованих за боржником суден не виявлено (а. с. 98, т. 3).
Згідно з інформацією з БД Агротех від 15 вересня 2023 року, сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована.
Згідно з актом державного виконавця від 16 січня 2024 року, при виході за місцем реєстрації боржника - АДРЕСА_1 ознак ведення господарської діяльності та майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а. с. 82, т. 3).
15 вересня 2023 року державний виконавець направив КС «Кредитний Альянс» виклик, в якому зобов'язав боржника надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа № 1423/18835/2012 від 05 березня 2020 року, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, а також надати достовірні відомості щодо майна боржника (а. с. 95, т. 3). Відповідь на вказаний запит не надходила.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2021 року у справі № 1423/18836/2012 у задоволенні подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи КС «Кредитний Альянс» - ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2022 року визнано протиправною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Миколаєві щодо невиконання виконавчого листа № 1423/18836/2012, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 05 березня 2013 року, у період з 14 травня 2020 року по 14 травня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (а. с. 212-215, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Принцип обов'язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга та третя статті 451 ЦПК України).
У цій справі ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Миколаєві під час виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року, згідно з виконавчим листом № 1423/18836/2012, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва 05 березня 2013 року, у період 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Підставами для задоволення скарги ОСОБА_1 зазначає відсутність в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за вказаний період відомостей щодо здійснених державним виконавцем виконавчих дій за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, зокрема дій, направлених на виклик директора та головного бухгалтера боржника для надання пояснень, витребування бухгалтерських документів боржника по кредиторській заборгованості, декларації про доходи та майно боржника та притягнення боржника до відповідальності через неподання декларації про доходи, а також дій, направлених на розшук боржника, арешт та реалізацію майна боржника.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема: надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; виготовлення документів виконавчого провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Згідно з пунктами 2-4 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
Виконавче провадження допускає наявність кількох виконавчих документів щодо одного боржника.
У зв'язку з цим законодавець створив правило зведеного виконавчого провадження, відповідно до якого виконавчі провадження про стягнення з одного й того ж боржника повинні бути об'єднані у зведене.
Зведеним виконавчим провадженням є виконавче провадження з присвоєним автоматизованою системою виконавчих проваджень номером зведеного виконавчого провадження до складу якого входять виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову, в якій зазначаються всі відкриті на момент об'єднання виконавчі провадження про стягнення з одного боржника.
У справі, що переглядається касаційним судом, встановлено, що на виконанні у Центральному ВДВС м. Миколаєва перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 відносно боржника КС «Кредитний альянс», до складу якого входить 9 виконавчих проваджень на загальну суму 323 931, 35 грн, в тому числі виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва № 1423/18836/2012 виданого 05 березня 2013 року про стягнення з КС «Кредитний Альянс» на користь ОСОБА_1 суми грошового вкладу за договором про залучення внеску на депозитний рахунок від 05 травня 2009 року № 25 в загальному розмірі 71 057 грн.
В рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 державними виконавцями Центрального ВДВС м. Миколаєва вживались заходи примусового виконання рішень, а саме: 23 лютого 2018 року, 12 лютого 2020 року, 25 жовтня 2021 року, 27 січня 2021 року, 07 лютого 2022 року, 06 листопада 2023 року були прийняті постанови про арешт грошових коштів на рахунках боржника КС «Кредитний Альянс», які за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження з накладенням кваліфікованого електронного цифрового підпису були направлені для виконання до банківських установ: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс Банк», АТ «Банк Форвард» та інших банків, підключених до електронного обміну.
Крім того, у зазначений заявником період з 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 державними виконавцями Центрального ВДВС м. Миколаєва направлялись запити до Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з метою виявлення грошових коштів на рахунках боржника та майна боржника, перевірялись державні реєстри - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр цивільних повітряних суден України, Державний реєстр випусків цінних паперів на наявність у боржника рухомого та/або нерухомого майна, цінних паперів.
15 вересня 2023 року державний виконавець направив КС «Кредитний Альянс» виклик, в якому зобов'язав боржника надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа № 1423/18835/2012 від 05 березня 2020 року, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, а також надати достовірні відомості щодо майна.
16 січня 2024 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника - АДРЕСА_1 , за яким не встановлено ознак ведення господарської діяльності та не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення, про що складено відповідний акт від 16 січня 2024 року.
Отже наданими суду доказами доведено вжиття Центральним ВДВС у м. Миколаєві у вказаний заявником період передбачених Законом України «Про виконавче провадження» можливих заходів щодо встановлення місцеперебування боржника, його майна та коштів, на які можливо звернути стягнення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Центрального ВДВС у м. Миколаєві під час виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2012 року, згідно з виконавчим листом № 1423/18836/2012 від 05 березня 2013 року, у період з 15 травня 2022 року по 27 лютого 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Миколаєві здійснювались заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».
Доводи касаційної скарги про відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадження відомостей про проведенні виконавчі дії та прийняті процесуальні рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, не свідчать про бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення згідно з виконавчим листом № 1423/18836/2012 від 05 березня 2013 року.
Розглядаючи спір, який виник між учасниками, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.
Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович