ЄУН: 336/7945/25
Провадження №: 2-о/336/342/2025
20 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу:
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2
про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Короткий зміст заявлених вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій зазначив, що після смерті його сина - загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак за усним повідомленням йому було відмовлено та повідомлено, що у відповідних документах, зокрема у свідоцтві про смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 помилково було зазначено « ОСОБА_4 », що є не співпадінням та перепоною у здійсненні виплати.
З урахуванням зазначених обставин та перешкод для реалізації права заявника щодо отримання виплат у зв'язку із загибеллю сина як військовослужбовця через відмінність у написанні по батькові, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, а саме, що ОСОБА_1 є батьком загиблого (померлого) ОСОБА_3 .
Рух справи
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 01.09.2025р. залишено заяву без руху, надано строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09.09.2025р. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, справу призначено до розгляду.
Заявник та заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не заявляли, представника до судового засідання не направили. Суд вважає можливим розглянути справу на підстав наявних матеріалів справи.
Застосовані судом норми права
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Відповідно п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 року у справі №420/370/19, від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягара доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 року у справі «Дж.К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».
Фактичні обставини, встановлені судом
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 не вказав, що встановлення зазначених фактів, що мають юридичне значення пов'язане з вирішенням спору про право, а породжує для нього юридичні наслідки, пов'язані з реалізацією права на отримання грошової виплати у зв'язку із загибеллю сина-військовослужбовця.
Вирішуючи справу, судом було досліджено докази у справі, відповідно встановлено наступне:
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 18.10.1985р., ОСОБА_5 (російською) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відповідно здійснено актовий запис за №2058 від 18.10.1985р., батьками народженої особи вказано ОСОБА_6 (російською) та мати ОСОБА_2 (російською).
За свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 09.08.2025р., видане Шевченківським ВДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що відповідно здійснено актовий запис за №517 від 09.08.2025р.
Відповідно до наданого Свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 від 23.05.1996р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 23.05.1996р., про що відповідно зроблено актовий запис за №369.
Відповідно до паспорту Серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем реєстрації значиться АДРЕСА_1 .
Судом досліджені письмові докази на підтвердження загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витяг з ЄРДР за №12024082080001304 від 28.08.2024р. про прийняття заяви від ОСОБА_2 про зникнення без вісти сина ОСОБА_3 , Сповіщення сім'ї про зникнення солдата ОСОБА_3 без вісті, Свідоцтво про смерть.
Висновки Суду
За дослідженими доказами, у суду не виникає жодних сумнівів щодо факту споріднення позивача з померлою особою, а саме, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , оскільки досліджені докази підтверджують такі обставини та на переконання суду є достатніми для встановлення пов'язаних між собою юридичних фактів. Натомість, допущені помилки при перекладі та написанні по батькові в документах не можуть впливати на встановлені судом факти родинних відносин.
Таким чином, оцінивши всі наявні по справі докази в їх сукупності, з метою недопущення порушення прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності заявлених фактів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення для заявника.
Керуючись ст.ст.76, 81, 258, 259, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_7 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м.Нікополь Дніпропетровської області є батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Запоріжжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: невідомий , адреса: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення підписано 30.10.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
20.10.25