Справа № 128/1481/25
29 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2025 визначено підсудність позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - Вінницькому районному суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Федчук Т.М. 28.08.2025 подала до суду заяву, в якій вказала, що відповідач не визнає заявлені до нього позовні вимоги та бажає повідомити суду, що позивачка приховала від суду той факт, що вони обоє отримали громадянство Великобританії, мають договір спільної оренди, проживають разом і зберігають сімейні стосунки, більше 12 років проживають в м. Лондон. Позивачкою не надано доказів на підтвердження викладеного в позовній заяві, що відповідач вчиняє відносно неї неправомірні дії. Викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Відповідач, взагалі має сумніви щодо волі позивачки звернутися із даним позовом в Україні, враховуючи тривалий строк проживання в м. Лондон, де розірвання шлюбу за наявності неповнолітніх дітей у спрощеному адміністративному порядку. Відтак, відповідач просить надати йому строк на примирення тривалістю 6 місяців, оскільки він бажає з'ясувати підстави таких незрозумілих для нього дій, адже він весь час намагається зберегти сім'ю.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, представниками подано до суду заяви, зокрема, представником позивачи - адвокатом Дмитришиною Т.І. подано заяву, в якій вона позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити, не надавати строк на примирення, оскільки позивачка вже понад 1,5 роки намагається розлучитися із відповідачем, як подружжя вже 2 роки не проживають, відповідач систематично чинить на позивачку психологічний тиск та застосовує фізичне насильство, тому надання строку на примирення буде суперечити інтересам позивачки. Беручи до уваги строк розгляду справи просила розглянути справу по суті у її відсутність та відсутність позивачки.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Федчук Т.М. подала до суду заяву, в якій просила задоволити заяву про надання строку на примирення. Також вказала, що відповідач заперечує щодо позову, оскільки вони із позивачкою має громадянство Великої Британії, понад 17 років проживають у м. Лондоні, спільно користуються житлом, де проживають разом із дітьми. Судове засідання просила провести у її відсутність та відсутність відповідача.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає обгрунтованих підстав для надання строку для примирення подружжю з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішенні питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов'язком.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.
Судом врахована позиція сторони позивача, яка висловлена її представником у заяві, відповідно до якої позивачка наполягає на розірванні шлюбу та категорично заперечує проти надання строку на примирення.
Суд також враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області вже перебувала цивільна справа №128/869/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та рішенням суду від 25.06.2024 шлюб було розірвано. Проте, постановою Вінницького апеляційного суду від 10.10.2024 рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25.06.2024 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федчук Т.М., яка також є представником відповідача і у даній справі, скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Дана справа перебуває в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області з 09.05.2025.
Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача ОСОБА_2 було достатньо часу аби вирішити із позивачкою питання про примирення та збереження шлюбу. Однак, станом на 29.10.2025 сторона позивача і надалі наполягає на розірвання шлюбу. Тобто, протягом такого значного проміжку часу подружжя так і не примирилось.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність з боку позивачки волевиявлення щодо встановлення строку на примирення з чоловіком, суд вважає, що задоволення клопотання відповідача буде суперечити ст.ст. 24, 56 СК України, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 222, 240, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федчук Т.М.про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук